Поки очільниця АРМА Олена Дума розповідає про нульову корупцію, елітні готелі, санаторії й інша арештована нерухомість продовжують приносити прибутки… але не державі. Лише 20% переданого майна реально передано в управління, решта — мільйони повз бюджет.
Судячи з офіційного аудиту Рахункової палати, з початку 2022 року АРМА отримала 684 судові ухвали на передачу майна, однак виконала лише 135. Решта — забута в архівах чи залишена в “тимчасовому” управлінні попередніх власників. Втрати — понад 850 мільйонів гривень. Частина об’єктів — під носом у високих посадовців: це готелі “Турист”, “Дружба”, “Центральний”, санаторії у Конча-Заспі, Карпатах та Закарпатті.
Найгірше, що деякі з цих об’єктів можуть приносити прибутки бізнесменам, пов’язаним із країною-агресором. Один із прикладів — готелі в Одесі, які пов’язують із Ліною Аківісон, донькою російського бізнесмена з Санкт-Петербурга. Попри арешт, жодного управителя від держави не призначено. Натомість готель “Центральний” у центрі Одеси продовжує працювати й у 2024 році задекларував майже 2 мільйони гривень доходу.
Схожа ситуація в Кропивницькому, Києві, Харкові, Закарпатті. Навіть у випадку з санаторієм “Жовтень” в Конча-Заспі, вартість якого занижено в 16 разів — з 944 до 60 млн грн — охочих управляти чомусь не знайшлося. Але бізнес там, очевидно, не припинявся.
Публічні обіцянки керівниці АРМА Олени Думи про прозорість управління арештованим майном розбиваються об статистику: в першому кварталі 2025 року ці об’єкти принесли державі всього 3% очікуваних доходів.
Чому держава не хоче заробляти на вже арештованому майні? Бо “токсичне” на загал майно — як-то Будинок профспілок чи Gulliver — виводять із тіні, а на все інше, менш медійне, просто заплющують очі. Виграють — ті самі. Програє — бюджет.