Чому досі неможуть відремонтувати київські мости

Обидва мости включені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Цей статус, хоча і підкреслює їхню історичну та культурну цінність, створює значні перешкоди для проведення необхідних ремонтних та модернізаційних робіт.

Метро та міст Патона у Києві внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятки архітектури та містобудування, науки й техніки місцевого значення та мають охоронні договори. Міст ім. Є.О. Патона через р. Дніпро було збудовано в 1953 році, міст Метро — у 1965 році, та відтоді на них жодного разу не було проведено капітального ремонту. Одна з причин — неможливість узгодити вид робіт із Міністерством культури та здійснити вилучення споруд на час ремонту з реєстру пам’яток архітектури, адже законом передбачено, що вилучення з Реєстру здійснюється лише у разі, якщо пам’ятку зруйновано або пам’ятка втратила предмет охорони, що визначено у паспорті об’єкта.

Міст Патона був запроєктований за нормами 1948 року. Наказом Комітету охорони та реставрації пам’яток №10 від 16.05.1994 р. міст ім. Є.О. Патона зараховано до нововиявлених пам’яток архітектури. У 1995 році міст отримав визнання Американської асоціації зварювання як видатна зварна конструкція. ​У 2008 році міст ім. Є.О. Патона було внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятку архітектури та містобудування, науки і техніки місцевого значення (наказ Міністерства культури і туризму України від 07.11.2008 №1285/0/16-08 охоронний № 530-Кв).

Для ремонту таких мостів можливий тільки один вид робіт — реставрація, яка передбачає відновлення технічних характеристик конструкцій мосту, не змінюючи їхнього зовнішнього вигляду та параметрів. Але через фізичний і моральний знос, зміну інтенсивності руху та ваги транспортних засобів такі мости потребують нових рішень для будівництва та ремонту.

Саме через це Агентство відновлення розглядає варіант побудови нового мосту поруч із мостом Патона замість його ремонту. Основним недоліком такого варіанту є інтеграція його у транспортну систему міста та побудова з’їздів і заїздів на основні транспортні магістралі. Наприклад, на сьогодні залишаються недобудованими з’їзди з Дарницького мосту, рух яким було відкрито ще 2011 року. Також термінового ремонту потребують магістральні трубопроводи з надання теплопостачання та гарячої води жителям мікрорайонів Русанівки та Березняків, які прокладені в межах конструкцій прогонової будови мосту Патона. Ремонт магістральних трубопроводів можливо здійснити тільки під час проведення повної реконструкції мосту. Тож питання саме щодо реставрації мосту Патона має бути вирішено комплексно та передбачатиме водночас ремонт магістральних трубопроводів.

Міст Метро звели на місці зруйнованого під час Другої світової війни мосту. Обʼєкт входить до комплексу споруд “Станція метрополітену “Дніпро”— міст Метро”, що наказом Міністерства культури і туризму України від 07.11.2008 Nº1285/0/16-08 визнано памʼяткою архітектури та містобудування, науки і техніки місцевого значення, охоронний Nº 529-Кв (власне міст Метро має охоронний Nº529/2-Кв). Обʼєкт розташований у межах памʼятки ландшафту та історії місцевого значення “Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра” (наказ Міністерства культури і туризму від 03.02.2010 Nº 58/0/0/16-10).

Конструкція мосту Метро за радянських часів була експериментальною. Загалом таких мостів було лише кілька в СРСР, а на сьогодні єдиний залишився у Києві, інші — розібрали. Міст не відповідає вимогам чинних норм щодо вантажопідйомності та безпеки руху (недостатній габарит проїзних частин і недостатня висота огородження проїзної частини).

Необхідність зняття статусу пам’ятки архітектури зі стратегічно важливих мостів обумовлюється такими причинами:

Отже, зняття статусу пам’ятки архітектури зі стратегічно важливих мостів є необхідним кроком для гарантування їхньої безпеки, надійності та ефективності в сучасних умовах.

Необхідно вносити законодавчі зміни та розробляти спрощені процедури стосовно подальших дій об’єктів, які вже віднесені до пам’яток, що дадуть змогу проводити реконструкцію та заміну стратегічно важливих мостів. Також на законодавчому рівні слід розглянути заборону визнавати стратегічні об’єкти пам’ятками, що значно впливає на подальші заходи щодо їхньої експлуатації та ремонту.

Схожі статті

В Держрезерв зайшла чиновниця Наталія Кічук (Матусевич) з сумнівною репутацією

Заступником голови новоствореного Державного агентства з управління резервами України призначена Наталія Кічук (Матусевич) яка, за інформацією джерел в Кабміні, має репутацію людини, що займається фінансовими оборудками. Нагадаємо, 2 липня 2025 року уряд призначив Наталію Кічук (Матусевич) заступником голови Державного агентства з управління резервами України (ДАУР). Так як голову новоствореної ДАУР поки не призначено і невідомо […]

СБУ розслідує справу Влада Ряшина щодо співпраці з агресором

Служба безпеки України веде досудове розслідування стосовно відомого українського продюсера Влада Ряшина, який потрапив під санкції через підозри у співпраці з російськими окупаційними адміністраціями на тимчасово окупованих територіях України. Як повідомляє «Детектор медіа» з посиланням на відповідь Офісу Генерального прокурора, кримінальне провадження було відкрито 11 січня 2024 року Головним слідчим управлінням СБУ. Йдеться про ймовірне […]

Заступник керівника екопрокуратури викритий у недостовірному декларуванні

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) оприлюднило результати повної перевірки декларації Олександра Малєєва — заступника керівника Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора. Виявилося, що він не зазначив у своїй декларації низку суттєвих об’єктів і даних, що може стати підставою для притягнення його до відповідальності. За інформацією НАЗК, Малєєв не вказав квартиру площею 73,4 м², […]

В Одесі працює шахрайська мережа колл-центрів, яка обкрадає Україну, ЄС та Азію під прикриттям силовиків

В Одесі діє масштабна мережа шахрайських колл-центрів, розташованих у бізнес-центрах за адресами: провулок Івана Луценка, 21/23 (БЦ «Ольвія»), вулиця Велика Арнаутська, 26 та вулиця Канатна, 6. У цих офісах одночасно працюють сотні операторів, які щодня телефонують громадянам України, країн Європи та Азії. Основна схема шахрайства полягає у дзвінках, де оператори видають себе за співробітників банків […]