У Росії спостерігається активна передача управлінських функцій у сферах високих технологій та стратегічної економіки представникам оточення президента Володимира Путіна. Одним із яскравих прикладів є дочка президента Катерина Тихонова, яка відіграє ключову роль у розвитку штучного інтелекту, що вважається пріоритетним напрямком для країни.
Згідно з інформацією Bloomberg, Тихонова стала важливим гравцем у програмі «технологічного суверенітету», яку Кремль реалізує, відповідаючи на західні санкції та труднощі з імпортом новітніх технологій. Російська влада оголосила про наміри створити власну цифрову екосистему, але реальність показує, що багато проектів зосереджуються навколо осіб, близьких до президента.
Тихонова очолює фонд «Іннопрактика», який виконує важливу роль у науково-технологічній політиці Кремля. Цей фонд управляє проектами у таких сферах, як штучний інтелект, біотехнології, безпілотники та імпортозаміщення, активно співпрацюючи з державними корпораціями і університетами. Крім того, вона керує Інститутом перспективних досліджень штучного інтелекту та інтелектуальних систем при Московському державному університеті, де реалізуються значні проекти у цій галузі.
Вплив Тихонової в технологічному секторі зріс після початку війни в Україні та введення нових санкцій. Водночас, Ксенія Шойгу, донька секретаря Ради безпеки РФ Сергія Шойгу, також має значну роль, очолюючи фонд, що займається розробкою видобутку рідкісноземельних металів у Сибіру – критично важливих для сучасної електроніки та військових технологій.
Аналізуючи ситуацію, експерти зазначають, що Кремль активізує залучення дітей високопосадовців до управління державними активами. Представники сімей впливових чиновників, таких як Сергій Кирієнко, Микола Патрушев та Сергій Шойгу, займають ключові посади в державних компаніях і інвестпроектах.
Серед прикладів можна згадати Володимира Кирієнка, сина заступника керівника адміністрації президента, який очолює інтернет-холдинг VK, що намагається конкурувати з західними платформами. Проте компанія залишається збитковою вже кілька років, незважаючи на підтримку з боку держави.
Політологи зазначають, що нова модель управління в Росії передбачає контроль над фінансовими потоками не професіоналами, а представниками наближених до влади сімей. Це забезпечує політичну лояльність та контроль над ключовими активами країни.
Водночас, експерти висловлюють сумніви, що Росія зможе швидко наздогнати США та інші провідні країни у технологічному розвитку, попри амбіції Кремля. Західні санкції ускладнюють доступ до сучасних технологій та обладнання, що робить створення конкурентоспроможних систем ШІ значно складнішим.
Таким чином, контроль над однією з найважливіших технологічних сфер в Росії поступово зосереджується в руках наближених до президента осіб, що перетворює цю інноваційну галузь на елемент системи, де стратегічні рішення приймаються вузьким колом еліти.