Дослідження КМІС: Більше 25% українців задоволені своїм життям, 43% відчувають високу тривожність

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) проводить дослідження рівня особистого добробуту українців за методологією Британського управління національної статистики. Результати опитування свідчать про складний емоційний стан громадян, зумовлений воєнною та економічною нестабільністю.

Дослідження особистого добробуту українців за методологією Національного статистичного управління Великої Британії, проведене в червні 2024 року, показало, що добробут — це не лише економіка, а й емоційний стан, здоров’я, стосунки, умови життя, робота і освіта. Це дає змогу оцінити якість життя більш глибоко, ніж звичайні економічні індикатори.

Ключові результати дослідження особистого добробуту українців:

– Задоволеність життям: 42% опитаних оцінюють своє життя як незадовільне, що може свідчити про труднощі в соціально-економічному та психологічному аспектах. Лише 25% відчувають високу або дуже високу задоволеність життям, що значно нижче за очікувані стандарти добробуту.

Image

– Сенс і цінність діяльності: 62% респондентів вважають свою діяльність сповненою сенсу та вартою зусиль. Однак понад третина оцінюють її як частково вартісну, що вказує на необхідність підтримки активної участі в житті та створення можливостей для самореалізації.

Image

– Рівень щастя: 50% українців відчувають щастя на низькому або середньому рівні. Лише 43% мають високий або дуже високий рівень щастя, що підкреслює потребу в покращенні соціальних, економічних та культурних умов життя.

Image

– Рівень тривожності: 43% респондентів відчувають високий рівень тривоги, що свідчить про емоційну нестабільність. Лише 34% зазначили низький рівень тривоги, що вказує на важливість створення сприятливого соціального середовища та можливостей для емоційної підтримки.

Image

“Результати показують цікаву особливість: хоча 75% опитаних українців незадоволені своїм життям, а 65% відчувають високий рівень тривоги, 62% усе ж знаходять значний сенс у тому, чим займаються. Це свідчить, що відчуття сенсу допомагає українцям частково справлятися зі стресом і труднощами. Можливо, це пов’язано з важливістю для нас культурних, історичних та патріотичних цінностей. Варто дослідити це глибше, адже відчуття сенсу може стати основою для програм, які підтримують активність, згуртованість і психологічне відновлення”, – сказала партнерка агенції Ruban Litvinova Social Impact Advisory та співавторка проєкту Олена Літвінова.

Порівняння добробуту українців та британців

Дослідження також дає можливість порівняти рівень особистого добробуту в Україні та Великій Британії:

• В Україні майже половина опитаних (46%) відчуває незадоволеність життям, тоді як у Великій Британії таких лише 6%.

• 60% українців вважають свою діяльність змістовною, порівняно з 80% британців, що свідчить про схожі настрої щодо важливості того, чим займаються.

• Лише 43% українців відчувають щастя, тоді як у Великій Британії цей показник складає 74%.

• Половина українців стикається з високим рівнем тривоги, у той час як у Великій Британії тривога стосується лише кожного четвертого.

Image

Дослідження було проведено Агенцією з розробки імпакт-стратегій Ruban Litvinova Social Impact Advisory та Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) за підтримки спільноти Social Value Ukraine у червні 2024 року.

Опитування, яке проводилось за допомогою телефонних інтерв’ю (CATI), охопило 2008 респондентів із територій, підконтрольних уряду України.

В Україні близько 50% українців надали пріоритет свободі над безпекою. Натомість 34% опитаних зазначили, що готові поступитися державі часткою своїх прав та громадянських свобод в обмін на безпеку.

The post Дослідження КМІС: Більше 25% українців задоволені своїм життям, 43% відчувають високу тривожність first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Ситуація з енергетикою у столиці: дефіцит працівників у водоканалі, “тепловиках” і керуючих компаніях становить понад 1000 осіб

За інформацією наших джерел, начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко по 2-3 місяці не підписує “критичність” компаниям які, зокрема, займаються обслуговуванням і ремонтом мереж. При цьому, за інформацією джерела, тільки в Києві дефіцит працівників у водоканалі, “тепловиках” і керуючих компаніях становить понад 1000 осіб. Водночас, за інформацією джерела, за останній тиждень серед працівників ремонтних […]

Сергій Притула мав забезпечити медійну підтримку відсторонення Віталія Кличка від керівництва Києвом через петицію

За інформацією наших джерел, відстороненням мера Києва Віталія Кличко від керівництва столицею “через петицію” мала займатись людина близька до Сергія Притули, а сам Притула “мав забезпечити медійний супровід кампанії проти Кличка”. Водночас, за інформацією наших джерел, “петицію про відсторонення мера Києва Віталія Кличка від управління столицею” спочатку планували зареєструвати на сайті Президента. Але пізніше було […]

21 січня 2026 року: пам’ять святих, обійми та народні прикмети у день підтримки

21 січня 2026 року припадає на середу і стає 1428-м днем повномасштабної війни в Україні. У цей день православна церква згадує двох святих — преподобного Максима Сповідника та преподобного Максима Грека. Одночасно у світі відзначають Міжнародний день обіймів і Міжнародний день дитячого свята, а народні традиції цього періоду підкреслюють важливість добрих справ, взаємної підтримки та уважного ставлення до природи.

Церковне вшанування 21 січня пов’язане насамперед із пам’яттю преподобного Максима Сповідника, видатного богослова VII століття. Він став одним із найактивніших захисників православного вчення у складний для церкви час, коли поширювалася єресь монофелітів. Максим Сповідник наполягав на тому, що у Христі існують дві волі — божественна і людська, і саме ця позиція стала ключовою для збереження догматичної чистоти християнського вчення. Його діяльність включала не лише богословські трактати, а й мужнє стояння перед тиском імперської влади, за що він зазнав переслідувань і страждань. У народній традиції цей день часто асоціюють з терпінням, витримкою та вірою у справедливість, адже приклад святого нагадує про силу правди навіть у складні часи.

Також цього дня вшановують преподобного Максима Грека — вченого, перекладача і богослова XVI століття. Він займався перекладом богослужбових книг на слов’янську мову, наполягаючи на точності текстів. Через конфлікти з церковною та світською владою його заслали, однак навіть у вигнанні він продовжував духовне служіння. Помер Максим Грек у 1556 році в Троїце-Сергієвій лаврі.

У народному календарі 21 січня відоме як день Максима-втішника. Його вважали покровителем сиріт, вдів і людей у скруті, а також вірили, що щира добра справа цього дня обов’язково повернеться сторицею.

Серед міжнародних свят найбільш відомим є Міжнародний день обіймів, започаткований у США у 1986 році. Його ідея полягає у поширенні тепла, підтримки та зменшенні емоційної напруги між людьми. Також цього дня відзначають Міжнародний день дитячого свята, який заохочує активні ігри, спілкування та фізичну активність дітей. Окрім того, існує неофіційний Міжнародний день тренувальних штанів, що символізує комфорт і неформальність.

Народні прикмети 21 січня допомагали передбачити погоду та врожай. Ясне зоряне небо вважали ознакою сильних морозів, а місяць крізь хмари — передвісником доброго врожаю. Якщо птахи літають низько, чекали негоди, а запітнілі вікна віщували відлигу. Особливу увагу звертали й на поведінку тварин.

Цього дня не радили сваритися, бажати зла іншим, брати або давати гроші в борг, зберігати поламані речі чи виконувати важку фізичну роботу. Також вважалося небажаним виходити з дому до світанку.

День ангела 21 січня святкують Григорій, Євген, Василина, Домна, Юліан, Сидір, Антон, Омелян та Ярослава.

В історії цей день запам’ятався низкою подій, серед яких поразка військ Лжедмитрія у 1605 році, створення першої інженерної школи за наказом Петра I у 1701 році, страта французького короля Людовика XVI у 1793 році та перше офіційне відзначення Міжнародного дня обіймів у 1985 році.

У Києві викрили схему розкрадання бюджетних коштів під час ремонту укриттів у гуртожитках університету

Поліція Києва повідомила про підозру директору підрядної компанії, який, за даними слідства, організував схему розкрадання бюджетних коштів під час ремонту укриттів у гуртожитках одного з провідних університетів столиці. Загальна сума завданих збитків перевищує 1,2 мільйона гривень. Слідчі встановили, що керівник компанії уклав договори на проведення ремонтних робіт із ліквідації аварійного стану укриттів у двох гуртожитках. Під час виконання робіт він навмисно завищив обсяги виконаних робіт і вартість будівельних матеріалів, зазначених у кошторисній документації, що дозволило йому привласнити частину коштів, виділених на безпеку студентів.

За даними розслідування, у процесі виконання ремонту були оформлені акти виконаних робіт із завищеними показниками, що не відповідали фактичному обсягу проведених робіт. Таким чином, у документах фігурували матеріали та обсяги, які насправді не були використані або не були потрібні в такій кількості. Цей механізм дозволив підряднику отримати додаткові кошти з бюджету, які потім могли бути спрямовані на інші цілі, не пов’язані з безпекою укриттів.

Фактично ж, за даними правоохоронців, підрядник використовував значно дешевші матеріали, ніж ті, що були передбачені проєктом. Різницю між задекларованою та реальною вартістю робіт і матеріалів було використано для незаконного збагачення.

Для реалізації схеми директор залучив заступника головного інженера університету. Посадовець, за версією слідства, підписував підроблені акти виконаних робіт, у яких зазначалися неправдиві дані щодо їх обсягів і вартості. Саме ці документи стали підставою для перерахування коштів підрядній компанії.

У результаті таких дій бюджет університету зазнав збитків на суму понад 1,2 мільйона гривень. Правоохоронці кваліфікують дії фігурантів як привласнення бюджетних коштів в умовах воєнного стану, що передбачає сувору кримінальну відповідальність.

Досудове розслідування триває. Поліція встановлює повне коло осіб, причетних до схеми, а також перевіряє інші договори на проведення ремонтних робіт у навчальних закладах столиці.