Відомо, що ВАКС вирішив випустити експосадовця Міноборони Олександра Лієва під особисте зобов’язання у зв’язку з підозрою у причетності до махінацій під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Цю інформацію надав адвокат Назар Кульчицький у коментарі для Суспільного. Згідно з його словами, суд змінив запобіжний захід Лієву, замінивши його перебування під вартою на особисте зобов’язання, й відправивши ухвалу до СІЗО.
Проте, зауважено, що під час засідання відсутній був прокурор, що наразі залишається невизначеним. Звернувши увагу на записи трансляції засідання, суддя Ярослав Шкодін зазначив, що НАБУ та САП не надали достатніх доказів для підтримки підозри про розкрадання.
Варто відзначити, що, відповідно до судді, якщо немає переконливих доказів від САП, то як може їх мати суд? З цього погляду, вирішення щодо запобіжного заходу здається досить складним.
Що стосується самого Лієва, то він залишився без запобіжного заходу, повідомив його адвокат Кульчицький. Лієва взяли під варту зі 50 мільйонами гривень застави ще 12 лютого, але через місяць він був випущений додому під особисте зобов’язання. Проте, рішення про це було скасоване ВАКС 9 квітня. Однак, через закінчення терміну тримання під вартою 8 квітня, Лієв не повернувся до СІЗО, тож фактично залишився без запобіжного заходу, як пояснив адвокат.
На 17 квітня було заплановано повторне розглядання клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення це клопотання залишили без розгляду.
Згідно з вищезгаданою статтею, суд ухвалив рішення про випуск експосадовця Міноборони Олександра Лієва під особисте зобов’язання в справі, де його підозрювали у причетності до махінацій під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України. Прокурор був відсутній під час засідання, а суддя відмітив, що НАБУ та САП не представили достатніх доказів підозри. Це викликає певні питання стосовно обґрунтування рішення суду.
Деякі аспекти процесу щодо зміни запобіжного заходу також виглядають неоднозначно: скасування рішення щодо варти та його невиконання Лієвим викликали певне недовір’я щодо ефективності правосуддя. Однак, потрібно зазначити, що остаточний висновок може бути зроблений лише після більш докладного розгляду всіх обставин цієї справи.