Деталі переговорного процесу Україна-Росія за посередництва США

Як повідомляють наші джерела, за ініціативи та посередництва США між Україною та РФ йдуть активні переговори щодо мирного врегулювання. Зокрема, йде опрацювання положень Меморандуму, який влаштує обидві сторони.

Нижче публікуємо основні тези, які можуть увійти до Меморандуму та позиції сторін на даний момент:

– гарантії відмови України від диверсійної та підривної діяльності проти Росії та її громадян (попередньо українська сторона погоджується)

– взаємна амністія політв’язнів і звільнення утримуваних цивільних осіб (на даний момент Україна і Росія готують списки на обмін)

– створення двостороннього Центру моніторингу та контролю режиму припинення вогню (попередньо є плани створення трьох- або чотиристороннього)

– підписання угоди про виконання положень документа з основними параметрами «остаточного врегулювання» конфлікту

– нейтралітет України, що передбачає відмову країни від вступу у військові союзи і коаліції, а також заборону на будь-яку військову діяльність третіх держав на її території та розміщення там іноземних збройних формувань, військових баз і військової інфраструктури (українська сторона проти, але її позицію ігнорують)

– припинення дії та відмова від укладення в майбутньому міжнародних договорів і угод, несумісних з умовами припинення вогню (на думку українських дипломатів ця теза “ні про що”,  тому всіх влаштовує)

– підтвердження статусу України як держави, що не володіє ядерною та іншою зброєю масового ураження, зі встановленням прямої заборони на її приймання, транзит і розміщення на території країни (попередньо українська сторона погоджується)

– встановлення граничної чисельності українських військ, а також граничної кількості озброєнь і військової техніки та їхніх допустимих характеристик (попередньо українська сторона наполягає на збереженні чисельності української армії на рівні 500 тисяч військових, сподіваючись що РФ погодиться на компроміс)

– розпуск українських націоналістичних формувань у складі ЗСУ і Нацгвардії (положення даного пункту в першу чергу стосуються «Азова» і 3 штурмової. Попередньо українська сторона наполягає на виключенні данного пункту з обговорення, мотивуючи труднощами в  переговорах з командирами та неможливістю прилаштувати всіх бійців формувань на зарплати)

– забезпечення повноти прав, свобод та інтересів російського і російськомовного населення, надання російській мові статусу офіційної (попередньо українська сторона проти надання російській мові статусу офіційної )

 

Пункти, які українська сторона відмовляється обговорювати і по яких США  продовжують тиск на РФ:

– повне виведення українських військ із територій так званих  ДНР, ЛНР, Запорізької та Херсонської областей та їх відведення на «узгоджену сторонами відстань від кордонів РФ» (як варіант відведення від ЛБЗ важкої техніки, але українська сторона проти та зайняла жорстку позицію. По данному пункту США на стороні України)

– заборона на передислокацію українських військ, за винятком «переміщень з метою відведення на узгоджену сторонами відстань від кордонів РФ» (українська сторона намагається вивести цю заборону на дзеркальну вимогу, але шансів на її реалізацію мало – військові стверджують, що в любому випадку вона виконуватись не буде)

– припинення мобілізації та початок демобілізації (попередньо українська сторона до такого кроку не готова)

– скасування воєнного стану в Україні (попередньо українська сторона до такого кроку не готова, тільки після укладення мирного договору)

– припинення постачання Києву іноземної військової допомоги, включно з наданням послуг супутникового зв’язку та наданням розвідданих (попередньо українська сторона до такого кроку не готова, тільки після отримання гарантій безпеки)

– виключення військової присутності третіх країн на території України, припинення участі іноземних фахівців у військових діях на боці Києва (українська сторона не визнає участь іноземних військових фахівців у бойових діях)

– оголошення дати проведення виборів президента України та Верховної Ради, які мають відбутися не пізніше 100 днів після скасування воєнного стану (українська сторона наполягає на  висновках Конституційного суду)

За інформацією джерел, підписання даного Меморандуму має призвести до негайного 30-денного перемир’я.  В даному контексті варто відмітити, що вимога США – безстрокове перемир’я, але вони готові погодитись і на 30-денне з можливістю подальшої пролонгації.

Схожі статті

Трамп про Україну: корупція як головна перешкода та обережний оптимізм

Під час останнього публічного виступу колишній Президент США Дональд Трамп висловив чергову оцінку ситуації в Україні, поєднавши критику з певним оптимізмом щодо майбутнього. Він знову наголосив на проблемі корупції, яку неодноразово називав головною перепоною для ефективної взаємодії між державами та міжнародними партнерами. За його словами, в Україні існують «серйозні проблеми», а «корупційна ситуація не йде на користь країні», що, на думку Трампа, гальмує розвиток державних інститутів та ефективну підтримку з боку міжнародної спільноти.

Ексглава Білого дому підкреслив, що покращення ситуації потребує радикальних змін у підходах до управління та контролю фінансових потоків, а також активного залучення антикорупційних механізмів. Він зазначив, що ефективна боротьба з корупцією здатна значно підвищити довіру міжнародних партнерів і полегшити реалізацію реформ.

Втім, поруч із критикою пролунали й стримані сигнали щодо можливостей дипломатичного поступу. Президент США заявив, що, попри проблеми, бачить «хороший шанс» на укладення певної угоди. Про яку саме угоду йдеться — Трамп не уточнив, однак у політичних колах США це висловлювання розцінили як натяк на можливе мирне врегулювання або новий формат домовленостей щодо підтримки України.

Його слова прозвучали в момент, коли українсько-американські відносини перебувають під пильною увагою. З одного боку, Києву важливо демонструвати прогрес у боротьбі з корупцією, а з іншого — будь-які заяви Вашингтона одразу стають приводом для політичних дискусій як всередині України, так і на міжнародній арені.

Трампова модель комунікації одночасно створює тиск і залишає простір для переговорів. Його новий сигнал може вплинути на дипломатичні позиції та очікування щодо подальшого розвитку подій.

Розлучення Олени та Тараса Тополі: збереження взаємоповаги та фокусу на дітях

Українська співачка Олена Тополя повідомила в Instagram про завершення 12-річного подружнього життя з лідером гурту «Антитіла» Тарасом Тополею. Попри завершення сімейного союзу, вони наголосили, що між ними зберігаються вдячність, повага та взаєморозуміння. Найголовнішим пріоритетом для пари залишається спільне виховання дітей — 12-річного Романа, 10-річного Марка та 5-річної Марії.

Олена підкреслила, що тепер вони будуть взаємодіяти не як подружжя, а як партнери у вихованні дітей, надаючи їм любов, підтримку та стабільність. Такий підхід дозволяє мінімізувати негативні наслідки розлучення для малечі, зберігаючи гармонійні стосунки між батьками й забезпечуючи безпечне середовище для розвитку дітей.

Артисти також уточнили, що всі майнові та фінансові питання були вирішені заздалегідь чесно та гідно. Вони вирішили не коментувати подробиці розлучення та не відповідати на подальші запитання.

У своїй заяві Тарас Тополя наголосив, що Олена залишається для нього неймовірною жінкою та люблячою мамою. У відповідь Олена відзначила, що Тарас — приклад гідності та чудовий батько.

Пара була разом із 2013 року, одружилася після народження первістка в 2015 році. У 2020 році в них народилася донька Марія. Тепер вони починають окремі життєві сторінки, залишаючись єдиними у вихованні дітей.

Суддівські декларації та розрив між статками та доходами: виклик для української правосудної системи

Декларація судді П’ятого апеляційного адміністративного суду Андрія Бойка вкотре показала, наскільки серйозною залишається проблема непрозорості фінансового стану представників судової влади в Україні. Її аналіз демонструє значну диспропорцію між офіційними доходами суддів та обсягом задекларованого майна, що викликає суспільне занепокоєння та підриває довіру до судової системи. Подібні випадки підкреслюють необхідність посилення контролю, удосконалення законодавчих норм та розвитку механізмів прозорості в судовій сфері.

Огляд декларації Андрія Бойка свідчить про значні активи, які не завжди можуть бути логічно пояснені рівнем його офіційного заробітку. Це явище не є поодиноким — у попередні роки кількість подібних випадків лише зростала, і громадські організації, експерти та медіа постійно звертають увагу на цю проблему. Вона ставить під сумнів принцип рівності перед законом і демонструє потенційні ризики корупційних практик у судовій системі.

Офіційні прибутки подружжя за 2024 рік становили 2,75 млн грн у судді та 1,88 млн грн у його дружини. У цілому цифри чималі, але вони аж ніяк не пояснюють наявність десятків тисяч доларів і євро, кількох квартир, будинків та значного автопарку.

Нерухомість і будинки в різних локаціях

У власності та користуванні родини — одразу кілька об’єктів житла. Зокрема, квартира 126,3 м² в Одесі, оформлена на Віолету Борисівну Бойко, яку суддя та його дружина використовують безоплатно. Придбана вона була у 2014 році за 1,03 млн грн.

Є також ділянка в одеському дачному кооперативі та будинок 78,2 м², оформлені у частковій власності судді, його дітей та ще однієї родички. Вартість покупки у 2020 році — 410 тис. грн за землю й 1,4 млн грн за будинок.

Окремо дві доньки проживають у будинку площею 114,6 м² у Лиманці, який належить Чернявському Олександру Миколайовичу — ймовірно, родичу дружини.

На саму дружину оформлена квартира в Одесі площею 56 м², куплена у 2021 році за 660 тис. грн.

Автопарк, гідний бізнесмена, а не державного службовця

Родина володіє щонайменше п’ятьма автомобілями.Серед них:• Toyota Tundra 5.7 (2012), придбана суддею у 2019 році за 512,5 тис. грн• Lexus NX300h (2020), куплений дружиною в 2021-му за 671 тис. грн• Mercedes-Benz Viano (2007)• УАЗ 31514 (1998)• Toyota Corolla (2001), що належить матері судді, але використовується ним

Такий набір авто теж складно узгодити з рівнем офіційних доходів, зазначених у деклараціях.

Системні питання без відповіді

Суддя Бойко і його родина демонструють класичний для української системи дисбаланс: високі зарплати суддів не пояснюють ані багаторівневої нерухомості, ані майже 10 мільйонів гривень готівки, ані автопарк, який більше пасує великому підприємцю, а не державному службовцю.

З огляду на роль, яку відіграють судді апеляційних інстанцій у формуванні законності в країні, такі декларації ставлять під сумнів прозорість та доброчесність системи загалом.

Ми продовжуємо збирати інформацію щодо способу життя та статків Андрія Бойка. Якщо маєте додаткові факти або дані — надсилайте, і ми обов’язково перевіримо та опублікуємо їх у рамках подальшого розслідування.

У кабінеті голови Шевченківської РА виявили приховану камеру

У службовому кабінеті голови Шевченківської районної адміністрації Ірини Джурик знайшли прослуховувальний пристрій із вбудованою камерою. Інформацію про інцидент 1 грудня оприлюднила Львівська міська рада. Посадовиця одразу звернулася до правоохоронців, щоб забезпечити безпечне вилучення пристрою та розслідувати обставини його встановлення.

За даними ЛМР, пристрій виявили минулого тижня під час ремонтних робіт із фарбування приміщення. Він був схований під стельовим карнизом і зафарбований, що робило його майже непомітним для сторонніх осіб. Попередньо встановлено, що камера перебувала у кабінеті вже певний час, фіксуючи дії та розмови посадовців, що ставить під сумнів безпеку робочого середовища адміністрації та конфіденційність службової інформації.

Ірина Джурик пояснила, що останній косметичний ремонт у кабінеті проводили у 2020 році, і, ймовірно, саме тоді камеру могли встановити. «Вона була дуже добре схована і акуратно зафарбована, тож помітити її було нереально», — зазначила посадовиця.

На посаді голови Шевченківської РА Ірина Джурик перебуває з 2023 року. До цього район очолювала Надія Банах з 2017 року. Правоохоронці наразі займаються встановленням усіх обставин інциденту та походження прихованого пристрою.