Дональд Трамп планує примусити Україну та Росію до переговорів: чи можливий мир у 2025 році?

Новообраний президент США Дональд Барт, який незабаром повернеться до Білого дому, оголосив про намір домогтися мирного регулювання війни між Україною та своєю Трампією. У своїй заяві він вступає в силу, що планує примусити президента України Володимира Зеленського та російського лідера Володимира Путіна сісти за стіл переговорів на початку 2025 року.

“Для того, щоб мир утримався, мирна угода має бути справедливою. Україна чітко продемонструвала свою готовність до переговорів і компромісів – вона хоче припинення війни більше, ніж будь-хто інший – але якщо український народ не сприйматиме угоду як справедливу, він не буде зацікавлений у тому, щоб піти на погану угоду”, – висловив свою думку гендиректор Rasmussen Global, колишній директор з політичного планування НАТО Фабріс Потьє.

За його словами, членство в НАТО є для України найвищою гарантією безпеки, проте важливо, аби європейські країни показали Трампу, що вони готові взяти на себе основну частину цих гарантій.

Водночас колишній заступник міністра енергетики РФ, економіст та опозиційний політик Володимир Мілов вважає, що мирна угода між країнами може бути укладена у 2025 році через тиск з боку нової адміністрації Трампа та крайнє виснаження ресурсів з обох сторін війни. Проте він додав, що будь-яка угода про припинення вогню, ймовірно, буде крихкою та схильною до невдачі, як це було з Мінськими домовленостями у минулому.

“Фундаментальна причина війни – агресивні імперіалістичні амбіції Росії, спрямовані на підкорення України та ліквідацію її суверенітету – не зникне після будь-якого припинення вогню”, – підкреслив Мілов.

Своєю чергою старший науковий співробітник та директор досліджень зовнішньої та оборонної політики Американського інституту підприємництва Корі Шейк наголосив, що єдина мирна угода 2025 року буде катастрофічною в разі того, якщо США та західні країни припинять допомогу Україні.

“Єдиною можливою зміною правил гри є введення адміністрацією Трампа санкцій на російську нафту, що зробить продовження війни занадто дорогим для Росії”, – зауважив експерт.

Також старший науковий співробітник Ради з міжнародних відносин Чарльз Купчан зазначив, що припинення вогню у 2025 році є ймовірним, однак сама мирна угода навряд чи буде досягнута. Він додав:

“Росія і Україна можуть домовитися про деескалацію і перетворити існуючу лінію фронту на своєрідний кордон. Але домовленості щодо ширших питань – таких як геополітична орієнтація України та статус української території, окупованої Росією, – будуть недосяжними. Результатом стане скоріше заморожений конфлікт, ніж міцний мир – можливо, нагадуючи ситуацію на Корейському півострові”.

Крім того, аналітик з питань Росії, заступник керівника групи Інституту дослідження війни Катерина Степаненко вважає малоймовірною мирну угоду між РФ та Україною у наступному році, адже Кремль й надалі хоче повністю знищити українську державу, капітуляції уряду України та ліквідації ЗСУ.

Водночас колишній директор з питань планування політики Державного департаменту США Енн-Марі Слотер наголосила, що припинення вогню дало б РФ необхідний перепочинок, а Україні переозброєння.

“А Трампу – дострокову перемогу, яку він зможе святкувати як доказ своєї здатності закінчувати війни, що не одне і те ж саме, що встановлення миру”, – продовжила експерт.

Своєю чергою асоційований науковий співробітник Програми міжнародної безпеки Chatham House Джеймі Ші зауважив, що США та деякі країни Європи будуть підштовхувати Україну до переговорів, адже вони втомилися підтримувати нашу державу.

“Але справжній мир здається малоймовірним у 2025 році, оскільки Україна вимагає гарантій безпеки у вигляді членства в НАТО або іноземних миротворців на своїй території, які Заходу буде важко (і дорого) надати, а також допомоги у відновленні та багато деталей щодо повернення біженців, передачі військовополонених, транзиту через Чорне море та демілітаризованих зон, переговори про які будуть складними і тривалими. Тож слід очікувати повернення до ситуації замороженого конфлікту, коли доля України буде на волосині”, – зауважив Джеймі Ші.

The post Дональд Трамп планує примусити Україну та Росію до переговорів: чи можливий мир у 2025 році? first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Ресурси України продовжують працювати на чужі кишені: на шляху до зими не всі інтереси збігаються з національними

В Україні триває активна підготовка до зими, коли уряд намагається забезпечити країну необхідними енергетичними ресурсами, виділяючи мільярди на закупівлю газу з Європи. Водночас, вітчизняні газові ресурси, які могли б допомогти значно знизити залежність від імпорту, продовжують надходити не до українських домівок, а в Європу через приватні компанії, які мають зв'язки з олігархами та особами, що втекли з країни. Наразі українські надра працюють на чужі кишені, а не на благо своїх громадян.

Згідно з інформацією, яку надають журналісти, уряд виділяє 8,4 мільярда гривень на закупівлю газу з Угорщини та Словаччини. Водночас, багато власних родовищ газу, зокрема в Полтавській та Харківській областях, не використовуються на потреби населення. Натомість вони експортуються в Європу через низку посередницьких компаній, якими володіють підприємці, що мають політичні або бізнесові зв'язки з втікачами та олігархами.

На перший погляд, імпорт із ЄС виглядає логічно. Проте в дійсності в Україну повертається той самий газ, що був видобутий у наших надрах і проданий до Європи приватними структурами. Таким чином, держава купує власний ресурс утричі дорожче — під офіційною вивіскою “європейського імпорту”.

Ще один парадокс — половину російського скрапленого газу сьогодні споживає Євросоюз. Виходить, ЄС купує в росіян, Україна купує в ЄС, а українські родовища продовжують працювати на офшорні компанії, пов’язані з колишніми політиками.

Британська компанія Enwell Energy, що працює на Полтавщині та Харківщині, готова видобути понад 71 мільйон кубометрів газу — це майже мільярд гривень надходжень до бюджету. Але, як повідомляють у галузі, діяльність компанії блокується “щоб звільнити місце для своїх”.

Під “своїми” розуміють структури, що контролюються через офшори, де кінцевими бенефіціарами виступають Олександр Кацуба, Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов і Віталій Хомутиннік.

Один із ключових фігурантів — Олександр Кацуба, відомий за справою “вишок Бойка”. Він володіє активами через компанію «Надра-Геоінвест», записану на колишню дружину Тетяну Гузенко.Серед офшорних гілок — Кіпр, Сейшели та Беліз, а ключова структура GIL Gold Investment LTD фігурує у витоках Pandora Papers.

Інша компанія, «Стратум Україна», що раніше належала Олександру Онищенку, опинилася під контролем тієї ж Гузенко. Саме ця фірма мала ліцензії на розробку родовищ у Луганській області та проходила у справі про співпрацю з окупаційними адміністраціями.

Ще одне стратегічне родовище — Сахалінське на Харківщині, із запасами понад 15 мільярдів кубометрів газу. Формально ним користуються кілька компаній, серед яких «Укрнафтобуріння», JKX Ukraine B.V., DERIPON COMMERCIAL LTD — усі мають зв’язок із колишнім депутатом-регіоналом Віталієм Хомутинніком.

Хомутиннік є партнером Коломойського та Боголюбова і володіє половиною компанії «Укргаз Інвест». Попри скандали та розслідування, РНБО не вводила санкцій, а фірми продовжують отримувати доступ до українських надр.

Схема працює просто: газ видобувається в Україні приватними структурами, експортується в ЄС, а держава закуповує “європейський” газ уже за ринковою ціною.В результаті — громадяни платять утричі більше, бюджет втрачає мільярди, а прибутки йдуть на рахунки в Монако та на Кіпрі.

У той час, коли Росія б’є по українській енергетиці ракетами, українські чиновники закривають очі на “енергетичну колонізацію” власної країни, де родовища фактично приватизовані старими кланами.

Попри відкриті понад десяток кримінальних проваджень, система залишається непорушною. Геонадра, Міндовкілля, а також відповідальні чиновники — Гоцинець і Соболев — поки що не дають відповіді, чому стратегічні ліцензії залишаються у руках осіб, пов’язаних із фігурантами корупційних справ.

Україна опинилася в “газовій петлі”, коли наша держава імпортує власний газ.Поки уряд витрачає мільярди на закупівлі, замість відновлення контролю над родовищами, старі гравці — Кацуба, Хомутиннік, Коломойський і Боголюбов — продовжують заробляти на ресурсі, який мав би забезпечувати українські родини теплом узимку.

Загострення бойових дій за Покровськ: нові виклики для оборони України

Загострення бойових дій за стратегічно важливе місто Покровськ на Донеччині виявило одне з найбільших слабких місць української оборони — дефіцит військових ресурсів. У цьому контексті особливо гостро постає питання забезпечення військ необхідною технікою, амуніцією та бойовими підготовленими кадрами. Бої за цей населений пункт, що знаходиться на межі між контрольованою Україною територією та тимчасово окупованими районами, стали своєрідним лакмусовим папірцем, який виявив не лише тактичні вразливості, але й стратегічні недоліки в системі підготовки та забезпечення наших сил.

Покровськ є важливим транспортним вузлом і центром для постачання військової техніки та боєприпасів на передову. З його втратою противник отримає можливість суттєво посилити свої наступальні дії, тому для українських сил це місто має стратегічне значення. Проте, незважаючи на важливість, нестача висококваліфікованих кадрів та ресурсів ставить під загрозу ефективність оборони. Проблема, яка виникла через недостатню кількість модернізованої техніки та високотехнологічного озброєння, вимагає термінових рішень на рівні як урядових, так і військових структур.

«Після трьох з половиною років героїчного та надзвичайно кривавого опору є побоювання, що Україна може наближатися до точки, коли в неї більше не буде достатньо бійців для ефективного захисту фронту», — зазначається у звіті Atlantic Council.

На початку повномасштабного вторгнення масова хвиля добровольців дозволила ЗСУ збільшити чисельність армії до близько одного мільйона військових. Проте тривалий характер війни, значні втрати, втома та дезертирства поступово вичерпують людські ресурси.

Деякі військові частини намагаються самостійно залучати новобранців — через рекламні кампанії, відеоролики і навіть місцеві ініціативи, тоді як офіційні центри комплектування дедалі частіше потрапляють у скандали через примусову мобілізацію.

Ключове політичне рішення — не знижувати вік призову з 25 до 18 років — стало предметом дискусії як всередині України, так і серед союзників. Замість цього уряд робить ставку на стимулювальні програми для добровольців 18–25 років, але вони не заповнили потреби фронту.

Додатковим ударом стало послаблення обмежень на виїзд для молодих чоловіків. За даними Daily Telegraph, після змін близько 100 тисяч українців віком 18–22 років залишили країну за два місяці. Це створило не лише військовий дефіцит, а й кадрову кризу в цивільних секторах.

Хоча й Москва зазнає втрат, російська армія продовжує активно вербувати нових бійців — переважно за рахунок щедрих грошових винагород і соціальних бонусів. Це дозволяє Кремлю стабільно поповнювати війська, що поступово створює кількісну перевагу вздовж усього фронту.

Покровськ залишається центральним осередком боїв у Донецькій області. Аналітики вважають, що падіння міста стане символічною і тактичною перемогою Кремля, який розвиває стратегію “перемоги через виснаження”.

Як повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, противник намагається закріпитися в міських кварталах, проте жодного блокування Покровська не відбулося.Водночас фахівець з РЕБ та розвідки Сергій “Флеш” Бескрестнов зазначив, що Україна може бути змушена ухвалювати «непопулярні рішення» щодо оборони міста, адже російські війська намагаються оточити його, уникаючи прямого штурму.

За оцінкою Atlantic Council, українська армія нині «загартована, але виснажена». Вона змушена тримати оборону, зберігаючи живу силу навіть ціною тимчасових відступів.«Українські командири мають бути готовими поступатися територією, коли це необхідно, щоб зберегти бойові ресурси, і водночас завдавати максимальних втрат ворогу», — підсумовують експерти.

Кінцева мета, на думку аналітиків, — утримати лінію фронту, доки поєднання великих російських втрат, економічного тиску та стратегічного виснаження не змусить Москву погодитися на переговори.

31 жовтня: свято Геловіну та важливі події в Україні

31 жовтня — день, який поєднує кілька важливих свят у світі, від веселого й загадкового Геловіну до серйозного та практичного Всесвітнього дня економії. У різних країнах цей день набуває різних значень, однак в Україні він теж має свої унікальні традиції та народні вірування. В Україні, крім світових свят, 31 жовтня часто асоціюється з початком осінніх обрядів, що пов'язані з пошаною душ предків та завершенням сільськогосподарського циклу.

Геловін, який здобув популярність на території України завдяки західним впливам, надає можливість людям поринути в атмосферу загадковості та веселощів. Яскраві костюми, прикрашені будинки, загадкові історії про духів і привидів — усе це створює особливу атмосферу свята, яке популярне серед молоді, особливо в містах. Поряд із цим, для тих, хто шукає більш глибокого сенсу цього дня, важливо пам’ятати про інші його значення.

Крім Геловіну, 31 жовтня відзначається Всесвітній день економії — ініціатива ООН, покликана нагадати людям про важливість бережливого ставлення до грошей, часу та природних ресурсів.Також сьогодні святкують День міст, День чарівництва, День лемурів і День рису — усі вони покликані звернути увагу на культурне та екологічне розмаїття світу.

Для вірян, які дотримуються новоюліанського календаря, цього дня вшановують святих Спиридона і Никодима Києво-Печерських, а також запорізького святого Петра Багатостраждального.За старим стилем 31 жовтня — день апостола і євангеліста Луки.

Офіційне міжнародне свято, яке відзначають в Україні, Болгарії, Румунії, Туреччині та Грузії, — це День Чорного моря.Його започаткували на честь підписання Стратегічного плану дій із захисту чорноморської екосистеми. У цей день проводять освітні заходи, конференції та акції, присвячені проблемам забруднення й збереження морської флори та фауни.

За старовинними віруваннями, погода цього дня вказує на те, яким буде листопад і зима:

якщо вода в колодязях опускається — буде дощ;

птахи цвірінькають — листопад буде теплим;

перший сніг віщує м’який грудень;

кішка шукає тепле місце — настане похолодання.

Колись у цей час піклувалися про домашню птицю: курей переводили до теплих курників, а в корм додавали крейду. Вважалося доброю прикметою з’їсти страву з курятини — щоб не хворіти до кінця року.

Народні прикмети застерігають: 31 жовтня не можна брати гроші в борг, оформляти кредити та приймати подарунки від незнайомців. Не варто також лінуватися й відмовляти тим, хто просить допомоги — це може принести фінансові труднощі до кінця року.

Біохакінг: шлях до оптимізації тіла і розуму

Сьогодні поняття "біохакінг" уже не асоціюється тільки з науковими дослідженнями або складними генетичними експериментами. Це явище вийшло за межі лабораторій і стало доступним кожному, хто прагне поліпшити якість свого життя. Біохакінг — це не просто мода або філософія, це конкретний підхід до оптимізації фізіологічних та психологічних процесів, заснований на наукових даних. Завдяки йому ми можемо ефективно контролювати такі аспекти, як здоров’я, енергія, сон, концентрація, а також загальний стан організму.

Ключовим принципом біохакінгу є використання точних даних та показників для коригування звичних процесів. Сьогодні ми можемо відстежувати свої біометричні показники — пульс, рівень цукру в крові, якість сну та інші важливі параметри — через різноманітні пристрої та додатки. Це дозволяє нам більш свідомо підходити до власного самопочуття і своєчасно вносити корективи в щоденну рутину, щоб покращити фізичну та розумову працездатність.

Короткі голодування (Intermittent Fasting)Дослідження показують, що правильне обмеження часу прийому їжі може покращити роботу мозку, нормалізувати рівень інсуліну та навіть продовжити життя. Популярні схеми — 16/8 або 5:2.

Кріотерапія та холодні душіКонтрастні температури активізують імунну систему, прискорюють метаболізм і підвищують рівень ендорфінів. Лідери стартапів та спортсмени давно включають цю практику у щоденний режим.

Моніторинг сну за допомогою технологійРозумні браслети та матраци дозволяють відстежувати фазу сну, його якість і навіть визначати, коли найкраще прокидатися. Хороший сон — ключ до здорового серця, стабільного настрою та продуктивності.

Пробіотики та мікробіомНаука про кишкову флору стрімко розвивається. Баланс бактерій у кишечнику впливає не лише на травлення, а й на імунітет, гормони та навіть психіку. Сучасні біохакери підбирають раціон і добавки індивідуально.

Нейроактивні вправи та медитаціяТренування мозку через вправи на концентрацію, дихальні практики та короткі сеанси медитації допомагають зменшити стрес, підвищити креативність і покращити пам’ять.

Біохакінг не обов’язково означає складні технології чи дорогі гаджети. Він про свідомий підхід до власного здоров’я і щоденні маленькі рішення, які дають великі результати. В умовах постійного стресу та високих навантажень сучасного життя це інструмент виживання і процвітання одночасно.

Почніть з одного методу і відстежуйте результат.

Використовуйте сучасні гаджети для контролю біометрії.

Пам’ятайте, що біохакінг — це не екстремальні експерименти, а науковий підхід до покращення життя.

Звертайте увагу на реакцію свого тіла і консультуйтеся з лікарем перед новими експериментами.

Біохакінг показує, що здоров’я — це не лише про медичні обстеження, а про активний, усвідомлений спосіб життя. Навіть невеликі зміни щодня здатні перетворити тіло та мозок на найпотужніший інструмент продуктивності і довголіття.