Всесвітня організація охорони здоров’я б’є на сполох: із 2000 по 2016 рік кількість людей, які зазнають шкоди від спеки, зросла на 125 мільйонів. І ця цифра щороку збільшується. Причиною такого зростання експерти називають зміну клімату.
Організм людини підтримує постійну температуру завдяки біохімічним процесам. У стані спокою він виробляє стільки тепла, скільки потрібно для роботи 100-ватної лампочки. Коли температура довкілля близька до температури тіла, енергозатрати мінімальні. У спеку ж тіло активує механізми охолодження: починається потовиділення, зростає частота серцебиття, посилюється кровообіг у шкірі.
Проте надмірне потовиділення порушує водно-сольовий баланс. Це може спричинити головний біль, судоми, нудоту та втому. Ще більше ускладнює ситуацію висока вологість — піт не випаровується, а отже тіло не охолоджується, що викликає відчуття задухи.
У спекотні дні люди частіше скаржаться на зниження концентрації, дратівливість, загальну слабкість. Важко не лише працювати фізично, а й виконувати розумові завдання. Найбільш вразливими є літні люди, особи з надмірною вагою, серцево-судинними захворюваннями чи порушеннями дихання.
Також, за даними Національного інституту безпеки США, жінки гірше переносять спеку через меншу інтенсивність потовиділення. Проте з віком ця різниця нівелюється через проблеми з серцем у чоловіків.
Професор Бостонського університету Ґреґорі Велленіус вказує, що спека може спричиняти загострення хвороб, які зазвичай не пов’язують із температурою — зокрема, ниркових проблем, шкірних інфекцій та навіть передчасних пологів.
Крім того, науковці з США фіксують зв’язок між спекою і погіршенням психічного стану. У спекотні дні зростає ризик загострення тривожних розладів, шизофренії, деменції. Є й докази того, що висока температура знижує результати тестів, підвищує ризик виробничих помилок і порушує когнітивні функції.