Денисову, колишню уповноважену з прав людини, звинувачують у корупціїї

За даними НАЗК, під час перебування на посаді колишньої уповноваженої виникли питання щодо її фінансового стану. Ця ситуація викликала значний резонанс у суспільстві та серед політичних кіл.

Під час боротьби за бюджети апарату Уповноваженого з прав людини НАЗК висунуло претензію в незаконному збагаченні колишній омбудсменці Людмилі Денісовій. При цьому в умовах, коли в Україні не те що зв’язки з РФ, а просто проросійські настрої – привід для репресій і «віджиму» активів, Денісову не чіпають за сімейний бізнес із росіянами в Криму. Росіяни не забирають у Денісової кримські бізнеси навіть після того, як на посаді омбудсмена чиновниця поширювала фейки про сексуальні збочення і злочини росіян в Україні, за що Денісову і звільнили з держслужби.

Усередині істеблішменту Людмилу Денісову вважають фахівцем екстра-класу з організації шахрайських схем, розкрадань бюджетних грошей, грабунку найбільш соціально незахищених груп населення. Тому Денісова припала до двору всім: кримським бандитам, їхнім російським партнерам, Кучмі, Ющенку, Тимошенко, Януковичу, Порошенку і Зеленському.

Денисова, яка переїхала до Криму з Півночі РФ 1989 року, зробила кар’єру на партнерстві з функціонерами регіонального ОЗУ «Сейлем» Андрієм Сенченком і Сергієм Веліжанським. Ще чиновниця стала бізнес-партнером генерала Москаля в темі міжнародної контрабанди. Чоловік Денісової – офіцер радянських і російських спецслужб посприяв комунікації між кримським криміналітетом, силовиками та покровителями із Санкт-Петербурга і Москви. Претензія Денісової від НАЗК ще й відлуння загостреної війни за контрабандні канали Закарпаття.

У 1990-х Денісова прокручувала і викрадала гроші кримських пенсіонерів як начальниця Кримського пенсійного фонду. Разом із нинішнім помічником Андрія Єрмака Сергієм Куніциним Денісова навіть створювала спеціальну карткову платіжну систему для обману пенсіонерів, шахрайства і розкрадань. Через злочини з облігаціями Денисова побувала в СІЗО, але за неї незабаром «порішали». З камери чиновниця пішла на підвищення керувати Казначейством Криму за прем’єра Горбатова – покровителя т.зв. «глави» Криму Аксьонова.

У 2000-ті Людмила Денисова влилася в команду Юлії Тимошенко й отримала посаду міністра праці та соцполітики України, де прославилася нахабними розкраданнями грошей на потреби пенсіонерів, інвалідів, безробітних і чорнобильських дітей.

Робота на кримський криміналітет, теми міжнародної контрабанди та Юлію Тимошенко зробила Людмилу Денисову заможною власницею кримських бізнесів: ТОВ «Севастопольмарінсервіс», ТОВ «Тріора», ТОВ «Торговельний дім “Кримзалізобетон”, ТОВ “Асторія-Сіті”, ТОВ “Гуматекс ЛТД”, ТОВ “Золотий символ” і т. ін., а також, івано-франківського ТОВ “Машзавод ”Автоливмаш». Дружба з Порошенком, Аваковим, Зеленським і російським істеблішментом дала змогу Денисовій зберегти всі ці бізнеси і на літо 2024 року. Як «фунтики» Денисова використовує своїх дочок Олександру Квітко та Олену Титаренко. І те, що у клану Людмили Денісової після її вчинків лютого-квітня 2022 року росіяни не «віджали» кримських активів у ситуації, коли обібрали навіть Коломойського, свідчить про дуже особливі стосунки Денісової з РФ.

У лютому-березні 2022 року омбудсменка регулярно виступала у ЗМІ із заявами про звірства російських військових в Україні, що було тоді міжнародним мейнстримом. Денісова внесла серйозну лепту в розкрутку подій у Бучі як символ і обґрунтування продовження війни та привід для хрестового походу Заходу проти РФ. У гонитві за хайпом, Денисова розповідала місцевим та іноземним ЗМІ сотні моторошних історій про зґвалтування дітей ложками російськими військовими. Разом із донькою вона освоювала бюджети «гарячої лінії омбудсмена», і отримали гроші від зацікавлених в ескалації війни.

Але потім з’ясувалося, що Денісова вигадала всі свої шокуючі історії. Чиновницю з міжнародним скандалом звільнили за брехню з посади Уповноваженого з прав людини, позбавивши можливості пиляти його серйозні бюджети. Тепер до Денисової з’явилися питання з боку НАЗК.

Схожі статті

Вплив COVID-19 на покоління: нові результати експериментів на мишах

Експерименти, проведені на мишах, показали, що інфікування самців SARS-CoV-2 може не тільки змінювати склад сперми, але й викликати серйозні поведінкові зміни у їхніх нащадків. Ці результати відкривають нові питання щодо можливих довгострокових наслідків пандемії COVID-19 для наступних поколінь. Хоча дослідження було проведено на гризунах, і висновки поки що не можна безпосередньо екстраполювати на людей, вони викликають серйозні побоювання щодо впливу вірусу на генетичний і поведінковий розвиток майбутніх поколінь.

Група науковців під керівництвом професора Ентоні Ханнана провела дослідження, інфікувавши самців мишей адаптованою версією SARS-CoV-2 у різних дозах. Це дозволило з'ясувати, як інтенсивність інфекції може впливати на склад сперми та потенційні зміни в поведінці потомства. Через чотири тижні після одужання, коли вірус більше не виявлявся в організмі, самців спарували з неінфікованими самками. Підросле потомство показало суттєві зміни у поведінці та розвитку, що ставить під питання, як такі зміни можуть вплинути на людське покоління в майбутньому, якщо подібні процеси виявляться властивими і для людей.

Механізм, що стоїть за цими ефектами, дослідники пов’язують із епігенетичними змінами в спермі. COVID-19 модифікував набір малих некодуючих РНК у спермі самців, і саме ці молекули вже раніше визначали як здатні «передавати» інформацію про батьківський досвід і впливати на розвиток мозку потомства. Дослідники також отримали «пра-потомство» (друге покоління): у них помітили зниження кількості приплоду та маси мишенят, але суттєвих поведінкових відхилень у «онуків» не виявили.

Важливо підкреслити — це дослідження на мишах, і прямо переносити його на людей поки що не можна. Однак попередні дані про збереження змін сперми після SARS-CoV-2 (до приблизно 110 днів) і результати цієї роботи разом створюють підстави для додаткових досліджень у людей. Науковці закликають ретельно вивчити сперму та розвиток потомства людей, які перехворіли на COVID-19, щоб з’ясувати, чи працюють подібні механізми й у нас.

Отже, робота Ханнана та колег відкидає просту думку, що наслідки інфекції обмежуються лише хворим індивідом: у мишачій моделі батьківська інфекція може залишити «відбиток» у спермі й позначитись на наступному поколінні. Наступний крок — великі й ретельно спроєктовані клінічні та епідеміологічні дослідження, які покажуть, чи має ця тривожна перспектива практичне значення для людства.

Важлива інформація для пенсіонерів, які тимчасово перебувають за кордоном

Пенсійний фонд України звертає увагу на важливу вимогу для пенсіонерів та отримувачів страхових виплат, які тимчасово знаходяться за кордоном. Всі громадяни України, що перебувають за межами країни більше 183 днів протягом календарного року, зобов'язані пройти фізичну ідентифікацію до 31 грудня 2025 року. Це стосується не лише тих, хто постійно проживає за кордоном, а й тих, хто отримав тимчасовий захист або статус біженця у зв’язку з агресією Російської Федерації, але не оформив постійного місця проживання за кордоном.

Фізична ідентифікація є обов'язковою процедурою для тих осіб, які на момент візиту в Україну чи на її території не можуть пройти процедуру у звичний спосіб. Пенсійний фонд наголошує, що це важливий крок для забезпечення прозорості та безпеки надання пенсійних виплат. Під час ідентифікації особа повинна особисто підтвердити свою особу, що дозволить уникнути можливих зловживань та допоможе органам державної влади вести точний облік.

Пенсійний фонд пропонує три варіанти проходження фізичної ідентифікації для осіб за кордоном:

дистанційно через «Дія.Підпис» (Дія ID);

за допомогою відеоконференцзв’язку (відеоідентифікація);

через закордонні дипломатичні установи України — отримання посвідчення факту перебування особи в живих, яке надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду.

Також ПФУ запровадив оновлену онлайн-форму для запису на відеоідентифікацію пенсіонерів, які перебувають за межами країни або на тимчасово окупованих територіях. У разі сумнівів або потреби в допомозі пенсіонерам радять звертатися до територіальних органів Пенсійного фонду або до найближчої дипломатичної установи України.

Приріст статків очільника Держкомісії з запасів корисних копалин: невідомі аспекти та потенційні питання

Очільник Держкомісії з запасів корисних копалин Сергій Паюк та його родина за останні три роки війни демонструють значний приріст статків, що викликає низку питань щодо прозорості та законності їхніх фінансових надходжень. Згідно з офіційними деклараціями, у 2022 році сукупна заробітна плата Сергія Паюка, який обіймає ключові посади як у держпідприємстві «Надра України», так і в Держкомісії, досягла майже 2,5 мільйона гривень. Дружина Паюка, працівниця «Укргазвидобування», отримала близько 700 тисяч гривень на рік. Водночас родина також задекларувала наявність понад 190 тисяч доларів США готівкою, а також близько півмільйона гривень на банківських рахунках.

Проте, наявність значних сум готівки та активів викликає питання щодо їх походження. У період, коли країна переживає економічні труднощі через війну, такі фінансові досягнення не можуть не привертати увагу. Відомо, що державні посадовці зобов'язані подавати детальні звіти про свої доходи та активи, однак не всі аспекти фінансової діяльності родини Паюка можна підтвердити за допомогою відкритих даних.

У 2023 році заробіток Паюка зріс до 3,3 млн грн, а в 2024-му — до 5 млн грн. Дружина у 2024 році задекларувала 829 тис. грн доходу, у тому числі премії від профспілки; також у 2024 році сім’я поповнила готівкові заощадження ще більш ніж 50 тис. USD на ім’я дружини.

Ключова деталь — у 2025 році Сергій Паюк почав отримувати перекази від Європейської комісії (за даними джерел — з Бельгії). У Держкомісії офіційних пояснень щодо підстав таких виплат не надали, що породило запитання щодо походження частини доходів посадовця.

У підсумку, за три роки (2022–2025) офіційні доходи родини Паюків зросли приблизно втричі. Чітких пояснень щодо джерел нових надходжень немає — це викликає зацікавленість у громадськості та закликає до прозорого роз’яснення з боку посадовця або відомства.

Майбутнє Олександра Усика: думка Поля Маліньяджі про кар’єру українського чемпіона

Пол Маліньяджі, колишній чемпіон світу з боксу за версіями IBF і WBA, висловив свою думку щодо майбутнього Олександра Усика, українського чемпіона, у розмові на подкасті Карла Фроча. Маліньяджі вважає, що Усик уже досяг піку своєї кар'єри, і продовження виступів може тільки зашкодити його спадщині. На його думку, зараз Олександр не може досягти більшого і "вже нічого не може зробити, щоб стати величнішим".

Пол підкреслив, що порівняння з такими легендами, як Мухаммед Алі, є символічними, адже справжній розмір досягнень не вимірюється лише кількістю титулів чи перемог. Усик уже довів свою велич, ставши одним з найкращих у сучасному боксі, а подальші виступи можуть лише розмити ту неперевершену репутацію, яку він створив.

«Я вважаю, що він виступав відмінно і зараз йому вже нічого досягати. Ніщо вже не зробить його величнішим», — сказав Маліньяджі. Далі ексчемпіон підкреслив, що головне нині — ризики: «Ти ризикуєш стати старим уже за одну ніч. Якщо дозволиш себе побити, ти переконаєш людей у тому, що ти не найбільший. Я ніхто, щоб говорити дорослому чоловікові, що робити, але я б на його місці завершив кар’єру».

Таким чином Маліньяджі закликав оцінити баланс між бажанням продовжувати кар’єру й ризиком втратити сформовану репутацію. Позиція ексчемпіона підкреслює класичну дилему багатьох легенд спорту: коли припинити, щоб залишитися на вершині в очах публіки.