Війна

Сьогоднішній вихід мера Львова Андрія Садового на черговий форум місцевих рад у Німеччині вже став чимось більшим, ніж звичайним заходом. Вже не раз разом із ним вирушали його перший заступник Москаленко та головний архітектор Коломєйцев. Однак, ці події залишаються загадковими для громадськості. Умови війни й потреба у мобілізації ресурсів для розвитку міста вимагають особливої уваги від мера та його команди, але він обирає шлях до Євр

У вищезгаданій статті відзначено невизначеність і таємничість навколо постійних відряджень мера Львова Андрія Садового на форуми в Європейському Союзі. Підкреслено, що умови війни та потреба у мобілізації ресурсів для розвитку міста ставлять особливі завдання перед мером та його командою. Також зазначено, що співробітники міської адміністрації висловлюють свої припущення щодо приводів частоти відряджень, однак ці припущення залишаються без підтвердження. Висновок полягає в тому, що причини та мета цих відряджень залишаються невідомими, і розуміння цього феномену вимагає подальшого дослідження та розкриття додаткових деталей.

Справа проти колишнього першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Сергія Гладковського, також відомого як Свинарчук, набула нового етапу – обвинувальний акт направлено до суду. Прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) за матеріалами досудового розслідування детективів Національного антикорупційного бюро (НАБУ) було скеровано до суду обвинувальний акт за обвинуваченням Гладковського у завданні збитків державі на суму 17,44 мільйонів гривень.

Під час розслідування встановлено, що Гладковський (Свинарчук) зловживав своїм службовим становищем та владою на користь структури, в якій він та його близькі особи мали інтереси.

Справа проти колишнього першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Сергія Гладковського, також відомого як Свинарчук, набула нового етапу – обвинувальний акт направлено до суду. Прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) за матеріалами досудового розслідування детективів Національного антикорупційного бюро (НАБУ) було скеровано до суду обвинувальний акт за обвинуваченням Гладковського у завданні збитків державі на суму 17,44 мільйонів гривень.

Під час розслідування встановлено, що Гладковський (Свинарчук) зловживав своїм службовим становищем та владою на користь структури, в якій він та його близькі особи мали інтереси. Конкретно, він забезпечив закупівлю вантажних автомобілів підвищеної прохідності за завищеними цінами, що призвело до збитків для державного бюджету. Навіть незважаючи на те, що автівки не відповідали урядовим вимогам, Гладковський здійснив невиключення їх з державного оборонного замовлення.

Додатково, договір з компанією-виробником передбачав фіксацію ціни товарів та часткову передоплату, але ці умови були порушені, що спричинило додаткові збитки для держави. У результаті цієї діяльності, фірмі незаконно сплачено 17,44 мільйонів гривень.

Обвинуваченим інкримінується злочин, передбачений частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України. Після підозр у жовтні 2019 року Гладковському-Свинарчуку та в квітні 2020 року ексзаступнику міністра оборони та директору департаменту Міністерства оборони було озвучено обвинувачення.

З червня 2020 року триває ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.

Бачу, ви, швидше за все, залишили пусте поле. Чим можу допомогти?

Український журналіст-розслідувач і ведучий телемарафону Євген Плінський висвітлив надзвичайно важливу проблему серйозних економічних втрат для бюджету України через нелегальну торгівлю тютюновими виробами. За його обчисленнями, розмір цих втрат складає приблизно 23 мільярди гривень щорічно. Плінський вказав на те, що проведені різними центрами дослідження, зокрема Kantar-Україна, “Економічна експертна платформа”, а також дослідження на замовлення антитютюнових організацій, згодні у показниках втрат через нелегальний тютюновий ринок. Плінський наголосив на тому, що два дослідження – Kantar-Україна та “Економічна експертна платформа” – показали, що близько 23-25% українського тютюнового ринку перебуває в тіні. Протилежно до цього, дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) на замовлення антитютюнової громадської організації “Життя” вказує на дещо нижчий рівень нелегального ринку – близько 13%. Плінський зауважив, що різниця у показниках може пояснюватися різницею в методологіях проведених досліджень. Він підкреслив необхідність технічного аналізу цієї різниці в методологіях. Плінський додав, що в усіх дослідженнях консистентно зазначаються втрати бюджету на рівні близько 23 мільярдів гривень. Зазначено, що згідно зі звітом аудиторської компанії KPMG, Україна є другим за величиною ринком у Європі за рівнем нелегальної торгівлі сигаретами, поступившись лише Франції. Згідно з останнім дослідженням Kantar, рівень нелегального ринку сигарет в Україні у 2023 році досяг 25,7% (станом на жовтень). В червні 2023 року цей показник становив 19,5%. Такий відсоток тіні є абсолютним рекордом за всю історію дослідження Kantar нелегальної торгівлі сигаретами в Україні, починаючи з 2011 року.

У висновках важливо підкреслити наступне:

• Нелегальна торгівля тютюновими виробами призводить до серйозних економічних втрат для бюджету України, щорічно складаючи близько 23 мільярдів гривень.

• Дослідження проведені різними центрами підтверджують високий рівень нелегального тютюнового ринку в Україні, що становить приблизно 23-25%.

• Різниця у показниках може пояснюватися різницею в методологіях проведення досліджень, але усі вони згодні щодо обсягів втрат для бюджету.

• Україна є другим за величиною ринком у Європі за рівнем нелегальної торгівлі сигаретами, що підкреслює важливість розгляду цієї проблеми на державному рівні.

• Застосування консистентних заходів для боротьби з нелегальною торгівлею тютюновими виробами є критично важливим для запобігання втратам бюджету та збереження громадського здоров'я.

Згідно з наданою агентством Associated Press інформацією, два військові чиновники Сполучених Штатів повідомили, що Україна прийняла рішення відвести танки Abrams, надані їй американською владою, до тилу через загрозу, яку становлять для них дрони, у яких використовується російською стороною. За словами агентства, ця нова зброя значно ускладнила захист танків українських сил, оскільки російські дрони або снаряди швидко виявляють їх та атакують. Згідно з даними, п’ять з 31 танка вже було втрачено через атаки російських сил.

Тепер Сполучені Штати планують співпрацювати з українською армією над переглядом тактики використання танків. Особлива увага буде приділятися тому, щоб зробити танки більш ефективними в умовах сучасної війни. Представник Пентагону зазначив, що Збройні сили України не прийняли тактику, яка могла б забезпечити оптимальне використання танків в умовах загальновійськових операцій.

Спочатку американські інструктори спрямовували зусилля на навчання українських військових застосовувати "Абрамси" у загальновійськовій війні, де танки виступають як ключовий елемент системи наступу, включаючи артилерію, піхоту та авіацію. Проте вказується, що Україна застосовувала їх обмежено і не включала загальновійськову війну у свої операції.

Зокрема, танки Абрамс були задіяні у боях під час відступу з Авдіївки, проте їх потенціал ще не був повністю використаний у рамках загальної стратегії оборони та наступу.

За вищезгаданою статтею стає очевидним, що Україна стикається з серйозними викликами в обороні своєї території, зокрема, у зв'язку з використанням російськими силами дронів, які становлять загрозу для американських танків Abrams. Потрібна подальша праця над розвитком та вдосконаленням тактики використання танків українськими військами, а також співпраця з американськими партнерами для оптимального використання цієї техніки. Також важливо зосередити увагу на розвитку та застосуванні нових методів протидії дронам у військових операціях.

За даними, опублікованими у виданні The Economist, Україні може знадобитися ще рік-два, аж до 2026-2027 року, щоб належним чином розвинути свій потужний контрнаступ у зазначеній геополітичній ситуації, що складається з конфлікту з Росією та її підтримки бойовиків на сході країни. "Джерело, інформоване щодо стратегічних планів, стверджує, що Україні, можливо, знадобиться ще рік-два, щоб належним чином розвинути свій наступальний потенціал", – зазначається в статті. Водночас видання акцентує увагу на тому, що "великий військовий розвиток України можливий лише через декілька років, за умови збереження та посилення широкомасштабної підтримки союзників". "Немає повної впевненості у цьому, особливо з урахуванням непостійності політики Сполучених Штатів", – наголошує The Economist. Журналісти вважають, що створення значно раніше наступальної сили з боку України є малоймовірним. "Більше того, навіть додаткові постачання озброєнь не забезпечать повного збалансування вогневої потужності. Росії з її величезним населенням та нафтовими ресурсами легше набрати нових рекрутів. Тому Україні, ймовірно, доведеться залишатися у зоні впливу та не здійснювати значні наступальні дії. І сумніви щодо підтримки Заходу залишатимуться", – резюмує видання.

Згідно з інформацією, поданою у статті The Economist, Україні потрібен час до 2026 або 2027 року, щоб ефективно відповісти на загрози з боку Росії та її підтримки бойовиків на сході країни. Журналісти підкреслюють, що розвиток значної військової потужності України можливий лише за умови широкої підтримки від західних союзників. Однак навіть у цьому випадку створення наступальної сили вже зараз є малоймовірним, і навіть додаткові постачання озброєнь не гарантують збалансованості вогневої потужності. Таким чином, Україні слід готуватися до тривалої військової ситуації і залишатися у зоні впливу Росії, доки не буде змінено обстановку та забезпечено стабільну підтримку від Заходу.

Державна аудиторська служба відкрила розслідування щодо передачі Одеського водоканалу приватній компанії "Інфокс". Справа розкриває не лише факт передачі, але й умови угоди, які вважаються невигідними для міста. Одеська міська рада практично безоплатно передала в оренду на 49 років цілісний майновий комплекс комунального підприємства "Одесводоканал", включаючи нерухоме майно, інженерні мережі та комунікації водопостачання та водовідведення. Угоду підписали колишній міський голова та гендиректор компанії "Інфокс". Це рішення призвело до передачі стратегічно важливого сектора забезпечення життєдіяльності міста приватній компанії. Держаудитслужба вказує, що для фінансування робіт комунальне підприємство отримало кредит під державні гарантії на суму понад 45 млн доларів США. Роботи були завершені у 2015 році, але при цьому прибутки від експлуатації отримувала приватна компанія. Лише за період ревізії місто витратило понад 370 млн гривень на погашення кредиту та втратило доходи на майже 338 млн гривень.

Цікаво, що підрядником цих робіт була компанія "Ростдорстрой", яку пов’язують з чинним міським головою Геннадієм Трухановим. Держаудитслужба не уточнила, що буде робити з цими відомостями і куди звернеться. Лишається лише припускати. А ось міськрада знову наступає на ті самі граблі, цього разу за підтримки Кабінету Міністрів. Минулого літа в рамках програми ліквідації наслідків російської агресії уряд виділив близько 340 млн гривень на прокладання магістрального водопроводу від вулиці Багрицького до Французького бульвару через Фонтанську дорогу й Академічну. Отже, ремонт водопроводу за рахунок кредитів вважається незаконним, а прокладання нового водопроводу — ні? Інша дивна річ у тому, що "Інфокс" зобов'язався розвивати і модернізувати водопровідні мережі міста. Чому ж зараз знову витрачаються бюджетні гроші на це, а прибуток отримує "Інфокс"? І все це в умовах війни, коли кожна копійка на рахунку.

Висновки з цієї статті виявляються наступними:

• Розслідування Держаудитслужби стосовно передачі Одеського водоканалу приватній компанії "Інфокс" підкреслює невигідні умови цієї угоди для міста. Здається, що такий крок може мати негативний вплив на доступність водопостачання та водовідведення для мешканців Одеси.

• Виявлення факту співпраці між підрядником ремонтних робіт та чинним міським головою породжує питання щодо можливої конфлікту інтересів та відповідальності посадових осіб за використання бюджетних коштів.

• Підозри щодо незаконності виділення коштів на ремонт водопроводу та супутніх робіт, порівняно з прокладанням нового водопроводу, вказують на можливість неправомірного використання державних ресурсів.

• Потреба у докладному аналізі та перевірці всіх аспектів цих угод та робіт, що проводилися, для забезпечення прозорості, ефективності та дотримання законності у використанні громадських коштів та майна.