Франція розгромила Україну у відборі до ЧС-2026: болюча поразка в Парижі

Пересипський районний суд Одеси ухвалив рішення оголосити догану судді Андрію Лупенку та позбавити його доплат на один місяць після виявлення систематичних порушень під час розгляду справ щодо керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння. Ініціаторами скарги виступили юристи, які проаналізували низку судових рішень та встановили численні відхилення від вимог законодавства.

Згідно з матеріалами дисциплінарної справи, суддя Лупенко неодноразово ухилявся від застосування обов’язкового покарання у вигляді позбавлення водійських прав, навіть коли закон вимагав цього безальтернативно. У своїх рішеннях він посилався на «пом’якшувальні обставини» та заявляв про нібито наявність у правопорушників статусу військовослужбовців. Проте ретельна перевірка показала, що лише дві з восьми розглянутих справ дійсно стосувалися військових, тоді як решта порушників були цивільними особами, до яких такі винятки не могли застосовуватися.

У кількох випадках суддя враховував сумнівні характеристики, наприклад, від реабілітаційного центру, подаючи їх як волонтерські відгуки. Один водій з вмістом алкоголю в крові 2,13‰, який спричинив ДТП, отримав м’якше покарання через нібито «відсутність істотних наслідків».

Дисциплінарна палата вирішила, що дії Лупенка порушували закон та створювали небезпеку на дорогах, через що він отримав догану та тимчасове позбавлення доплат. Для порівняння, суддя Ткаченко з Кривого Рогу за подібні порушення отримала лише попередження.

Рішення Вищої ради правосуддя оцінюють як важливий крок у підтриманні законності та безпеки на дорогах України.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили розслідування та передали до суду кримінальне провадження щодо колишнього заступника голови Харківської обласної ради Володимира Скоробагача. Йому інкримінують причетність до масштабних розкрадань у сфері енергетики в умовах воєнного стану — періоду, коли енергетична система країни переживала особливо важкі випробування.

За даними слідства, у 2022 році низка компаній, пов’язаних зі Скоробагачем, уклала угоди на закупівлю електроенергії, після чого значні суми були переказані через фінансові структури на рахунки підприємств, зареєстрованих у Болгарії. Такі операції, за версією правоохоронців, мали ознаки виведення коштів за кордон та були спрямовані на привласнення державних ресурсів.

Керівниця «Паверстоку» Ірина Хасьянова та колишня власниця «Оптима-Прайс» Яна Лаурінайчуте є партнерами родини Скоробагача в ряді комерційних проектів. Лаурінайчуте наразі мешкає в Дубаї та володіє інвестиційною компанією, а Вікторія Скоробагач, дружина ексчиновника, і діти родини перебувають у Європі та Лазуровому узбережжі.

Слідство також встановило зв’язки родини Скоробагача з діяльністю конвертаційних центрів та низкою юридичних осіб, які використовувалися для легалізації коштів. Дочка колишнього депутата Марія Скоробагач володіє великою кількістю земельних ділянок у Харківській області та навчалася у Лондоні.

Хоч Володимир Скоробагач заявив у соцмережах про готовність співпрацювати з правоохоронними органами, його нинішнє місце перебування – Лазурове узбережжя – ускладнює виконання правосуддя. Судовий розгляд справи має показати, чи понесе він відповідальність за масштабні розкрадання в енергетиці.

АТ «НАЕК «Енергоатом» уклало масштабний контракт на постачання технічної сірки за ціною, яка стала рекордною для українського ринку — $771 за тонну. Такий показник більш ніж удвічі перевищує вартість, зафіксовану на початку 2025 року, що одразу привернуло увагу експертів, економістів та аналітиків енергетичного сектору.

Загальна сума укладеної угоди сягає понад 244 млн грн. Постачальником продукції визначено харківську компанію «Торгсервіс», яка отримала право забезпечити державне підприємство необхідними обсягами сірки для технологічних потреб атомної галузі. Такий значний контракт у поєднанні з високою ціною став підставою для дискусій щодо ринкової обґрунтованості вартості та ефективності закупівельної політики.

Попередні закупівлі компанії «Енергоатом» показують значне зростання цін. У липні 2024 року аналогічна сірка коштувала $639 за тонну, а в лютому того ж року — лише $391 за тонну. На відміну від нинішнього тендеру, попередні закупівлі проводилися з конкуренцією, що дозволяло знижувати вартість.

Власники «Торгсервісу» мають попередні зв’язки з фігурантами гучних корупційних справ НАБУ та ВАКС. Зокрема, Сергій Євсєєв та Сергій Гринько раніше були пов’язані з ТОВ «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» і ТОВ «Укрдонінвест», а їхні партнери фігурували у справах щодо розкрадань в «Енергоатомі» та «СхідГЗК».

У 2022 році керівники пов’язаних підприємств отримали вироки за корупційні схеми, що завдали державі збитків у десятки мільйонів гривень. Нині ж відсутність конкуренції та рекордні ціни на сірку піднімають питання прозорості державних закупівель і потенційного впливу на енергетичний сектор України.

Європейські дипломати дедалі різкіше висловлюються щодо ситуації в українському енергетичному секторі, називаючи масштаби корупції «огидними» та такими, що підривають довіру до країни на міжнародній арені. Про це повідомляють джерела серед представників ЄС, які уважно стежать за розвитком подій навколо гучного скандалу із «Енергоатомом».

Фокус Євросоюзу прикутий до ситуації, у якій фігурує Тимур Міндич — бізнесмен і давній соратник президента України. Його можливі зв’язки з підозрілими контрактами в одній із ключових державних компаній викликали занепокоєння європейських партнерів, адже йдеться про сферу, що має фундаментальне значення для енергетичної безпеки держави.

«Єврокомісії доведеться переоцінити, як витрачаються кошти на енергетичний сектор Києва. В майбутньому Україні доведеться приділяти більше уваги прозорості фінансування», — заявив один із європейських чиновників. Він також підкреслив, що президент Зеленський «повинен заспокоїти всіх», ймовірно, шляхом представлення плану боротьби з корупцією.

З 2022 року Єврокомісія надала Україні понад 3 мільярди євро на розвиток енергетичного сектору. Хоча цей корупційний скандал є «найгіршим із тих, що сталися за час президентства Зеленського», союзники не погрожують скороченням допомоги.

При цьому в Києві очікують, що Брюссель продовжить дотримуватися «загального табу на публічну критику України», але водночас збільшить вимоги до реформ, пов’язаних із фінансуванням країни.

Цей інцидент підкреслює, що, незважаючи на фінансову підтримку з боку ЄС, українська влада змушена активніше працювати над прозорістю й контролем витрат у ключових секторах економіки.