Цей день в історії: 13 квітня — що сталося в Україні та світі

Сьогодні українці вшановують працівників оборонно-промислового комплексу, а віряни згадують святого священномученика Артемона. Крім того, в усьому світі відзначаються важливі пам’ятні та тематичні дати — від Дня рок-н-ролу до Всесвітнього дня подяки рослинам.

Сьогодні віряни святкують день пам’яті святого священномученика Артемона. Він був надзвичайно відданий Богу чоловік, який жив дуже давно, ще у III столітті, у місті Лаодикія (територія сучасної Туреччини). Він був священником і все своє життя присвятив служінню Церкві. Не просто виконував обов’язки, а робив це з великим серцем: добре знав Святе Письмо, жив скромно, правдиво й допомагав іншим.

Його духовним наставником був єпископ Сисиній — разом вони тримали духовний фронт у часи, коли християн переслідували. І коли настали страшні гоніння за імператора Декія, Артемон не сховався, не зрікся віри, не злякався — хоч міг би врятувати своє життя, якби просто сказав язичникам те, що вони хотіли почути.

Що не можна робити 13 квітня

  • Не ходили в ліс, особливо на самоті.
  • Не починали нових справ — вірили, що це може “вжалити” (принести неприємності).
  • Не можна було вбивати змій, навіть якщо побачив — це обіцяло хворобу чи нещастя.

Народні прикмети і традиції на 13 квітня

Серед наших предків існувало чимало цікавих прикмет на цей день:

  • якщо цього дня тепло — літо буде раннє і тепле;
  • дощ на Артемона — гарний урожай на хліб;
  • ранкова роса — до ясного літа;
  • грім 13 квітня — на тепле літо і добрий урожай;
  • журавлі летять високо — літо буде сухе і спекотне;
  • якщо на небі багато зірок — буде багато ягід та грибів.

В народні 13 квітня носило назву Вогнище або Фомаїда Медуниця. Остання назва пов’язана з квіткою медункою, яка розцвітає в цей період. Медунка або медуниця є одним із символів весни, і її медовий запах асоціюється з приходом тепла, коли пробуджується природа.

Іменини: як назвати дитину, яка народилася 13 квітня

Які сьогодні іменини: Дмитро, Георгій.

Талісманом людини, народженої 13 квітня є лал. Самоцвіт відомий з часів стародавності. У минулому вважалося, що він має здатність зцілювати будь-яку недугу свого власника.

Цього дня народилися:

  • 1936 рік — Оксана Іваненко, українська дитяча письменниця, перекладачка;
  • 1949 рік — Юрій Ковалів, український поет, критик, літературознавець, педагог;
  • 1995 рік — Богдан Сироїд, український піаніст, композитор і професор Саламанського університету.

Пам’ятні дати 13 квітня

Календар важливих подій в Україні та світі за 13 квітня:

1204 рік — хрестоносці під проводом папи Іннокентія III захопили Константинополь, який був центром православ’я;
1598 рік — французький король Генріх IV затвердив Нантський едикт, що надавав гугенотам права, підтримуючи громадянську єдність, секуляризм і віротерпимість;
1814 рік — німецький математик Карл Вітте здобув докторський ступінь у віці лише 12 років;
1870 рік — у Нью-Йорку урочисто відкрили знаменитий Музей мистецтв “Метрополітен”;
1923 рік — у Лондоні відбулося урочисте відкриття стадіону Вемблі;
1924 рік — у Греції засновано футбольний клуб АЕК;
1928 рік — у Києві відбулася прем’єра фільму Олександра Довженка “Звенигора”;
1940 рік — почався один з етапів депортації на захід від України, коли було виселено близько 320 тис. осіб;
1943 рік — у Вашингтоні відкрили меморіал Томаса Джефферсона;
1953 рік — вийшла перша книга про Джеймса Бонда “Казино “Рояль”” Яна Флемінга;
1967 рік — пісня “Something Stupid”, виконана Френком Сінатрою разом із дочкою Ненсі, очолила американський чарт;
1975 рік — в Бейруті почалися зіткнення між палестинськими бойовиками та християнськими силами, що поклало початок Громадянській війні в Лівані;
1986 рік — Папа Іван Павло II став першим папою, який відвідав синагогу;
1991 рік — пісня “I’ve Been Thinking About You” гурту “Londonbeat” очолила американський чарт;
2012 рік — Верховна Рада України прийняла новий Кримінальний процесуальний кодекс;
2014 рік — в.о. Президента України Олександр Турчинов оголосив початок Антитерористичної операції на сході країни.

Яке сьогодні свято в Україні і світі

13 квітня в Україні святкують День працівника оборонно-промислового комплексу України. Від 2023 року святкується саме цього дня. Оборонно-промисловий комплекс включає підприємства, що створюють зброю, військову техніку та інші спеціалізовані засоби. Ця галузь є основою для захисту України, а її працівники забезпечують не тільки армію, а й технологічний прогрес у країні.

День працівника ОПК – це визнання важливості цих людей для національної безпеки, підкреслення їхнього внеску в оборону та стабільність держави. Відзначення свята зазвичай супроводжується урочистими заходами, нагородженнями та активностями, які сприяють визнанню значущості цієї галузі для розвитку країни.

Також 13 квітня Всесвітній день пам’яті жертв Катинського розстрілу. Він присвячений вшануванню понад 20 000 польських офіцерів, солдатів, цивільних осіб та представників інтелігенції, яких у 1940 році розстріляли радянські війська. Ці жахливі події сталися в лісах під Катином, а також на інших територіях, таких як Тверь і Харків.

Розстріл був організований радянським урядом у той час, коли Польща знаходилася під окупацією Радянського Союзу. Без жодного судового процесу та слідства, ці люди були арештовані та страчені. Серед жертв були офіцери армії, поліцейські, митці, науковці — люди, які могли бути важливими для розвитку країни.

Роками радянська влада заперечувала свою причетність до цієї трагедії, але лише в 1990-х роках було визнано, що відповідальність за розстріли лежить на НКВС.

А ще 13 квітня Міжнародний день поінформованості про фунціональні неврологічні розлади. Метою цього дня є привернення уваги до розладів, які впливають на нервову систему, але не пов’язані з фізичними ушкодженнями мозку чи нервів. Такі стани можуть викликати симптоми, як-от параліч, тремор, судоми чи проблеми з рухом і мовленням, але при цьому не можна знайти органічних змін, які б пояснили ці симптоми.

13 квітня святкують Міжнародний день подяки рослинам. Цей день спрямований на те, щоб нагадати, наскільки важливими для планети є рослини, адже вони забезпечують нас киснем, їжею, ліками та багатьма іншими цінними ресурсами. Рослини – це основа життя на Землі. Вони не лише продукують кисень через фотосинтез, але й служать джерелом харчування для численних видів, зокрема й для людини. Вони допомагають стабілізувати клімат, захищають ґрунти від ерозії та підтримують баланс у природі. Крім того, рослини мають важливе значення для медицини, фармацевтики та навіть для відновлювальних джерел енергії.

Також 13 квітня Всесвітній день боротьби з сексуальним насильством над дітьми. Цей день покликаний нагадати суспільству про необхідність активно боротися з сексуальним насильством над дітьми і підвищувати рівень обізнаності про те, як захистити дітей від таких злочинів.

Сексуальне насильство над дітьми — це одна з найстрашніших форм насильства, що може залишити глибокі рани як на фізичному, так і на психічному рівнях. Травми, отримані від такого насильства, можуть вплинути на все подальше життя дитини, приводячи до серйозних емоційних та психологічних проблем. Тому дуже важливо вчасно виявляти такі випадки, надавати підтримку постраждалим і допомагати їм відновлюватися.

А ще 13 квітня Всесвітній день рок-н-ролу. Рок-н-рол став справжнім явищем, яке принесло свободу вираження, нові підходи до життя і відкрито протестувало проти усталених норм. Цей день святкує народження рок-н-ролу в 1950-х роках у США, коли музика стала голосом молоді, яка прагнула змін і незалежності. Одним із символів цього жанру став Елвіс Преслі, чиї пісні і образ втілюють дух цілої епохи. Однак вплив рок-н-ролу не обмежився лише Америкою — він швидко завоював популярність у всьому світі, ставши основою для багатьох музичних напрямків.

Схожі статті

Тривожні новини з родини Даші Квіткової: чотирирічний син Лев захворів

Українська блогерка та інфлюенсерка Даша Квіткова поділилася з підписниками непростими новинами про стан здоров’я свого чотирирічного сина Лева. Інформацію вона оприлюднила у форматі Instagram-stories, показавши знімок, на якому хлопчик перебуває в ліжку та дихає через інгалятор. Кадр одразу викликав хвилю співпереживання та підтримки з боку аудиторії.

За словами Квіткової, у дитини виникли проблеми з дихальними шляхами, через що лікарі призначили інгаляційне лікування. Блогерка зазначила, що стан сина потребує уважного контролю, тому родина суворо дотримується всіх медичних рекомендацій і тимчасово обмежила активності Лева. Вона також зізналася, що такі ситуації є серйозним випробуванням для батьків, адже здоров’я дитини завжди залишається безумовним пріоритетом.

«Поки офлайн-відпустка минає так: температура 39, інгаляції та кашель», — лаконічно написала вона у соцмережі.

Лев народився у липні 2021 року у шлюбі Даші Квіткової з телеведучим Нікітою Добриніним. Наприкінці січня 2023 року пара оголосила про розлучення, однак колишнє подружжя зберегло добрі стосунки і продовжує спільно займатися вихованням сина.

Шанувальники блогерки у соцмережах побажали Левчику якнайшвидшого одужання, а Даші — сил і спокійних ночей у цей непростий період.

Вироки ВАКС у справі “Харківських теплових мереж”: як схема закупівель призвела до втрати 128 мільйонів гривень

Вищий антикорупційний суд поставив крапку в резонансній справі щодо масштабного розкрадання коштів у комунальному підприємстві «Харківські теплові мережі». Суд затвердив обвинувальні вироки стосовно двох ключових фігурантів — топменеджера підприємства Сергія Волика та колишнього керівника відділу закупівель Валерія Морозова. За матеріалами провадження, їхні дії призвели до привласнення 128 мільйонів гривень, що складалися з бюджетних коштів та кредитних ресурсів Світового банку.

Слідство встановило, що протягом тривалого часу на підприємстві діяла добре продумана схема зловживань у сфері публічних закупівель. Посадовці використовували своє службове становище для організації тендерів таким чином, щоб переможцями ставали заздалегідь визначені компанії. Ці структури були пов’язані з організаторами схеми та фактично перебували під їхнім контролем.

Частина цих коштів була надана Харкову у вигляді позики Світового банку на модернізацію інфраструктури, інша — це кошти місцевого бюджету, тобто гроші харків’ян. За оцінками слідства, місто через цю схему втратило понад 100 мільйонів гривень.

У центрі схеми перебував колишній перший віцепрезидент футбольного клубу «Металіст», який за кілька років до повномасштабного вторгнення неочікувано очолив один із ключових напрямів у «Харківських тепломережах». Саме через його зв’язки з бізнес-структурами, пов’язаними з оточенням бізнесмена Олександра Ярославського, контракти масово отримували «свої» фірми. Організатора цієї схеми, якого в матеріалах слідства ідентифікують ініціалами «К. С. О.», досі не затримали.

Водночас Сергій Волик і Валерій Морозов уклали з прокуратурою угоди про визнання винуватості. Суд їх затвердив, що дозволило обом уникнути реального тюремного ув’язнення. Після оголошення вироків фігуранти вийшли на свободу.

Рішення ВАКСу викликало резонанс, оскільки йдеться про кошти, які мали бути спрямовані на відновлення критичної інфраструктури Харкова в умовах війни, але натомість опинилися у приватних кишенях через схеми із завищеними закупівлями.

Рекордне подорожчання автогазу на початку 2026 року: що відбувається на паливному ринку

На початку 2026 року українські автомобілісти відчули різке та безпрецедентне зростання вартості автогазу, яке стало одним із найпомітніших подій на паливному ринку. Упродовж кількох тижнів ціна цього популярного виду пального підвищилася більш ніж на 3,5 гривні за літр, наблизившись до психологічно важливої межі у 40 гривень. Станом на 9 січня середня вартість автогазу на автозаправних станціях становила 37,95 грн за літр, що стало другим найвищим показником за весь період спостережень.

Експерти пов’язують таку динаміку з комплексом факторів, серед яких ключову роль відіграють зміни на світовому енергетичному ринку, зростання котирувань нафтових продуктів та ускладнення логістики. Додатковий тиск на ціни створює сезонний попит, адже взимку зростає споживання енергоносіїв, а також обмеженість запасів автогазу на внутрішньому ринку.

Головною причиною такого різкого подорожчання експерти називають нові акцизи, які набули чинності з 1 січня 2026 року. Для автогазу ставка зросла зі 173 до 198 євро за 1000 літрів, для бензину — з 271,7 до 300,8 євро, для дизельного пального — з 215,7 до 253,8 євро. За підрахунками аналітика компанії «НафтоРинок» Олександра Сіренка, це означає зростання ціни автогазу приблизно на 1,5 грн за літр, бензину — на 1,8 грн, дизеля — на 2,2 грн.

Втім, як пояснюють експерти, автогаз відреагував на акцизи швидше й різкіше, ніж інші види пального. Причина — у специфіці ринку. Скраплений газ практично не накопичують у запасах і продають «з коліс», тому нові податки одразу закладаються в гуртову ціну і швидко доходять до заправок. Натомість бензин і дизель частково продавалися з запасів, закуплених ще за старими ставками.

При цьому експерти запевняють, що дефіциту автогазу в Україні немає. Навіть удари по мосту в Одеській області, через який проходить значна частина імпорту пального, не спричинили перебоїв. За словами учасників ринку, імпортери давно перейшли на довгострокові контракти і альтернативні маршрути, що дозволяє уникати зривів постачання.

На тлі різкого зростання цін держава фактично не втручається у ситуацію. Експерти вказують на пасивність Антимонопольного комітету та відсутність системної роботи з ринком з боку профільних міністерств.

Щодо подальших перспектив, оцінки різняться. Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що автогаз уже вийшов на новий ціновий рівень і різкого подальшого стрибка не буде, якщо не станеться обвалу гривні. Він прогнозує коливання в межах плюс-мінус 5% від поточної ціни. Водночас Олександр Сіренко допускає, що гуртові ціни можуть ще додати близько 1,5 грн за літр, але водночас не виключає і зниження — за результатами останніх аукціонів, де ціни були нижчими, ніж тиждень тому.

У підсумку, чи буде пробита позначка в 40 грн за літр, найближчим часом залежатиме передусім від валютного курсу та ситуації на гуртовому ринку пального.

Рекордні надходження аліментів: державні виконавці суттєво посилили захист прав дітей

Упродовж 2025 року органи державної виконавчої служби забезпечили стягнення з боржників 16,24 мільярда гривень аліментів, що стало одним із найвагоміших результатів за останні роки. Порівняно з попереднім роком сума надходжень зросла на 3,95 мільярда гривень, або на 32,1 відсотка, що свідчить про підвищення ефективності примусового виконання судових рішень у сфері утримання дітей.

Окрему увагу у 2025 році було приділено боржникам із тривалою заборгованістю. До них застосовувалися передбачені законом заходи впливу, зокрема обмеження у праві керування транспортними засобами, виїзду за кордон, користування зброєю, а також штрафні санкції. Такі інструменти довели свою результативність і стали додатковим мотиватором для погашення боргів.

У Мін’юсті зазначають, що зростання обсягів стягнення пов’язане з активним застосуванням передбачених законом інструментів тиску на неплатників. Йдеться як про фінансові санкції, так і про обмеження особистих прав боржників.

Відповідно до закону «Про виконавче провадження», якщо заборгованість зі сплати аліментів перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернене не лише на зарплату, а й на інше майно боржника. Також такого неплатника вносять до Єдиного реєстру боржників, а стягувачеві роз’яснюють право звернення до правоохоронних органів у разі ознак кримінального правопорушення — ухилення від сплати аліментів.

Коли борг перевищує суму платежів за чотири місяці, державний виконавець може обмежити боржника у праві виїзду за кордон, керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання. Якщо ж заборгованість сягає понад шість місяців з моменту відкриття виконавчого провадження, складається адміністративний протокол, який направляють до суду.

Окремо законом передбачені фінансові штрафи. Якщо борг перевищує суму річних аліментів, накладається штраф у розмірі 20 відсотків від суми заборгованості, при двох роках несплати — 30 відсотків, а при трьох роках — 50 відсотків. Усі ці кошти стягуються з боржника і перераховуються безпосередньо одержувачу аліментів.

У Міністерстві юстиції підкреслюють, що всі ці заходи не застосовуються, якщо заборгованість не перевищує трьох місяців, однак у випадках системної несплати держава має достатній арсенал інструментів, щоб примусити боржників виконувати свої зобов’язання перед дітьми.