Війна

У ніч на 2 жовтня російські війська здійснили чергову серію ударів по об’єктах залізничної інфраструктури України. Внаслідок атак пошкоджено депо “Укрзалізниці” в Одесі та низку об’єктів на півночі країни, зокрема в районі Конотопа. Це призвело до серйозних перебоїв у роботі залізничного транспорту — частина поїздів змушена була зупинятися на безпечних ділянках, а затримки рейсів подекуди перевищують чотири години.

Про удари повідомив віцепрем’єр-міністр із відновлення України та міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба. За його словами, атака мала на меті дестабілізувати роботу критичної транспортної інфраструктури, яка відіграє ключову роль у забезпеченні логістики для військових і цивільних.

Станом на ранок 2 жовтня контактна мережа відновлена, усі поїзди продовжують рух, але затримки залишаються суттєвими. Найбільші затримки спостерігаються на таких маршрутах: №141/142 Чернігів – Івано-Франківськ – близько 4 годин 3 хвилини; №143/144 Суми – Львів – 4 години 3 хвилини; №111/112 Ізюм – Львів – 2 години 22 хвилини; №101/102 Херсон – Краматорськ – 1 година 10 хвилин; №113/114 Харків-Пас. – Львів – 57 хвилин; №49/50 Київ-Пас. – Трускавець – 50 хвилин.

Через обстріли Сумщини змінено маршрут приміських поїздів №6101/6102: вони курсуватимуть за схемою Ворожба – Конотоп – Ворожба замість Ворожба – Бахмач-Пасажирський – Ворожба. Поїзд №6101 Ворожба – Конотоп станом на 7:00 2 жовтня затримувався на 2 години.

У “Укрзалізниці” наголосили, що рейси не скасовуються, і закликали пасажирів уважно слухати оголошення на станціях і вокзалах. Основними причинами затримок стали пошкодження інфраструктури та знеструмлення на маршрутах. Для розв’язання проблем компанія використовувала резервні тепловози, проте наслідки обстрілів продовжують впливати на рух потягів і 2 жовтня.

Румунія та Україна наближаються до запуску спільного виробництва оборонних безпілотників-перехоплювачів на території Румунії. Про це повідомила міністр закордонних справ Румунії Оана Тойю в інтерв'ю для Reuters, підкресливши, що переговори щодо цього проєкту почалися ще до недавніх інцидентів з "невідомими" дронами, які порушували повітряний простір у регіоні.

Метою запуску спільного виробництва є не тільки покращення безпеки в рамках протиповітряної оборони, а й зміцнення захисту східного флангу Європи. Оана Тойю зазначила, що проект має стратегічне значення для союзників Румунії в ЄС та НАТО, оскільки надасть додаткові можливості в сфері протиповітряної оборони, особливо в умовах поточної геополітичної ситуації. Угода про спільне виробництво повинна підвищити ефективність оборонних механізмів і зміцнити здатність країн до швидкої реакції на загрози з повітря.

Окрім питання виробництва дронів, дипломатка підтвердила, що Бухарест схвалив збільшення присутності американських військ на своїй території в інтересах підтримки операцій поза регіоном, зокрема операцій з дозаправки на Близькому Сході. Конкретних числових даних про розширення контингенту Тойю не назвала, але підкреслила, що Румунія вже приймає частину американських підрозділів і планує значні інвестиції у свої аеробази.

Інвестиційні плани охоплюють базу імені Міхая Когелничану: у найближчі роки уряд планує вкладення понад 2,5 мільярда євро, щоб надати авіабазі інфраструктуру для розміщення до десяти тисяч румунських і союзних військових. Така модернізація, за словами міністра, має підвищити оперативні можливості для реагування на регіональні загрози та зміцнити логістичну підтримку союзних операцій.

Ініціатива спільного виробництва БПЛА з Україною має кілька вимірів: вона поєднує необхідність оперативного підвищення обороноздатності сходу ЄС, прагнення зменшити залежність від третіь країн у критичних технологіях і створення промислових можливостей для постачання техніки союзникам. Для України це також можливість розширити експортний потенціал і закріпити партнерські зв’язки з країною-сусідом, яка готова вкладати значні ресурси в оборонну інфраструктуру.

Водночас реалізація подібних проєктів вимагатиме вирішення низки практичних питань: узгодження стандартів і протоколів інтеграції в існуючі системи ППО, питання ліцензування і контролю експорту озброєнь, а також питання фінансування й розподілу виробничих циклів між українськими та румунськими підприємствами. Дипломатична робота та технічні перемовини, судячи з сигналів з Бухареста, уже тривають.

Оана Тойю наголосила, що робота над партнерствами у сфері протиповітряної оборони і створення «стіни дронів» — це не лише питання техніки, а й політичної солідарності. Розбудова регіональних можливостей захисту, на її думку, підвищить стійкість східного флангу ЄС і сприятиме більш ефективній координації з НАТО та партнерами з трансатлантичного простору.

Відтепер очікується, що на порядку денному перемовин стоятимуть деталі виробничого плану, строки поставок і питання тестування систем. Якщо домовленості буде досягнуто, спільні виробничі потужності Румунії й України можуть стати важливим елементом європейської архітектури безпеки в найближчі роки.

У відповіді на офіційний інформаційний запит Департамент поліції особливого призначення підтвердив, що колишній керівник Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук був формально призначений до складу штурмового полку «Сафарі». Згідно з документами, конкурс на відповідну посаду було оголошено 18 липня 2025 року наказом ДПОП «ОШБ «Лють»» №879, сам конкурс стартував 21 липня, а наказом №790 від 10 вересня Ткачука офіційно призначено інспектором у структурі батальйону №1 полку.

На цей час, як зазначено у відповіді Департаменту, Ткачук «проходить навчання». Цей статус у деяких публікаціях та коментарях сприймають неоднозначно, адже він формально входить до бойового складу штурмового полку, проте ще не залучений до повноцінної операційної діяльності. Представники полку підкреслюють, що таке навчання є стандартною процедурою для нових членів підрозділу, особливо для осіб із досвідом у правоохоронних органах, адже необхідно освоїти специфічні тактичні й оперативні навички.

Ткачук набув публічної відомості під час роботи в БЕБ: у публічних заявах і матеріалах різних медіа й учасників ринку лунали звинувачення в системних корупційних практиках і застосуванні кримінальних проваджень проти бізнесу. Ці твердження оперують поняттями «фабрикації справ», «безпідставних обшуків» та «узгоджених рішень з прокурорами й судами», однак для точних юридичних висновків слід керуватися матеріалами слідства та рішеннями судів. Наразі у публічному полі нема інформації про остаточні судові вироки, які б підтверджували всі наведені звинувачення.

У світлі цих обставин критики вимагають від Департаменту поліції особливого призначення і від відповідних відомств більшої відкритості: доступу до текстів оголошених конкурсів, протоколів відбору та офіційних пояснень щодо ролі й обов’язків, які виконуватиме призначена особа. Представники громадськості наголошують, що використання бойових підрозділів тільки як формального місця працевлаштування для осіб із резонансною біографією підриває довіру до силових структур та відволікає увагу від реальних потреб фронту.

Ми направили запити з проханням надати офіційні коментарі до ДПОП «Лють» і до самого Олександра Ткачука та оновимо матеріал після отримання відповідей. Якщо потрібно, можу одразу підготувати шаблон запиту для отримання конкурсної документації або листа з проханням про коментар — скажи, і я підготуju їх у вигляді, готовому для відправки.

У статті для видання The Wall Street Journal відставний бригадний генерал армії США Марк Т. Кіммітт заявив про необхідність переосмислення нинішньої стратегії оборони в Україні. Він закликав відмовитися від доктрини «активної оборони», яку вважає повторенням помилок часів холодної війни. На думку військового, такий підхід не дає змоги ефективно реагувати на динаміку сучасних бойових дій та створює ризик затягування війни.

Кіммітт нагадав, що доктрина «активної оборони» в минулому призвела до надмірної концентрації сил на утриманні позицій, замість гнучкого маневру та проактивних дій. Він підкреслив, що в умовах сучасної війни Україні потрібна стратегія, яка поєднуватиме мобільність, високотехнологічні засоби ураження та здатність завдавати несподіваних ударів по противнику.

Генерал підкреслює, що рішення про обмеження мають належати виключно українському керівництву — президенту та військовому командуванню — а не бюрократам у Брюсселі чи Вашингтоні. За його словами, кордони не повинні ставати притулком для критично важливих цілей, і якщо Захід прагне перемоги, він має дозволити Україні ізолювати російські сили на передовій і створити умови для наступальних операцій.

У матеріалі також нагадують про дискусії навколо передачі далекобійної зброї. Раніше у публічних заявах згадували про розгляд передачі ракет Tomahawk, і деякі українські військові експерти, зокрема представники резерву Сухопутних військ, вказували, що за наявності таких ракет у межах до 3 тисяч кілометрів під загрозою опинилася б ключова логістика супротивника, склади, аеродроми й польові штаби. Тема дальньої зброї та правил її застосування залишається предметом інтенсивних політичних і військових дискусій між Києвом та його партнерами.

Запорізька атомна електростанція вже шостий день повністю відірвана від української енергомережі, і її життєво важливі системи підтримуються виключно резервними дизельними генераторами. Державна інспекція ядерного регулювання України повідомила, що реальні запаси пального на об’єкті залишаються невідомими, що створює серйозні ризики для стабільності роботи станції.

Голова інспекції Олег Коріков зазначив, що відключення відбулося через обстріли російських військових, які пошкодили високовольтні лінії електропередач. Українські ремонтні бригади не можуть отримати доступ до пошкодженої інфраструктури через контроль окупаційних сил, які блокують проведення будь-яких робіт. Внаслідок цього ситуація із забезпеченням станції електроенергією залишається критичною.

Голова Держатомрегулювання також зазначив, що невідомість запасів пального створює серйозні ризики. Якщо генератори зупиняться через відсутність пального, наслідки можуть бути катастрофічними: від радіаційної аварії на самій АЕС до забруднення територій за межами України. У ДІЯРУ підкреслили, що дії окупантів грубо порушують основні принципи ядерної та радіаційної безпеки, зокрема ті, які озвучив очільник МАГАТЕ Рафаель Гроссі. Надійне зовнішнє енергопостачання — ключовий елемент для запобігання аваріям на ядерних об’єктах, і його відсутність робить ситуацію на ЗАЕС надзвичайно небезпечною.

Попри неодноразові резолюції МАГАТЕ, Генасамблеї ООН та заклики світової спільноти до деокупації та демілітаризації ЗАЕС, Росія продовжує ігнорувати міжнародні вимоги й фактично перетворює найбільшу атомну станцію Європи на об’єкт підвищеної загрози для всього континенту.

Попри те, що Україна вже понад рік переживає повномасштабну війну з Росією, мобілізація жінок у 2025 році залишається відсутньою в планах держави. Усі жінки, які сьогодні проходять службу в Збройних силах України, роблять це на добровільних засадах. Це означає, що з початку вторгнення та протягом 2025 року Україна не планує проводити мобілізацію серед жінок. Замість цього вони можуть вступити до армії лише на власне бажання, що відповідає чинним нормам законодавства.

За інформацією, наданою Міністерством оборони України, у жовтні 2025 року не відбулося жодних змін у порядку призову та служби жінок у армії. Законодавство, що регулює цей процес, не передбачає примусового залучення жінок до військової служби в умовах війни. Тому всі українки, які нині служать в армії, є добровольцями, а їхнє рішення прийняти участь у боротьбі за Батьківщину є результатом власного вибору, а не вимоги держави.

Певна категорія жінок має обов’язок стати на військовий облік. Йдеться переважно про фахівчинь у медичній сфері. Це не означає обов’язкову мобілізацію, однак за порушення правил обліку можуть бути застосовані адміністративні штрафи. До військовозобов’язаних жінок наразі належать: лікарі різних спеціалізацій; медсестри; стоматологи; фармацевти; жінки, які пройшли військову кафедру. Для медичних працівниць обов’язковим етапом є проходження військово-лікарської комісії. Також вони повинні інформувати територіальний центр комплектування про зміни у життєвих обставинах, які можуть вплинути на облік.

Щодо добровільної служби, то українки можуть підписувати контракт із ЗСУ. За даними Центру рекрутингу, жінки віком 18–24 років укладають спеціальний контракт, а старші — загальний.

Після підписання контракту жінка має ті ж права і обов’язки, що й інші військовослужбовці. Вона не може залишити службу до завершення війни або оголошення демобілізації. Також її право виїзду за кордон буде обмежено. Українки можуть служити в армії на посадах: бухгалтера; бойового медика; діловодаюриста; психолога; оператора дронів; аеророзвідника; стрільця та інших.

Щоб потрапити до війська, жінка має пройти співбесіду з рекрутером, пройти військово-лікарську комісію та підготувати необхідний пакет документів. Додатковими перевагами вважається наявність водійських прав або сертифікатів з домедичної допомоги. Після завершення етапів відбору кандидатка проходить базову підготовку. Лише після цього вона може бути направлена до підрозділу.

Нагадаємо, в умовах воєнного стану кожен громадянин має свій обов’язок у системі національної безпеки. Жінки, як і чоловіки, можуть долучатися до ЗСУ добровільно, а обов’язкова мобілізація залишається питанням лише законодавчих змін.