Україна офіційно завершила приватизацію Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК) — одного з найбільших виробників титанового концентрату в Європі. Інвестором стала компанія «Цемін Україна», частина азербайджанського Neqsol Holding, що належить бізнесмену Насібу Хасанову. Сума угоди — 3,94 млрд грн. Формально — ринок. Фактично — фінальна крапка у багаторічній схемі системного пограбування держави.
ОГХК — це не просто державне підприємство. Це ресурсна база з експортним потенціалом на сотні мільйонів доларів щороку. Від 2015 року компанія демонструвала шалені прибутки:
-
2015: 773 млн грн прибутку
-
2017: 443,7 млн грн при виручці 2,77 млрд
Але вже після 2017-го прибутковість різко падає, а з 2019-го — офіційний прибуток зникає взагалі.
У 2023 році компанія задекларувала збиток у 481 млн грн. За документами — банкрут, насправді — підготовлений до розпродажу актив з вичищеною звітністю.
Якщо взяти середню рентабельність “здорового” періоду (≈41%), то за 2019–2023 роки ОГХК мала б принести понад 5 млрд грн чистого прибутку. Але його немає.
Реальні втрати держави з урахуванням оптимізації, виведення через прокладки та трейдерів — понад 14,3 млрд грн.
Схема виглядає так:
-
Операційні витрати “роздуті”: ремонти, логістика, маркетинг через афілійовані фірми.
-
Продаж через трейдерів: заниження експортної ціни, прибуток лишається “за лаштунками”.
-
Аутсорси та фіктивні послуги: викачування грошей у вигляді “витрат”.
-
Нульова рентабельність: держава не отримує податків — бо “немає прибутку”.
У 2023 році Фонд держмайна виставляє ОГХК на аукціон. Один переможець — «Цемін Україна».
– Ціна — 3,94 млрд грн
– Річна виручка у 2021 році — 4,59 млрд грн
– Оціночна вартість ресурсної бази — значно вища
Тобто актив, який у нормальних умовах міг приносити мільярд щороку, продано за менш як річний виторг, ще й з обіцянками “інвестувати” 400 млн грн — дрібниця порівняно з реальним потенціалом.
Формально — інвестор. Фактично — новий бенефіціар старої схеми.
NEQSOL Holding вже “врятував” російський бізнес в Україні, викупивши Vodafone Україна у структур, пов’язаних із МТС/Євтушенковим. Цього разу — “рятує” українську титанову індустрію. І знову — без конкуренції, без публічного аналізу контрактів, без гарантій повернення державі хоч копійки реальної вигоди.
Об’єднана гірничо-хімічна компанія — приклад того, як стратегічний ресурс, що міг би стати джерелом стабільного доходу для армії, освіти, медицини — перетворюється на чергову годівницю для “наближених”.
Від “державного контролю” — до збитків, від “реформ” — до виводу грошей через офшори, від “приватизації” — до нового кола безконтрольного збагачення.
Україну знову обікрали — тільки цього разу не “на темі”, а “на титані”. І знову — легально, публічно, під прикриттям реформ.

За інформацією наших джерел із числа власників крупних мереж АЗК, у найближчі 10 днів різких стрибків цін не передбачається, так як “контракти на нафту і паливо дійсні і не змінюватимуться, а робота логістики стабільна”. “Підвищення цін на паливо може відбутися у разі більш серйозної ескалації на Близькому Сході, що відіб’ється в першу чергу на азіатському […]
За інформацією наших джерел, Україна направила кілька груп інструкторів через військові аеропорти Польщі та Румунії в ОАЕ і Саудівську Аравію для підготовки “груп по роботі з Шахедами”. Як повідомляє джерело, “звіт з повною інформацією щодо технічних характеристик сучасних шахедів, їх можливостей та слабких місць крайній раз передавався представникам США в січні, але безпосередньо групи українських […]
Росія може відмовитися від подальших мирних переговорів з Україною у разі, якщо Київ не погодиться на виведення українських військ із підконтрольної частини Донецької області. Про це повідомляють поінформовані джерела, знайомі з перебігом підготовки майбутніх переговорів. За словами співрозмовників, зустріч представників сторін може відбутися вже наступного тижня та розглядається як ключова для подальшої долі дипломатичного процесу. […]
За інформацією з джерел в Офісі Президента, переговорний процес із Міжнародним валютним фондом щодо нової програми фінансування супроводжується вимогами про перегляд податкової політики та параметрів соціальних видатків. За словами співрозмовника, ключові положення, які обговорювалися, стосуються можливого підвищення окремих податків і оптимізації бюджетних витрат. Джерело стверджує, що українська сторона намагалася відтермінувати запровадження частини рішень, які можуть […]