Російська енергетична компанія Газпром підтвердила другу поставку скрапленого природного газу (СПГ) до Китаю після введення західних санкцій. Вантаж, що надійшов з балтійського заводу «Портовая», раніше фактично зупинив експорти через обмеження з боку США. Інформація про транспортування підтверджується даними міжнародних систем відстеження суден і повідомленнями новинного агентства Reuters.
Газовоз «Valera», який раніше носив ім'я «Великий Новгород», завантажив газ на терміналі «Портовая» 25 січня і доставив його до китайського порту Бейхай. Це друга поставка після тривалої паузи, яка виникла внаслідок санкцій. Перша партія була доставлена в грудні 2025 року.
Завод «Портовая», розташований у Ленінградській області, має річну потужність близько 1,5 мільйона тонн СПГ і розпочав свою діяльність у 2022 році. Спочатку підприємство було зорієнтоване на постачання газу до Європи та Туреччини, але через військові дії Росії в Україні та пов'язані з цим санкції, географія експорту суттєво змінилася.
У січні 2025 року США запровадили нові санкції проти російського енергетичного сектору, включаючи проект «Портовая», з метою обмеження можливостей Москви в виробництві та реалізації СПГ. Ці заходи призвели до часткової зупинки роботи заводу та зниження обсягів експорту.
Однак вже наприкінці 2025 року Росія почала повільно відновлювати поставки, націлюючи їх на азійські ринки, а Китай став одним із основних споживачів, що допомагає компенсувати втрати європейських ринків.
Експерти зазначають, що такі поставки відбуваються у складних умовах, адже частина танкерів, що працюють з проектом, уже підпадає під санкції, ускладнюючи пошук нових покупців і транспортування. Іноді суднам доводиться тривалий час залишатися в морі, поки вони шукають кінцевого замовника.
Окрім «Портової», газ до Китаю також постачає ще один проект — «Арктик СПГ-2», який, незважаючи на санкції, частково відновив експорт. Раніше «Портовая» відправляла в середньому два вантажі газу на місяць, але тепер обсяги значно зменшилися: після 2025 року завод регулярно постачає близько одного вантажу на місяць до Калінінграда для внутрішніх потреб Росії, окрім двох відправок до Китаю.
Зміна напрямків експорту вказує на серйозну трансформацію російської енергетичної стратегії. Якщо раніше основними споживачами були європейські країни, тепер Газпром змушений переорієнтуватися на Азію, зокрема на Китай і потенційно Індію.
Водночас спеціалісти підкреслюють, що повністю компенсувати європейський ринок поки що не вдається. Хоча Китай залишається важливим партнером, він часто купує газ за нижчими цінами, що знижує прибутки російських компаній.
Санкції також негативно впливають на технологічні можливості у виробництві СПГ, обмежуючи доступ до необхідного обладнання, фінансування та страхування перевезень. Це означає, що навіть за наявності попиту, Росія не може швидко відновити обсяги експорту до довоєнного рівня.
Тим не менш, друга поставка СПГ з «Портової» до Китаю свідчить про те, що Росія адаптується до умов санкцій, використовуючи нові логістичні схеми і «тіньовий флот». Це є важливим сигналом для глобального енергетичного ринку: хоча санкції значно обмежили можливості Росії, вони не зупинили експорт повністю. У найближчому майбутньому, ймовірно, азійські країни, передусім Китай, залишаться ключовими споживачами російського СПГ.