Вирішальне рішення ВАКС щодо експосадовця Міністерства оборони Олександра Лієва, якого підозрювали в причетності до масштабних махінацій під час закупівель боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, викликало хвилю невпевненості серед громадськості. За словами адвоката Назара Кульчицького, суд вирішив змінити запобіжний захід Олександру Лієву, звільнивши його під особисте зобов’язання та направивши ухвалу в СІЗО. Проте, найбільш вражаючим було відсутність прокурора під час розгляду справи, що викликало сумніви та обурення в суспільстві.
Після розгляду справи суддя Ярослав Шкодін повідомив, що Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не надали достатніх доказів для продовження підозри щодо Лієва у справі про розкрадання, що ще більше ускладнило ситуацію. Адвокат відзначив, що у таких умовах суду складно було ухвалити рішення щодо запобіжного заходу.
Відзначимо, що Лієва вже було взято під варту з великою заставою ще у лютому, проте через місяць його відпустили під особисте зобов’язання. ВАКС 9 квітня скасував це рішення, проте через закінчення терміну тримання під вартою Лієв залишився на волі. Насамкінець, вирішальне засідання 17 квітня, де повторно розглядали клопотання про зміну запобіжного заходу, за згодою обвинувачення залишило це питання без розгляду, залишаючи Лієва без запобіжного заходу, що породжує багато питань у суспільстві щодо роботи правосуддя та боротьби з корупцією.
Рішення суду щодо експосадовця Міністерства оборони Олександра Лієва викликало бурхливі реакції в суспільстві.Відсутність прокурора під час розгляду справи насторожила громадськість і підкреслила необхідність прозорості та об’єктивності у правосудді.Недостатність доказів, наданих НАБУ і САП, щодо звинувачень у корупційних діях, підкреслила потребу у ретельному дослідженні та зборі доказів у кримінальних справах.Виняток Лієва з-під запобіжного заходу залишив без відповіді питання про ефективність боротьби з корупцією та дотриманням закону.Результати цієї справи підкреслюють необхідність посилення контролю за правосуддям та підвищення довіри громадян до судової системи.