Дослідження німецьких науковців з Університету Кайзерслаутерн-Ландау показало: діти, які демонструють виняткові здібності у спорті, музиці чи науці, не завжди стають видатними дорослими професіоналами. Проаналізувавши дані понад 34 тисяч талановитих спортсменів, шахістів, музикантів і науковців, дослідники дійшли висновку, що ранні досягнення не є обов’язковим показником майбутнього успіху, а подекуди можуть навіть перешкоджати розвитку.
Прикладом винятку є тенісист Новак Джокович, який почав тренування з 4 років і здобув першу велику перемогу у 20 років, а сьогодні має 23 титули та рекорд за тривалістю перебування на світовому рейтингу. Проте більшість дорослих суперзірок у дитинстві не відзначалися особливими результатами.
Вчені зазначають, що успішні дорослі частіше спершу пробували кілька напрямів, мали ширші інтереси та не спеціалізувалися надто рано. Це дозволяло їм знайти справу, що найкраще відповідає природним здібностям, розвивати навичку швидкого навчання та уникати вигорання.
Дослідники підкреслюють: інтенсивна підготовка важлива для формування професіоналів, але шлях до світового рівня часто довший, гнучкіший і менш передбачуваний, ніж прийнято вважати.
