Чому українські сили зосереджуються на знищенні російських літаків

Долінце пояснив, що пошкодження злітно-посадкових смуг, хоча і створює тимчасові перешкоди, не призводить до довготривалого ефекту. Ворог може швидко відремонтувати такі пошкодження або використовувати альтернативні майданчики для зльоту та посадки.

Долінце зазначив, що Росія нині неспроможна самостійно виробляти нові літаки, а ремонт пошкоджених літаків є дуже складним і тривалим процесом.

“Навіть пошкоджений літак виводиться з ладу на кілька місяців, а інколи й на кілька років. У разі серйозних пошкоджень його дешевше списати, ніж ремонтувати. Виробничих потужностей для виготовлення важких бомбардувальників Росія наразі не має. Таким чином, знищення значної частини літаків може залишити російську авіацію без стратегічних сил”, – пояснив експерт.

Він також уточнив, що військові аеродроми РФ мають досить живучу інфраструктуру, яка дозволяє відновлювати роботу після ударів. Відновлення може зайняти від кількох днів до тижнів, або ж використовуються мобільні комплекси для компенсації втраченої інфраструктури.

“Під’їжджає генератор, включається, і аеродром може працювати далі, хоч і не на повну потужність”, – додав Долінце.

28 липня ЗСУ знищили винищувач Су-30СМ і могли пошкодити ще один літак. На супутникових знімках було видно наслідки ударів.

Станом на 23 липня на аеродромі “Саки” базувалися дев’ять літаків Су-24, п’ять Су-30СМ, три Су-30СМ2 (один з яких не робочий) і ще один Су-30.