Чому аптечні ціни зросли після реформи МОЗ

Міністерство охорони здоров’я оголосило про здешевлення сотні популярних ліків. Але замість подяки — хвиля критики від експертів, медиків і депутатів. Бо у списку — чимало препаратів без доведеної ефективності.

Ініціатива МОЗ щодо зниження цін на Топ-100 лікарських засобів — амбітний проєкт, який мав би стати відповіддю на потреби українських пацієнтів. Але замість того, щоб покращити доступ до справді потрібних медикаментів, документ, схоже, розв’язав руки фармвиробникам і поховав надії на реальну реформу.

За словами народної депутатки, члена парламентського комітету з питань здоров’я Оксани Дмитрієвої, сам принцип формування списку є хибним. Адже він базується не на аналізі медичної доцільності чи рекомендаціях лікарів, а… на поданих виробниками пропозиціях.

«Знижувати ціни треба на ліки першої потреби, як хліб чи молоко в продуктовому кошику. А не на “чіпси й газовану воду”, які добре продаються, але не мають доведеної ефективності», — наголосила вона в коментарі для УНН.

У самому списку трапляються абсурдні повтори — по кілька позицій займають одні й ті ж самі ліки з різною кількістю таблеток в упаковці. Це дозволяє виробникам технічно “роздути” список, скоротивши реальну кількість унікальних найменувань, які потрапили під здешевлення.

Ще більший скандал спричинив додатковий список препаратів, на які також мають знизити ціни. Серед них — малоефективні або взагалі застарілі засоби на кшталт “Клофеліну”, “Кодепсину”, “Бруньок сосни” та “Перекису водню”.

Нардепи також звертають увагу: реформа паралельно спричинила підвищення цін на інші, не включені до списку ліки. І все через заборону маркетингових договорів між аптеками та виробниками. Раніше саме вони дозволяли надавати знижки споживачам. Тепер аптеки позбавлені стимулів — і змушені піднімати націнки, щоби не працювати в мінус.

«Маркетингові платежі зникли — а разом з ними і знижки для людей. Але ж виробники при цьому зекономили. Де ці гроші тепер? В ціні для покупця їх не видно», — зауважує Дмитрієва.

Її колега по комітету Юрій Заславський вважає несправедливим, що державне регулювання зачепило лише роздріб, тоді як виробники досі формують до 72% кінцевої вартості препарату.

«Чому ми контролюємо аптеки, але не зачіпаємо націнки виробників?» — ставить запитання нардеп.

За його словами, попри гучні заяви про “прозорість і боротьбу з накрутками”, головні важелі впливу залишаються у руках великих фармкомпаній.

Схожі статті

Україна посилює риторику щодо атак на Польщу, щоб вплинути на санкційну політику США

Наше джерело в Офісі Президента повідомило, що Банкова планує максимально нагнітати інформаційний фон навколо атак російських безпілотників на території Польщі. Мета — використати інциденти для політичної ескалації та зміцнення переговорних позицій України на мирному треку. За даними співрозмовника, в ОП вважають, що удари дронів по території країни — члена НАТО створюють унікальне вікно можливостей. Саме […]

Дозвіл на виїзд чоловіків 18–22 років ставить під загрозу майбутнє країни

Після дозволу Кабміну чоловікам віком 18–22 років безперешкодно перетинати кордон дедалі більше студентів українських вишів почали оформлювати академічні відпустки або переходити на онлайн-навчання, щоб виїхати за кордон. Така тенденція викликає занепокоєння серед демографів і економістів. За словами заступника директора Інституту демографії та досліджень імені Михайла Птухи НАН України Олександра Гладуна, це рішення може мати серйозні […]

Керівник «Лісів України» може повернутися на роботу попри кримінальні провадження

Керівник державного підприємства «Ліси України» Юрій Болоховець знову на свободі. За даними джерел, 9 вересня 2025 року за нього внесли заставу у розмірі 9,1 млн грн. Це стало можливим після того, як Вищий антикорупційний суд зменшив суму застави одразу у десять разів. Наприкінці липня суд ухвалив рішення взяти Болоховця під варту у справі про незаконне […]

Харківська лікарня №25 витратила понад 20 млн грн на ремонти із завищеними цінами

КНП “Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25” Харківської міської ради у 2025 році уклала п’ять угод на ремонтні роботи на понад 20 млн грн. Йдеться не про відбудову корпусу, а про поточні ремонти окремих кабінетів і поверхів. Проте аналіз кошторисів показав суттєві ознаки завищення вартості матеріалів та обладнання. Моніторинг закупівель виявив, що ціни на будматеріали у […]