Чому в Україні неможливі справжні податкові реформи

Кожного разу, коли в Україні лунають розмови про «справедливу податкову систему», суспільство завмирає в очікуванні, а політики — у страху. Податкова реформа — одне з тих питань, яке роками залишається хронічно нерозв’язаним. І головна причина не у браку законопроєктів чи фахівців. Вона — у самому серці системи.

У 2018 році президент США Дональд Трамп ввів протекціоністські мита на імпорт китайської продукції. У відповідь ринки впали, а особистий статок самого Трампа скоротився на $500 мільйонів. Це ціна за політичне рішення в інтересах економіки США. В Україні такий сценарій — просто фантастика.

Жоден український чиновник чи депутат не ризикне ухвалити податкове рішення, яке вдарить по його бізнесу або бізнесу близького оточення.

Ось як виглядає нинішня податкова модель:

  • Експорт сировини: мита — нульові (виняток — металобрухт), ПДВ — відшкодовується в повному обсязі.

  • Імпорт: практично без обмежень, навіть у чутливих секторах, де страждає національний виробник.

  • Розкіш: жодного спеціального оподаткування. Елітні авто, яхти, багатоквартирні маєтки — все без «податку на багатство».

  • Рента за користування надрами: мізерні 1,5 млрд грн на рік, хоча йдеться про багатомільярдні обсяги ресурсів.

Хто виграє?

Вигоду отримують кілька фінансово-промислових груп, що контролюють експорт сировини — металів, аграрної продукції, руди. За оцінками, з 2014 року саме ці гравці вивели понад $50 млрд з країни, не створивши жодного стабілізаційного або резервного фонду.

Податок на прибуток для них — у середньому 18%, у той час як, наприклад, європейські нафтогіганти платять 25–30%. Ефект зрозумілий: олігархи багатіють, бюджет — бідніє.

Хто платить за «бенкет»?

  • Громадяни — через акцизи, зростання ПДВ і загальне підвищення цін.

  • Малий бізнес — через постійні загрози ліквідації спрощеної системи оподаткування та податковий тиск.

Тобто ті, хто не має ані офшорів, ані лобістів у парламенті, — платять найбільше.

Головний бар’єр до будь-якої реформи — Верховна Рада. Прогресивна шкала оподаткування — це удар по кишенях самих депутатів, міністрів та їхніх родин. Саме тому закони, які мали б змінити ситуацію, не проходять навіть перше читання.

Замість цього парламент розглядає зміни, які ударяють по найвразливіших: фопах, вчителях, медиках, пенсіонерах.

Це питання часто звучить у суспільстві. Відповідь проста: у Скандинавії еліти платять 45–60% податків, а в Україні — часто менше, ніж водій таксі, що працює в тіні.

Поки українська політична еліта не буде готова платити за правилами, які хоче встановити для інших, — податкова реформа залишатиметься лише гаслом. А державний бюджет — дірою, яку лататимуть коштом тих, у кого й так майже нічого не лишилось.

Схожі статті

У Києві викрили шахрайський кол-центр, що видурює гроші в європейців

У самому центрі Києва, на вулиці Дегтярівській, під дахом респектабельного бізнес-центру «Міком Палац», викрили масштабний шахрайський кол-центр, орієнтований на громадян країн Євросоюзу. Команда «СтопКору» зафіксувала, як щодня з 10 ранку тут працюють близько 50 осіб — здебільшого чоловіки віком 25–30 років. Як з’ясували журналісти, офіс на восьмому поверсі будівлі був перетворений на справжню фабрику з […]

Через дефіцит овочесховищ уряд розширив програму «5-7-9%» для фермерів

В умовах війни та знищеної інфраструктури уряд вирішив «розморозити» додаткову фінансову підтримку для аграріїв. Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка дозволяє фермерам, що займаються овочівництвом, скористатися державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» для будівництва овочесховищ і картоплесховищ. Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства. Йдеться про можливість отримати компенсацію відсоткової ставки за кредитами – у […]

Призов і виїзд за кордон — головний удар по бізнесу під час війни

Поки фронт тримає оборону, тил усе гучніше говорить про нестачу робочих рук. У березні 2025 року 65% українських підприємств знову визнали головною проблемою для ведення бізнесу саме брак кадрів. Про це свідчать результати щомісячного опитування Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), оприлюднені «Главкомом». «Упродовж останніх місяців і навіть кварталів проблема браку робочої сили — […]

У Кремлі натякнули на нові атаки по енергооб’єктах України

Попри публічні домовленості з Дональдом Трампом та заявлений мораторій на атаки по енергетичних об’єктах, Росія офіційно оголосила про завершення перемир’я. 18 квітня речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що «місяць минув, але нових вказівок президент не давав». Формально — нібито кінець, неформально — кінець був із самого початку. Нагадаємо, після кулуарних перемовин Трампа та Путіна сторони […]