Європейський Союз ухвалив рішення про надання Україні великого пакету фінансової підтримки в розмірі 90 мільярдів євро та затвердив новий пакет санкцій проти Росії. Це сталося 23 квітня під час неформального саміту на Кіпрі, у якому взяв участь президент України Володимир Зеленський. Раніше, це рішення було заблоковане через вето з боку прем'єрів Угорщини Віктора Орбана, який нещодавно програв вибори, та Словаччини Роберта Фіцо. Однак, їхня відмова від вето відкрила шлях для реалізації цієї фінансової допомоги.
Основним чинником, що спонукав Будапешт і Братиславу змінити свою позицію, стало відновлення роботи нафтопроводу Дружба, який проходить через українську територію. Після ракетного удару Росії поблизу Бродів, Україна швидко провела ремонтні роботи, що дозволило відновити постачання нафти до Угорщини та Словаччини. Цей крок став фактичною умовою для розблокування фінансової допомоги, підкреслюючи напружений баланс інтересів у ЄС, де підтримка України часто стикається з енергетичною залежністю окремих держав.
Завдяки цьому рішенню Україна отримала доступ до критично важливих фінансових ресурсів, які знадобляться для підтримки стабільності під час війни. Володимир Зеленський очікує, що перший транш надійде наприкінці травня або на початку червня, а загальна програма фінансової підтримки розрахована до 2026–2027 років. З цих коштів близько 60 мільярдів євро планується витратити на оборону, зокрема на розвиток виробництв дронів та сучасних радіоелектронних систем. Ще 30 мільярдів євро буде спрямовано на покриття бюджетних витрат, що дозволить Україні уникнути серйозної фінансової кризи, враховуючи, що у 2026 році країна потребуватиме щонайменше 52 мільярдів доларів зовнішнього фінансування.
У той же час ЄС затвердив 20-й пакет санкцій проти Росії, що включає понад 120 нових обмежень, санкції проти військово-промислового комплексу та заходи проти обходу санкцій. Пакет також обмежує експорт високотехнологічних товарів до третіх країн, які можуть реекспортувати їх до Росії. Однак, незважаючи на зусилля, повної заборони на морські перевезення російської нафти не передбачено, що викликає критику експертів. Складна ситуація на глобальному енергетичному ринку, зокрема напруженість на Близькому Сході, ускладнює прийняття більш жорстких заходів з боку ЄС.
Водночас питання вступу України до ЄС залишається відкритим. Відхід Віктора Орбана, який був одним з найбільших опонентів розширення, не змінив загального настрою в Євросоюзі. Країни, такі як Франція та Німеччина, залишаються обережними щодо швидкого вступу України. Натомість, обговорюються альтернативні моделі, такі як «асоційоване членство» або статус «інтегрованої держави», що передбачає обмежений доступ до бюджету ЄС та відсутність права голосу.
У Києві такі пропозиції сприймаються з обережністю. Українська влада підкреслює, що погодитися на «символічне членство» було б неприйнятно, особливо враховуючи її внесок у забезпечення європейської безпеки. Президент Зеленський неодноразово наголошував на необхідності конкретних дій з боку ЄС, а не декларацій.
Причини стриманості ЄС є комплексними. По-перше, це економічні вимоги, оскільки інтеграція України вимагатиме значних фінансових вливань. По-друге, існують політичні ризики, пов'язані з можливим посиленням конфлікту з Росією. По-третє, в ЄС є внутрішні розбіжності, адже держави-члени мають різні пріоритети. І нарешті, сам Євросоюз потребує реформ для підготовки до такого розширення.
Отже, попри отримання фінансової допомоги та нові санкції, Україна стикається з невизначеністю щодо свого членства в ЄС. Політичні зміни в Угорщині створюють нові можливості, але системні бар'єри залишаються. Події 23 квітня стали важливим, але не остаточним кроком, адже Україні необхідно продовжувати боротися як на фронті, так і в дипломатичному полі для досягнення своїх цілей.