Чи мають право фотографи показувати світові обличчя загиблих?

вiйна
Де межі допустимого на фото з війни?

Я завжди сплю в одязі. Вже 12-ий рік. Через російських покидьків.

Це почалося з Луганщини, осінь 2014. Тоді я вперше побачила війну. Щастя постійно накривали вогнем. І я навчилася спати в формі, в бєрцах.

В перші дні навіть в броніку і касці. З автоматом в руках, раптом якась ДРГ.

Потім пропустило, людина до всього звикає. Навіть до терору. Навіть до дітей під завалами. Спочатку шок, потім стрічка новин. Скролимо життя далі.

За кілька тижнів на фронті перестала прокидатись навіть від масованих ударів. Приходить фаталізм, якщо твоє — то нікуди не дінешся. А як не твоє, то спи, чо паритись. Пару годин лишилось, а то й менше.

Але параноя все одно була. Душ, туалет. Місця, де ти голий і безпомічний. Стараєшся митися швидко, пісяти теж. Раптом прямо зараз. А ти голий, мокрий, в милі.

Але відносно звикаєш, поки на фронті. А потім відвикаєш. Вночі дуже близько літала і вибухала смерть. Лежала і думала, хтось сьогодні вже не прокинеться. Можливо, це я.

Пульс пришвидшився, дихання теж. Відсторонено слідкувала, як реагує тіло.

Заспокойся, казала собі як тоді, вперше — якщо твій час, значить, помолись і відпускай. А як сьогодні ще не твоє — то спи. Скоро вставати працювати.

Зранку набрала близька подруга. Пройшла всю війну, з 2015 медиком. Починала в Госпітальєрах, потім найважчі бої 22 і 23.

Каже: ховались вночі з собакою в ванні. Не те, щоб страшно, неприємно. Відвикла. А там не прокидалась, коли танк сусідню хату розвалив…

Терор треба показувати. Особливо зараз, коли нас пробують нагнути та продати більше, ніж будь-коли. Коли світові президенти зі світовими диктаторами в змові, щоб розіграти нас як пішака на шахівниці. Коли діє не сила правди, а право сильного.

Коли немає справедливості для нас. Немає, забудьте. Нас зраджують.

Коли наші люди, наші діти під завалами — це тільки наш біль.

Фото, відео терору — це єдиний спосіб не дати про нас забути. Заставляти порядних людей по всьому світу пам’ятати про нас. Боротися за нас, передусім тиском на своїх політиканів.

У світі, де відео котиків набирають мільйони переглядів, а відео покалічених росіянами дітей — кілька тисяч.

Такий світ, такі правила гри. Або здатися, або битися. Я завжди вибирала битися.

Але навіть в битві проти темряви зла треба зберегти світло людяності.

Чим більше зло, тим важче зберегти.

Я хочу публічно звернутись до одного з найталановитіших фотографів сучасності Євгена Малолєтки. Я вдячна за вашу роботу, ваші кадри війни об’єктивно вплинули на світ. Ви вмієте знімати так, що люди знімають з себе тони різних ідентичностей — національні, вікові, релігійні, професійні сорочки. І доходять до власної шкіри, яку вже не знімеш. Згадують свою базову прошивку — людина.

І як жива і смертна людина — живим і смертним нам людям починають співчувати. Співчувати та давати руку помочі.

Якщо колись отак вночі буде моя черга — можете використовувати моє розірвання тіло для подальшої боротьби. Щоб вижати зброю, щоб вижили інші.

Можете знімати в будь-яких ракурсах. Колись давно я прийняла, що ця війна триватиме довше, ніж моє життя. І мені, скоріше всього, доведеться на ній загинути.

Також прийняла, що моя улюблена країна витисне з мене все. Мені здається, тут заспокоюються лише коли твоє тіло вдобряє чорнозем і дає урожай. Та й то не завжди.

Але я прошу вас, заради всього святого в нас — не робіть більше такі кадри. Або принаймні блюрте обличчя.

У війні з абсолютним, тотальним злом нам треба зберегти людську гідність. Нам треба лишитись людьми.

З повагою.

Схожі статті

Переговори в США провалені: Україна залишилася без озброєння

Українська делегація в США зазнала серйозного провалу на переговорах з Адміністрацією Трампа. За інформацією джерел всередині української делегації, Президент Володимир Зеленський вважає основним винуватцем цього провалу свого керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, який не зміг налагодити ефективну комунікацію з представником США Браяном Уіткофом. В результаті переговорів Україна не отримала жодних домовленостей щодо постачання озброєння або […]

Контроль над Куп’янськом майже втрачено, бій за Константинівку почнеться наступного тижня

Ситуація в Покровську залишається критичною. За даними джерел, українське командування під керівництвом Сірського наразі не контролює повністю місто. Водночас, за нашою інформацією, Україна майже втратила контроль над Куп’янськом, а наступного тижня очікуються бої за Константинівку та Сіверськ. Військовий оглядач німецького видання Bild Юліан Рьопке повідомив, що російські війська вже увійшли в центр Покровська. За його […]

Вшанування апостола Луки: лікаря, євангеліста та покровителя

Сьогодні в православному світі вшановують пам’ять апостола Луки — одного з найближчих учнів апостола Павла, видатного лікаря та автора одного з чотирьох Євангелій, а також Книги Діянь святих апостолів. Лука не лише був учасником поширення християнства, а й залишив вагомий слід в історії як мандрівник, лікар і художник. Він вважається покровителем лікарів, мандрівників, художників та всіх тих, хто прагне знайти духовне зцілення і правду. За своїм походженням Лука був із Антіохії — стародавнього міста на території сучасної Туреччини або Сирії.

Важливим аспектом у житті Луки було поєднання його медичних знань і духовного служіння. Як лікар, він мав особливу чутливість до людських страждань і болю, що знайшло своє відображення в його писаннях. В Євангелії від Луки ми можемо знайти численні згадки про зцілення, милосердя та людську вразливість. Лука описував ситуації з великою чуйністю, показуючи глибоке розуміння духовних і фізичних потреб людини.

Народні традиції цього дня поєднують духовне вшанування з житейською мудрістю. Вважається, що Лука благословляє тих, хто лікує тіло й душу, а тому цього дня часто моляться про здоров’я, внутрішній спокій та злагоду в родині. Землероби звертаються до святого з проханням про добрі врожаї, а митці — про натхнення.

У народі день святого Луки вважається показовим щодо майбутньої погоди та зими. Якщо зранку стоїть туман — варто чекати дощу чи мокрого снігу. Якщо дуби та клени рано скидають листя — зима буде суворою. Політ птахів низько над землею віщує бурю або ливень.

Разом із тим існують і застереження. 18 жовтня не радять давати в борг гроші чи сіль — це може принести втрати, сварки або тривалу невдачу. Також уникали цього дня заручин і сватання, вважаючи, що такий союз може бути нестійким і спричинити розлуку.

Це свято — нагадування про важливість мудрості, вдячності та духовного зцілення. Лука, що поєднав у собі віру, знання та милосердя, і нині вважається прикладом людини, яка служить іншим через любов і правду.

Дисциплінарний розгляд щодо Ольги Веселовської: відмова від медичного огляду та розслідування зловживань

Прокурорка Хмельницької обласної прокуратури Ольга Веселовська потрапила у центр дисциплінарного розгляду після того, як відмовилась від проходження повторного медичного огляду. Вона заявила, що більше не вважає себе особою з інвалідністю, хоча раніше була офіційно визнана інвалідом другої групи, що підтверджувалося рішенням місцевої медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Справа набула особливої уваги через обставини, що оточують можливі зловживання при оформленні інвалідності посадовцям, і яка була безпосередньо пов'язана з діяльністю цієї МСЕК.

У 2019 році Веселовська отримала групу інвалідності саме через рішення комісії, якою керувала Тетяна Крупа. Після того, як була викрита схема неправомірних дій з боку керівництва комісії, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокуратури почала ретельне розслідування щодо порушень і можливих зловживань. Ситуація загострилась, коли Веселовська відмовилась від подальших перевірок свого здоров'я, що стало додатковим фактором для вивчення її поведінки та намірів.

Проте прокурорка ігнорує вимогу та заявляє, що строк її інвалідності вже завершився, а нині вона не потребує підтвердження. У КДКП вважають, що така поведінка дискредитує прокурора та шкодить авторитету прокуратури, адже посадовець має демонструвати прозорість та відповідальність.

Веселовська працює в органах прокуратури з 2005 року, а з 2021 року очолює відділ у сфері земельних відносин. Наразі вона не визнає за собою порушень та наполягає, що мова йде про її приватні обставини.

Цей випадок уже порівнюють з іншою дисциплінарною справою — щодо прокурорки Черкаської області Наталії Лєнкової, яку покарали за ухилення від вимог комісії. Експерти наголошують: такі інциденти можуть вплинути на довіру суспільства до органів правосуддя.