Чому Шмигаль може втратити крісло прем’єра

У політичних кулуарах знову заговорили про зміну очільника уряду. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль опинився під серйозним тиском через низку гучних скандалів, які дедалі більше компрометують його перебування при владі. Як стверджує народний депутат Ярослав Железняк, на зміну Шмигалю може прийти перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко.

Ми писали про це ще у лютому. Сьогодні наша редакція зібрала факти, які стали “останньою краплею” у кар’єрі прем’єра, та проаналізувала його дії, що підривають довіру до влади в умовах війни.

1. Провал із захистом енергоінфраструктури: 22 об’єкти залишилися незахищеними

Одним із найбільш кричущих провалів уряду Шмигаля стала ситуація з проєктом третього рівня захисту ключових енергооб’єктів. Ідеться про 22 критично важливі об’єкти, які мали бути посилено укріплені для протидії російським ударам.

Замість реалізації — зупинка фінансування. Підрядники не отримали оплату, борг Мінфіну перевищив 20 мільярдів гривень. Внаслідок цього десятки об’єктів залишилися вразливими до атак, а країна — перед ризиком масштабного колапсу енергосистеми.

Відповідальність напряму лягає на прем’єра: рішення про призупинення фінансування, за даними з політичних джерел, ухвалювалося особисто Шмигалем.

2. Повернення ЄДАПСу: друк за старими схемами

Інший гучний скандал — повернення на ринок державного друку структури, відомої як ЄДАПС, яка у 2000-х роках контролювала виготовлення паспортів, посвідчень і документів суворої звітності. Після численних звинувачень у корупції групу усунули від доступу до держзамовлень.

Однак у 2020-х під новим брендом — Industrial Innovation Group — і через структуру «Поллі-Сервіс» компанія знову опинилася в центрі державного виробництва. Саме уряд Шмигаля фактично повернув монополію ЄДАПСу на поліграфкомбінат «Україна», що виготовляє біометричні документи.

Результат — держпідряди на 2,3 мільярда гривень без конкурсів і жодного публічного аудиту. Всі ключові рішення було підписано за прем’єрства Шмигаля. Очевидне лобіювання в інтересах конкретного бізнес-групування викликало резонанс навіть серед “слуг народу”, але реакції від прем’єра — не було.

3. Системне падіння довіри: олігархи, ігнорування і безкарність

Скандали Шмигаля — це не окремі інциденти, а симптом системної кризи управління. Його уряд часто ухвалював рішення кулуарно, без консультацій з громадськістю та експертами. Підтримка великих бізнес-груп і олігархів, ігнорування проблем соціальної сфери та інфраструктури — все це сприяло зростанню недовіри.

Коли країна воює за виживання, мільярдні дерибани й адміністративна байдужість сприймаються особливо гостро.

Юлія Свириденко — основна кандидатка на зміну, про що ми писали раніше. Як фігура з команди ОП, вона вже зараз відіграє активну роль у бюджетному плануванні й економічній політиці. Її ймовірне призначення — сигнал, що Офіс Президента готується до урядової рокіровки.

Чи вистоїть Шмигаль на посаді — питання часу. Але скандали довкола його прізвища вже стали токсичним багажем для чинного Кабміну.

Схожі статті

Вирок у справі про підробку повісток для уникнення мобілізації: Шевченківський районний суд Полтави виніс рішення

Шевченківський районний суд міста Полтава виніс вирок у справі чоловіка, який організував схему підробки повісток для того, щоб допомогти громадянам уникнути мобілізації. Обвинувачений, разом із спільником, виготовляв фальшиві документи, зокрема повістки до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), з використанням фальшивих підписів і гербових печаток. Усі ці підроблені документи виготовлялися на техніці, що належала самому обвинуваченому, у приватному закладі на Полтавщині.

За інформацією правоохоронців, схема працювала так: чоловік із співучасником вносили у підроблені повістки персональні дані «покупців», які бажали уникнути мобілізації. Під час обшуку у них було вилучено ноутбук, електронні файли та безпосередньо підроблені документи. Експертиза підтвердила, що рукописні записи на цих бланках належать саме обвинуваченому, що стало важливим доказом у справі.

Всього виготовлено щонайменше 60 підроблених повісток, що потрапили до військовозобов’язаних громадян області. Дії підсудного кваліфіковано як перешкоджання законній діяльності ЗСУ та підробка офіційних документів, вчинена повторно та у змові з іншою особою.

Суд затвердив угоду про визнання винуватості, визнав чоловіка винним за ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 та ч.3 ст.358 КК України та призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Водночас його звільнено від відбування терміну з випробувальним строком 2 роки.

Обвинувачений зобов’язаний періодично з’являтися до органу пробації та повідомляти про зміну місця проживання чи роботи. Крім того, з нього стягнуто 3565 грн процесуальних витрат, а ноутбук, який використовувався для виготовлення підробок, конфісковано на користь держави. Суд врахував щире каяття обвинуваченого, його активне сприяння слідству та благодійний внесок на потреби ЗСУ у розмірі 50 тис. грн.

Потенціал контент-створювачів на платформі OnlyFans для українського бюджету

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев висловив переконання, що творці контенту на платформі OnlyFans мають можливість суттєво поповнити державний бюджет України, приносячи близько 1 мільярда гривень щороку. За словами Гетманцева, для реалізації цього потенціалу необхідно змінити підхід до регулювання діяльності таких платформ в Україні, зокрема, припинити політичне "псевдоморалізаторство" та вирішити питання декриміналізації статті 301 Кримінального кодексу України, яка сьогодні фактично ставить під загрозу діяльність контент-створювачів для дорослих.

У своєму виступі Гетманцев розкритикував поточну політику щодо регулювання індустрії для дорослих в Україні, зазначивши, що державні органи витрачають значні ресурси на контрольні закупівлі та кримінальні провадження, які, на його думку, не лише не призводять до значних результатів у боротьбі з порушеннями, але й вкрай неефективні. За словами політика, замість того, щоб використовувати державні кошти на боротьбу з цими явищами, варто створити прозорі механізми оподаткування та підтримки творців контенту, що сприятиме розвитку індустрії і, в свою чергу, забезпечить надходження до бюджету.

Гетманцев звернув увагу на розбіжності між реальними доходами та задекларованими сумами: за його даними, у 2023 році 7 914 українців отримали на платформі доходи близько 5 млрд грн, тоді як у 2024 році лише 152 фізособи задекларували 132,8 млн грн доходу від OnlyFans і сплатили понад 13 млн грн податку. У період 2020–2022 років, за словами голови комітету, створювачі контенту мають податкову заборгованість понад 380 млн грн.

Політик пов’язує низький рівень легального оподаткування з кримінальним статусом виробництва контенту для дорослих — ст. 301 ККУ — і наполягає на необхідності її декриміналізації. На його думку, сьогоднішня практика, коли держава одночасно прагне брати податки і притягувати авторів до кримінальної відповідальності, є суперечливою й неефективною.

Як показує статистика Офісу Генерального прокурора, за січень–серпень 2025 року правоохоронці зареєстрували 1 464 кримінальні провадження, пов’язані зі створенням або розповсюдженням порнографічного контенту. З початку повномасштабної війни суди винесли 247 вироків, за якими 287 осіб визнано винними, але майже всі засуджені уникли реального ув’язнення — покарання замінювали іспитовими строками. Тільки десятеро осіб мали відбути реальний термін позбавлення волі, однак ці вироки ще перебувають на апеляції.

Гетманцев також звернув увагу на витрати держави на судово-криміналістичні експертизи у таких справах. Згідно з підрахунками, середня вартість експертиз у межах одного вироку — близько 11,3 тис. грн; загальні витрати з 2022 року могли сягати майже 4,9 млн грн. При цьому експерти отримують, зокрема, винагороду за перегляд відеоматеріалів, що, на думку автора публікації, виглядає як неефективне використання бюджетних коштів у боротьбі за «моральність».

Петиція про декриміналізацію виробництва контенту для дорослих, нагадує Гетманцев, вже зібрала необхідні 25 тисяч підписів. Її авторка стверджує, що сплатила понад 40 млн грн податків, але водночас стикалася з погрозами кримінального переслідування.

Гетманцев закликає парламент «не брехати самим собі» і відмовитися від риторики, яка, на його думку, перешкоджає легалізації галузі та наповненню держбюджету. Він вважає, що ефективна фіскальна політика в цьому сегменті може перетворити «підпільні» доходи на стабільні податкові надходження, водночас захищаючи права та безпеку створювачів контенту.

Проживання Ярослава Железняка у київській квартирі за 12 мільйонів гривень: деталі декларації народного депутата

Народний депутат України від партії «Голос» Ярослав Железняк оприлюднив свою декларацію за 2024 рік, у якій повідомив про факти свого проживання в київській квартирі площею 134 квадратні метри. Вартість цього житла оцінюється в 12 мільйонів гривень, однак примітно, що власником квартири є тесть політика — Володимир Коваль, а не сам Ярослав Железняк. Окрім цього, в декларації зазначено, що сім’я Железняка з 2024 року почала орендувати два паркомісця в Печерському районі столиці, однак точна вартість оренди цих місць у документі не вказана.

Згідно з інформацією, наданою в декларації, квартира, в якій проживає Ярослав Железняк, є значним активом у його житловому фонді, проте безпосереднім власником є не депутат, а його родич. Це викликає питання щодо фактичного володіння майном та можливих юридичних нюансів, пов'язаних із декларуванням нерухомості, що не належить самому політику.

У 2024 році родина почала орендувати два паркомісця в Печерському районі Києва, де розташована квартира тестя. Проте у декларації політик не зазначив суму витрат на оренду паркувальних місць, що викликає питання щодо повноти зазначених платежів до декларації.

Дружина народного депутата, депутатка від «Слуги народу» Ольга Коваль, під час повномасштабної війни придбала автомобіль Lexus NX 300h 2019 року випуску за 845 тис. грн — сума, значно нижча за середню ринкову вартість аналогічних авто, яка нині сягає близько 1,5 млн грн. Сам Железняк у січні 2022 року придбав Infiniti QX50 2021 року випуску за майже 1,2 млн грн, яким користуються обоє.

Раніше, у попередньому шлюбі, Железняк мав подібну модель проживання: у 2015–2020 роках він мешкав у будинку батька колишньої дружини — Юрія Горобця, а також користувався його Tesla Model S 2014 року. Колишня дружина нардепа в цей період стала власницею великого будинку площею 643 кв. м у Києві, а батько — володарем кількох земельних ділянок у Білій Церкві, що ілюструє стійку практику користування майном родичів у життєвих моделях політика.

Юридичний і етичний контекст: згідно з нормами фінансового контролю, народні депутати зобов’язані декларувати належні їм та їхнім близьким об’єкти нерухомості, автотранспорт і відомості про доходи та витрати. Використання майна, оформленого на третіх осіб, не заборонене, але може викликати суспільний інтерес, якщо виникають питання прозорості або невідповідності між задекларованими доходами і способом життя.

У випадках, коли у декларації відсутні відомості про орендні платежі чи інші витрати, це може спричиняти запитання від контролюючих органів або громадськості щодо повноти та достовірності декларації. Поки що інформація у публічних джерелах обмежується даними з декларації та реєстрів про придбання авто — офіційних роз’яснень чи додаткових коментарів від депутата Железняка чи його дружини на момент публікації не надходило.

Спалах ентеровірусної інфекції в Київській області: що варто знати про вірус Коксакі

В Київській області зареєстровано спалах ентеровірусної інфекції, спричиненої вірусом Коксакі. За даними медичних установ, захворіли 13 дітей, з яких 12 уже успішно завершили лікування в стаціонарі та повністю одужали. Однак одна дитина досі перебуває в лікарні під постійним наглядом лікарів. Відзначається, що фахівці активно проводять епідеміологічне розслідування та вживають заходів для локалізації вогнища інфекції, щоб запобігти подальшому поширенню вірусу.

Лікарі підкреслюють, що в більшості випадків інфекція Коксакі протікає в легкій формі або навіть безсимптомно. Однак у деяких випадках захворювання може маскуватися під типові ознаки ГРВІ, зокрема лихоманку, біль у горлі, нежить, діарею та головний біль. Важливими симптомами є також висипка та водянисті пухирці, що можуть з’являтися в роті, на долонях і стопах.

Медики пояснюють, що вірус передається повітряно-крапельним шляхом, через контакт із зараженими поверхнями й немитими руками, а також через забруднену їжу чи воду; інкубаційний період зазвичай становить 3–6 днів. Тому головні заходи профілактики — ретельне миття рук, провітрювання приміщень, дезінфекція побутових поверхонь, окремі речі для хворого та при необхідності — ізоляція дитини від колективу до одужання.

У більшості випадків лікування симптоматичне: жарознижувальні, регідратація, анальгетики та спостереження педіатра; специфічної антивірусної терапії немає. Медики закликають батьків не займатися самолікуванням і при появі характерних висипів або загостренні стану негайно звертатися до лікаря, особливо якщо з’явилися сильний біль у грудях, задишка, сплутаність свідомості або висока температура, що не падає.

За інформацією Центру громадського здоров’я, наразі нових випадків у регіоні не виявлено, триває епідеміологічне розслідування, в закладах охорони здоров’я посилюють протиепідемічні заходи. Батькам радять уважно ставитися до стану дітей, особливо дошкільного віку, і дотримуватися правил гігієни у дитячих колективах.