Для контрнаступу Україні потрібно більше ресурсів

Ось новий розширений текст українською мовою на основі наданої інформації:

Згідно з аналізом, проведеним впливовим міжнародним виданням, Україна досягла значних успіхів у розбудові своїх збройних сил. Ці зусилля дозволили створити армію, яка ефективно утримує оборонні позиції в умовах складної ситуації на сході країни.

Експерти відзначають, що українські військові продемонстрували високий рівень професіоналізму та стійкості в умовах постійної напруги. Це свідчить про суттєвий прогрес у підготовці та оснащенні збройних сил України порівняно з попередніми роками.

Однак, незважаючи на ці досягнення, аналітики вказують на необхідність подальшого посилення військового потенціалу України. Зокрема, наголошується на потребі у додаткових ресурсах та підтримці для можливості проведення більш активних операцій.

Ця оцінка викликає широке обговорення як в Україні, так і на міжнародній арені. Вона підкреслює важливість продовження та посилення міжнародної підтримки України у сфері безпеки та оборони.

Військові експерти зазначають, що для ефективного захисту територіальної цілісності країни необхідно не лише підтримувати поточний рівень обороноздатності, але й розвивати стратегічні можливості збройних сил.

У цьому контексті особливу увагу приділяють питанням модернізації військової техніки, впровадження сучасних технологій у сфері розвідки та комунікацій, а також підвищенню рівня підготовки військовослужбовців.

Важливим аспектом залишається також розвиток оборонної промисловості України. Здатність країни самостійно виробляти сучасне озброєння та військову техніку розглядається як ключовий фактор зміцнення обороноздатності в довгостроковій перспективі.

Окрім того, експерти наголошують на важливості продовження реформ у секторі безпеки та оборони. Це включає вдосконалення системи управління, підвищення прозорості та ефективності використання ресурсів, а також посилення цивільного контролю над збройними силами.

Міжнародні партнери України уважно стежать за розвитком ситуації та оцінюють можливості надання додаткової допомоги. Водночас, наголошується на важливості комплексного підходу, який би поєднував військову підтримку з дипломатичними зусиллями та економічною допомогою.

Українське суспільство демонструє високий рівень підтримки своїх збройних сил. Волонтерські ініціативи та громадські організації продовжують відігравати важливу роль у забезпеченні додаткових потреб військових.

Загалом, ситуація залишається складною та вимагає постійної уваги як з боку українського керівництва, так і міжнародної спільноти. Здатність України ефективно захищати свої кордони та територіальну цілісність розглядається як ключовий фактор стабільності в регіоні.

Такий висновок робить американське видання на підставі розмов із представниками західних та українських розвідок. Україна змогла компенсувати втрати і наростити резерви – завдяки цьому росіян вдалося зупинити на Харківщині, а на Донеччині вони хоча потроху і просуваються вперед, але “жахливою ціною”.

При цьому плани Москви щодо нового широкомасштабного наступу влітку залишаються невизначеними.

Київ має досить хороші розвідувальні дані про ситуацію на полі бою і може помітити скупчення російських сил для потенційного нападу. Але вивести з цього стратегічні наміри росіян може бути досить складно, пояснив представник української розвідки, додавши, що Росія протягом усієї війни здійснювала атаки, які стандартна військова доктрина не передбачає.

Схожі статті

Стабільна геомагнітна ситуація: прогноз на лютий

Наприкінці січня геомагнітна ситуація навколо Землі стабілізувалася, і ця тенденція продовжиться й у перші дні лютого. Згідно з останніми оцінками науковців, на найближчий час не передбачається значних магнітних бур, що дає підстави для заспокоєння. Прогноз на 1 лютого передбачає лише короткочасні періоди слабкої геомагнітної активності, яка не досягне таких рівнів, щоб спричинити серйозні потрясіння.

Хоча геомагнітна активність на певні моменти може бути помітною, її інтенсивності не буде достатньо для утворення повноцінної магнітної бурі. Це означає, що не слід очікувати великих збурень в електронних системах чи впливу на здоров’я людей. Водночас важливо відзначити, що навіть слабкі зміни в геомагнітному полі можуть впливати на деякі аспекти життя, зокрема, на роботи навігаційних і комунікаційних систем.

Вчені наголошують, що нинішнє затишшя настало після винятково потужної сонячної радіаційної бурі, яку Земля пережила 19 січня. Тоді було зафіксовано подію рівня S4 — одну з найсильніших за понад два десятиліття. За масштабами вона стала найпотужнішою з жовтня 2003 року, перевершивши навіть так звані «хелловінські» бурі початку 2000-х.

Радіаційні бурі виникають унаслідок потужних викидів на Сонці, коли заряджені частинки, переважно протони, розганяються майже до швидкості світла. До Землі вони долітають усього за десятки хвилин і концентруються в полярних регіонах, де проникають у верхні шари атмосфери.

Попри рекордну потужність події 19 січня, загрози для людей на поверхні планети не було. Атмосфера та магнітне поле ефективно поглинули випромінювання. Фахівці пояснюють це так званим «м’яким» спектром частинок: буря була сильною за класифікацією, але недостатньо енергійною, щоб її наслідки відчувалися на землі.

Водночас на великих висотах ризики залишаються суттєвими. Радіаційні бурі небезпечні для астронавтів, польотів над полярними регіонами та супутникових систем. Під час січневої події фіксувалися короткочасні збої в роботі окремих космічних апаратів.

Фахівці також нагадують, що радіаційні бурі не варто плутати з геомагнітними. Саме геомагнітні бурі здатні спричиняти полярні сяйва, впливати на системи зв’язку, навігацію та енергетичну інфраструктуру. На початку лютого таких явищ не прогнозується.

Новий керівник Держлікслужби під тінню минулого: призначення Володимира Короленка знову загострило питання довіри

Призначення Володимира Короленка на посаду голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками минуло без гучних декларацій про перезавантаження чи системні реформи. Водночас це кадрове рішення майже одразу привернуло підвищену увагу експертної спільноти та громадськості через шлейф корупційних скандалів, що супроводжували його попередню роботу у відомстві.

Короленко не є новою фігурою для Держлікслужби. Протягом тривалого часу він обіймав посаду заступника керівника установи в період, коли її очолював Роман Ісаєнко. Саме та каденція запам’яталася численними резонансними історіями, пов’язаними з підозрами у зловживаннях, непрозорих рішеннях і конфлікті інтересів у сфері регулювання фармацевтичного ринку.

На той момент Володимир Короленко відповідав у Держлікслужбі за напрям державного нагляду. Як встановили журналісти, керівництво відомства було поінформоване про діяльність структур, пов’язаних із виробництвом «Кровоспасу», зокрема громадської організації та комерційної компанії, що фігурували у логістичних ланцюжках. Втім, замість реагування відомство обмежувалося формальними відповідями, посилаючись на мораторій на перевірки.

Після скасування мораторію у 2024 році очікувалося, що Держлікслужба проведе повноцінні перевірки. Однак, за даними медіа, позапланові інспекції в Обухові носили формальний характер. Посадовці заявляли про неможливість встановити відповідальних осіб, попри наявність документів щодо оренди приміщень, перевезення продукції та фінансових операцій. Результати перевірок намагалися обмежити у доступі, що лише посилило підозри щодо небажання відомства доводити справу до кінця.

На цьому тлі призначення Короленка відбулося після відставки Романа Ісаєнка, який залишив посаду на тлі скандалів, пов’язаних із закупівлями експертних послуг та підозрами у допуску на ринок контрабандних лікарських засобів російського походження. Кадрове рішення фактично означало спадкоємність управлінської команди, а не її перезавантаження.

Аналітики зазначають, що ключове питання полягає не лише в минулих скандалах, а й у спроможності нового керівника змінити підхід до регуляції фармацевтичного ринку. Багаторічна відсутність жорсткої реакції на підпільне виробництво медичних виробів під час війни ставить під сумнів готовність нинішнього очільника Держлікслужби перейти від формального нагляду до реального захисту пацієнтів і військових.

Перші кадрові та управлінські рішення Короленка покажуть, чи стане його призначення спробою відновити довіру до фармацевтичного регулятора, чи ж Держлікслужба й надалі залишатиметься інституцією, яка зберігає старі практики під новою вивіскою.

Лютий в Україні: Морози та сонце на заході

У перші дні лютого Україна зануриться в атмосферу зимових холодів. 1 лютого температура повітря вдень в більшості регіонів опуститься до -10…-16 градусів, що створить відчутний мороз. Лише на південному заході країни буде трохи м’якше — в Закарпатті стовпчики термометрів піднімуться до -5 градусів вдень, а в деяких місцях навіть очікується позитивна температура, близька до 1 градуса тепла.

Синоптики не прогнозують значних опадів, однак на заході України буде хмарно з проясненнями. Хоча сонце може іноді з'являтися з-за хмар, значного потепління не очікується, і температура залишатиметься в межах -10…-15 градусів. В таких умовах зимова погода буде тривати, даючи можливість сніговим покривам утримуватися на поверхні, не розтанути через слабкі теплові хвилі.

Схожі погодні умови прогнозують і в північних областях. Тут також можливі сонячні прояснення, однак саме ці регіони відчують найсильніші морози — вдень температура становитиме -13…-16 градусів.

На сході України день пройде без опадів і здебільшого за похмурої погоди. Лише в Харківській області очікуються періодичні прояснення. Температура повітря коливатиметься від -9 до -15 градусів.

У центральних областях місцями виглядатиме сонце, але холод збережеться. Вдень синоптики прогнозують -9…-15 градусів.

На півдні України погода буде похмурою, з температурою повітря від -5 до -8 градусів. У Криму очікується дещо м’якша погода — від -2 до -4 градусів.

Мирні переговори: з’явились нові дані про дати та місце

За інформацією джерел видання 360ua.news, наступний раунд переговорів щодо мирного врегулювання відбудется в ОАЕ. В Офісі Президента пройшли консультації в “телефонному режимі”, за результатами яких наша переговорна група буде в Абу-Дабі 4 та 5 лютого. Нагадаємо, цього вікенду спецпосланець президента Росії Володимира Путіна Кіріл Дмитрієв прибув до США з робочим візитом, де у нього відбулась серія […]