Ігор Кушнір: Магістр амбіцій чи руйнівник Києва? Віддзеркалення ОПЗЖ

Ігор Миколайович Кушнір — видатна постать українського будівництва, чи, можливо, складний персонаж у політичних і корпоративних лабіринтах? Його шлях до вершини успіху вражає загадковістю та непередбачуваністю, а його роль у справах військових та цивільних залишає багато питань.

Початковий етап кар’єри Ігоря Кушніра важко назвати помітним. Він швидко здійснив стрімкий витік у вищу сферу українських магнатів. Його призначення на посаду заступника міністра оборони відзначалося успішними схемами, що вразили багатьох. За два роки він перейшов до керівництва “Київміськбуду”, очоливши цю компанію. Однак, хто стояв за його призначенням у військове відомство, залишається загадкою.

Рік 2014 різко змінив усе. “Провідники” зникли або зробили вигляд, що забули про своє минуле. Однак ініціатори переміщення Кушніра на пост президента “Київміськбуду” не можуть заперечити свою участь. Серед них — колишній голова адміністрації президента при Януковичі — Сергій Льовочкін, колишній керівник Державного управління справами Андрій Кравець, та тодішній голова наглядової ради ХК “Київміськбуд” Микола Порайко. Вони стали кінцевими бенефіціарами сірих схем через будівельну компанію.

Кушнір активно взяв участь у цивільній та військовій сферах України, зосереджуючись на капітальному будівництві та закупівлях у Міністерстві оборони. Він провів там лише два роки, але його вплив був помітним. Після повернення до мирного життя, він очолив холдингову компанію “Київміськбуд”, ставши головою найбільшого забудовника столиці.

Холдингова компанія “Київміськбуд” була створена 29 років тому шляхом об’єднання кількох десятків будівельних організацій. Під його керівництвом ця компанія продовжувала зміцнювати свою позицію на ринку.

Хоча Ігор Кушнір здобув широке визнання у будівельній сфері, його політичні та корпоративні зв’язки залишають питання без відповіді. Чи був він просто видатним підприємцем, чи ж плідним учасником великих корпоративних ігор, — це залишається відкритим для обговорення.

Ця історія видається як сюжет із кримінального трилера, де кожен обертається в величезній вихорі інтриг та зради. Група людей, очолювана саме Кушніром, стала майже символом шахрайства, або, можливо, навіть симфонією злочину. У 2019 році, вже після того, як ця група здійснила масштабну обманну схему, будівельний гігант “Київміськбуд” опинився на межі фінансової руїни. Тисячі його клієнтів стали жертвами, залишившись без обіцяного житла, а терміни будівництва були порушені. Компанія постійно порушувала будівельні норми, вкладаючи свої кошти не у модернізацію міських комунікацій, а у власний карман. Це може призвести до катастрофічних наслідків для комунальної системи, особливо в старих історичних районах Києва.

Проте ці проблеми мало турбували самого Кушніра. Його проект “Французький квартал” затамував увагу громадян Києва. Цей амбітний проект передбачав створення в Києві мініатюрного відтворення старовинного європейського міста на берегах Дніпра. Висотні житлові будинки, розкішні офісні та торгові центри, а також навіть копія Ейфелевої вежі — все це мало стати частиною цього унікального проекту. Але 2019 рік приніс зупинку будівництва. Кушнір раптово зник з Києва і, на відміну від очікуваного місця призначення в Парижі, з’явився далеко за океаном, у Південній Каліфорнії, у Сан-Дієго. Він придбав особняк площею 800 м² за 11 мільйонів доларів в компанії US Business Consulting & Investments. Здається, Ігор Кушнір може не розбиратися у закупках для армії, але в житлі він точно має відмінний смак.

Ця історія — лише вершина айсберга, яка приховує за собою безліч афер та махінацій. Депутат Михайло Апостол виявив настільки багато фактів, які свідчать про злочинну діяльність Кушніра, що навіть в сюжеті кращого детектива не було б стільки інтриг. Здавалося б, колишній заступник міністра оборони міг би виявитися корисним українському суспільству. Однак його амбіції та жага до багатства відвернули його від шляху чесного служіння. Історія Кушніра навчає нас бути обережними та завжди перевіряти, кому ми довіряємо керувати нашими містами та ресурсами.

Звинувачення, висунуті у відношенні ПрАТ “ХК Київміськбуд”, неможливо уперто проігнорувати. Купівля земельних ділянок за завищеними цінами, виведення майна з управління з метою його подальшого списання, заволодіння нерухомістю за заниженими вартостями — це тільки вершина айсберга беззаконня, яке доводиться стикатися із компанією.

У 2019 році стало відомо про беззаконну діяльність Київміськбуду, що спонукало нас звернутися до влади та правоохоронних органів. Купівля непридатних для будівництва земельних ділянок за завищеними цінами на суму 200 мільйонів гривень, виведення майна з управління з подальшим списанням, а також інші незаконні дії, спрямовані на заволодіння майном, стали важливими аргументами в підтримку нашої заяви.

Зокрема, однією з таких схем є заволодіння будівлею по вул. Берлінського, 15, та іншими нерухомими об’єктами за заниженими цінами. Це демонструє витончений механізм обману та виведення майна у власність зазіхаючих.

Також варто звернути увагу на вчинення умисного банкрутства дочірнього підприємства “Медбуд”, що стало наслідком інших незаконних дій компанії. Втрата нерухомого майна та владної впливової позиції забезпечує безкарність для тих, хто домагається власної користі навіть за рахунок шкоди державі.

Ці незаконні дії Київміськбуду становлять серйозну загрозу для законності та добробуту суспільства. Ми вимагаємо ретельного розслідування цих фактів та покарання винних, а також повернення відібраного майна державі.

Створене Товариство з Обмеженою Відповідальністю “Перший Український Експертний Центр” не лише вражає своїм назвою, але й своїми діями, що ведуть до величезних втрат для ПрАТ “ХК Київміськбуд”. Передача безкоштовно в експлуатацію будинків та споруд цій організації, за якою так звана “експлуатація” привела до зростання витрат на 5-10 разів, свідчить про крайню неефективність управління майном.

Михайло Апостол не витримав і звернувся до Арсена Авакова, щоб започаткувати перевірку діяльності “Київміськбуду” та, виявивши незаконні дії, притягти до відповідальності винних осіб, включаючи Льовочкіна, Кравця, Порайка та Кушніра. Це крок у напрямку відновлення законності та прозорості в сфері будівництва.

У другій частині тексту розкривається інший бік діяльності Кушніра — спільне з “регіоналом” Романюком отримання фінансового підживлення з ОРДЛО через “Кристалбанк”. Такі дії лише підтверджують глибину корупції та недобросовісності використання публічних ресурсів.

Не менш важливим є зв’язок з Вадимом Столаром, який, за словами політолога Ігоря Чаленка, виявився власником частки бізнесу, раніше належного Медведчуку. Це свідчить про складний політичний ландшафт і розкриває важливі зв’язки між різними політичними силами.

У цілому, ці матеріали розкривають велику систему корупції, що впливає на різні сфери життя країни, від будівництва до фінансів та політики. Засудження цих практик та захист законності — крок до побудови справедливого та прозорого суспільства.

Попри нелегкі обставини, які супроводжують війну, багато київських забудовників залишаються вірними своїм зобов’язанням перед інвесторами. Однак Ігор Кушнір, керівник “Київміськбуду”, виклавши значні кошти від інвесторів для завершення своїх проєктів та ЖК “Укрбуд”, раптово заморозив будівництво на рік, пояснюючи це війною. Ця ситуація призвела до того, що переселенці та військові, які виступали як інвестори в “Укрбуді” та “Київміськбуді”, залишаються без квартир, за які вже сплачені кошти. На жаль, керівництво “Київміськбуду” не виявляє певної турботи щодо цих проблем, адже Ігор Кушнір знаходиться за кордоном, в Австрії, як частина батальйону “Відень 2”.

Тим часом, відставка Ігоря Кушніра з посади у “Київміськбуді”, на якій він працював 12 років, настала в результаті обшуків в компанії, підозр у фінансових махінаціях та аудиторської перевірки. Навіть з попри обшуки, аудитори виявили відсутність порушень, і Кушнір залишив посаду з бездоганною репутацією. Та, на жаль, кінцевий рахунок не врахує жертв інвесторів, які залишилися без квартир через замороження будівництва.

Додатковою деталлю у цьому складному пазлі є бізнес-імперія Ігоря Кушніра, яка, за деякими відомостями, може мати зв’язки з Віктором Медведчуком. Виявлення вілл індивідів, пов’язаних з Кушніром, на території колишньої бази відпочинку, переданої КДБ у 2000-ті роки, свідчать про велику сітку інтересів та можливих конфліктів інтересів.

У липні стало відомо про віллу дружини Ігоря Кушніра на Блакитному Березі вартістю понад 20 млн євро. Це стало приводом для проведення ретельної перевірки стану справ у “Київміськбуді” та розгляду причин, чому сім’я її президента наситилася розкішною нерухомістю. Ігоря Кушніра усунули з посади, у компанії провели санкціоновані обшуки та аудит, але джерела коштів на французьку віллу так і не було виявлено.

Він стверджує, що протягом багатьох років був залучений до бізнесу, а після призначення до “Київміськбуду” передав керівництво своєму бізнесу дружині. Однак дуже цікаво, що з моменту його приходу на керівну посаду в КДБ його дружина Оксана стає власницею широкої мережі будівельних компаній. Ці компанії, переважно зареєстровані на Кіпрі, Литві та на Британських Віргінських островах, часто мають бізнес-партнерів, які мають зв’язки з забороненою в Україні партією ОПЗЖ та кумом президента Росії Віктором Медведчуком.

Документальне підтвердження цього знайдено у трьох кейсах, пов’язаних із сім’єю Ігоря Кушніра. Депутат Київради від ОПЗЖ Володимир Кравець разом із дружиною голови “Київміськбуду” Оксаною Кушнір виводять гроші з України до Литви (Литовський слід). Володимир Кравець спільно з Оксаною Кушнір вклали гроші у будівництво двох бізнес-центрів у столиці Латвії. Обмовимося, що Оксана Кушнір є дружиною Ігоря Кушніра, скромного директора холдингу “Київміськбуд”.

Насправді, звісно, виходить зовсім інакше. Бо дружина директора київського міського підприємства спільно з депутатом Київської міської ради раптом розпочинають у латвійській столиці будівництво двох бізнес-центрів, а латвійці заявляють, що гроші на це будівництво мають непрозору історію і відстежити їх неможливо, оскільки вони замасковані низкою кіпрських офшорів. Але сліди цих офшорів ведуть до Володимира Кравця, Оксани та Ігоря Кушніра.

Другий бізнес-центр – Core – будує UAB Baltijos Gildija разом із компанією Ašis. Засновником UAB Ašis є кіпрська компанія Оксани Кушнір Koksi Holding Ltd і UAB Mavlada Володимира Кравця. Виявлення походження коштів, інвестованих у ці проекти у Вільнюсі, є вкрай неясним. Гроші на землю під бізнес-центром Link у розмірі 1,47 мільйона євро литовська фірма Baltijos Gildija позичила кіпрській фірмі Оксани Кушнір (Koksi Holding). Ця фірма, у свою чергу, теж їх отримала як позику – у офшорної фірми Obelia Industries Inc., зареєстрованої на Британських Віргінських островах. Проте власників Obelia Industries Inc. журналісти не виявили. Володимир Кравець підтвердив, що обидва є причетними до будівництва бізнес-центрів у Латвії.

Литовські правоохоронці, які зацікавилися розслідуванням, розглядають ці операції як потенційне виведення коштів або спробу приховати їхнє справжнє походження. Вони зараз займаються розслідуванням щодо походження грошей, інвестованих у ці об’єкти.

Компанія Koksi Holdings LTD, якою володіє Оксана Кушнір, має бізнес-інтереси в Україні. Цікаво, що вони також ведуть до зв’язків із “Опозиційною платформою – За життя”. Фірма є одним із бенефіціарів інвестиційного фонду “Ковернот”. Оксана Кушнір разом із “Ковернотом” та ще одним інвестиційним фондом “Хантер” стали засновниками ТОВ “Капітал-Схід”. Ця компанія має неясні зв’язки з проросійськими діячами та вважається об’єктом розслідування в Швейцарії та Україні.

Партнерство Оксани Кушнір з Павлом Якубенком, керівником “Трускавецькурорт” та санаторіїв Львівської області, пов’язано зі сферою впливу народного депутата Юрія Бойка. Фонд “Хантер” виявлений у декількох кримінальних провадженнях по будівельній компанії “КУА Будкепітал”, що розглядаються судом. Неофіційно компанію “Будкепітал” пов’язують із Ігорем Кушніром та представником ОПЗЖ Вадимом Столаром.

У лютому 2021 року, коли українська влада розпочала активні заходи проти одного з засновників проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя” Віктора Медведчука, Рада національної безпеки та оборони України ввела санкції проти п’яти офшорних компаній. Зазначено, що ці компанії володіли літаками, які належали Медведчуку або використовувалися для особистих потреб. Одна з них — Klodius Investments Limited, належить Оксані Кушнір. Компаніям було заборонено виконувати польоти літаком Гольфстрім T7-ABC (s 203). Цей літак за кілька днів до оголошення списку санкцій був перевезений до маленького містечка Сент-Галлен у Швейцарії, де й зареєстровано фірму, що перебуває в орбіті Віктора Медведчука.

Klodius Investments Limited на чолі з Оксаною Кушнір також активно діяла перед оголошенням списку санкцій РНБО, вийшовши зі складу чотирьох будівельних компаній в Україні. У деяких випадках їх замінили інші офшорні компанії, пов’язані з родиною Кушнірів. Наприклад, упередження про закінчення санкцій щодо Klodius Investments Limited припадає на лютого цього року, і поки що невідомо, чи будуть вони продовжені. Така сама невизначеність стосується і чотирьох інших компаній, які володіють літаками Медведчука. Тому, слід уважно стежити за тим, куди та як літаки летять, власником яких є державний зрадник України.

Згадані три сліди у бізнес-імперії родини Ігоря Кушніра одним чи іншим чином ведуть до кола Віктора Медведчука чи забороненої проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя”. І незалежно від спростування зв’язку як з його, так і його дружини, документи свідчать на користь протилежного. Взаємодія з прихильниками ворога під час повномасштабного вторгнення є не лише ганебною, а може стати підставою для перевірок з боку Служби безпеки України.

Розслідування показує, що родина Кушнірів має широку мережу офшорних компаній, які використовуються для різних бізнес-операцій.Компанія Кlodius Investments Limited, належна Оксані Кушнір, втратила можливість виконувати польоти літаком Гольфстрім T7-ABC через санкції, що їм були накладені.Виявлено, що дії родини Кушнірів мають зв’язок з колом Віктора Медведчука та проросійською партією “Опозиційна платформа – За життя”.Необхідно провести подальші розслідування, оскільки існує підозра у виведенні коштів та спробах приховати їх справжнє походження через використання офшорних компаній.Взаємодія родини Кушнірів з прихильниками Віктора Медведчука може мати серйозні наслідки, включаючи перевірки з боку українських правоохоронних органів.

Схожі статті

Листопадові закупівлі Києва: куди спрямували 4,45 млрд гривень бюджетних коштів

У листопаді 2025 року столичні розпорядники бюджетних коштів активізували укладання договорів, загальна вартість яких сягнула 4,45 мільярда гривень. Такі показники зафіксовані в публічному аналітичному модулі BI.Prozorro, який відстежує використання державних і муніципальних фінансів. Протягом місяця було підписано понад 7,27 тисячі контрактів, що свідчить про високу ділову активність наприкінці бюджетного року.

Ключовим напрямом витрат у листопаді стали будівельні та ремонтні роботи. Саме на ці потреби Київ спрямував понад 2,5 мільярда гривень, що становить більше половини всього обсягу місячних видатків. Основний акцент робився на реконструкцію інфраструктурних об’єктів, проведення капітальних ремонтів і технічне оновлення систем, які мають критичне значення для життєзабезпечення міста.

Серед інших дороговартісних проєктів місяця — реконструкція кремаційного обладнання Київського крематорію за 156,9 млн гривень, замовлена з третьої спроби, а також продовження реконструкції та технічного переоснащення полігону твердих побутових відходів №5 у селі Підгірці на 140,17 млн гривень. Окремим рядком пройшов капітальний ремонт пошкодженого внаслідок обстрілів дитячого садка №440 у Голосіївському районі — на це виділили 60,88 млн гривень.

Другу позицію за обсягом фінансування у листопаді посіли закупівлі лікарських засобів, медичного обладнання та засобів гігієни — 363,87 млн гривень. Найдорожчою стала закупівля ендоскопічної хірургічної системи майже за 90 млн гривень для Київської міської клінічної лікарні №3. Загалом на ліки витратили понад 97 млн гривень, зокрема на препарати для нефрології, лікування розсіяного склерозу та онкогематологічних захворювань. Ще понад 23 млн гривень пішло на засоби гігієни, а майже 19,5 млн — на ендопротези для лікарні №7.

Третю сходинку серед найбільших статей витрат зайняли електроенергія, тепло та паливо — понад чверть мільярда гривень. Найбільшими замовниками у цій категорії стали лікарня №8, ПрАТ «АК “Київводоканал» та керуюча компанія Дарницького району.

Абсолютним лідером серед замовників листопада стало КП «Київтеплоенерго», яке уклало 248 договорів на 853,77 млн гривень. Окрім масштабних проєктів із когенерації, підприємство витрачало кошти на закупівлю автомобіля для ремонтних бригад, оренду спецтехніки, проєктні та ремонтні роботи на об’єктах, пошкоджених обстрілами, а також відновлення покриттів після аварій на тепломережах.

Найбільшим підрядником місяця стало ТОВ «Гарант Енерго». Саме цій компанії «Київтеплоенерго» віддало два найбільші підряди — на 164,09 млн гривень (монтаж металоконструкцій, вентиляції та кондиціонування) та на 118,9 млн гривень (улаштування стін і колон захисних споруд). Обидва контракти пов’язані зі збільшенням потужності об’єкта шляхом встановлення когенераційної установки. При цьому розслідувачі «Наших грошей» виявили у кошторисі одного з договорів ознаки завищення цін, зокрема на опалубку.

За даними Youcontrol, ТОВ «Гарант Енерго» входить до бізнес-групи, пов’язаної з Михайлом Ревою та його сином Андрієм. До 2022 року Андрій Рева був співзасновником компаній, які належали до орбіти чинного депутата Чернігівської облради Віктора Кияновського. Чи вплинули ці зв’язки на отримання підрядів у столиці — питання відкрите. Водночас компанія вже фігурує у кількох кримінальних провадженнях, де йдеться про можливе заволодіння бюджетними коштами.

На цьому тлі додаткові запитання викликає закритість інформації про витрати на захист об’єктів критичної інфраструктури. У «Київтеплоенерго» відмовилися надавати зведені дані щодо таких робіт, посилаючись на інтереси національної безпеки, хоча окремі закупівлі доступні в Prozorro. Тим часом експерти й окремі народні депутати наголошують, що саме інженерний захист ТЕЦ і теплоенергетичних об’єктів є одним із ключових факторів стійкості столиці під час масованих атак.

Листопадові закупівлі вкотре продемонстрували масштаб бюджетних потоків Києва та водночас оголили проблеми ефективності й прозорості витрачання коштів, особливо у сфері критичної інфраструктури, яка перебуває під постійною загрозою.

Грошові подарунки від родичів і нові активи: декларація детектива БЕБ у Львові привернула увагу

Детектив Підрозділу детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області Сергій Шиндерук у 2024 році задекларував отримання значних грошових подарунків від близьких родичок, які згодом були спрямовані на придбання коштовних активів. Відповідні дані містяться в його електронній декларації, аналіз якої оприлюднив антишахрайський проєкт «190».

Згідно з оприлюдненою інформацією, протягом року посадовець отримав суттєві суми коштів у подарунок, що стало ключовим джерелом фінансування великих покупок. Уже після надходження цих коштів Шиндерук оформив право власності на об’єкт нерухомості у Львові, а також придбав автомобіль, що значно розширило його майновий портфель.

Згідно з декларацією, у жовтні 2024 року детектив придбав квартиру у Львові площею 62 кв. м. Вартість житла становила майже 3,9 млн грн. Купівлю оформили в іпотеку за державною програмою «єОселя» на суму 2 млн грн. Решту коштів — близько 1,9 млн грн — посадовець сплатив власними коштами, походження яких пояснив грошовими подарунками від родичок.

За два дні до укладення угоди купівлі-продажу Шиндерук отримав загалом 2,1 млн грн від громадянок Шиндерук Лариси Іванівни (1,1 млн грн) та Шиндерук Олександри Антонівни (1 млн грн). Саме ці кошти, за даними проєкту «190», стали джерелом власного внеску для придбання квартири.

До появи власного житла, починаючи з 2023 року, детектив орендував квартиру у Львові. Водночас витрати на оренду житла в декларації не зазначені.

Дружина посадовця Маргарита Шиндерук разом із двома дітьми з 2016 року проживає у житловому будинку площею 216,7 кв. м у селі Грем’яче Рівненської області. Нерухомість належить родичці детектива — Шиндерук Ларисі Іванівні. На неї ж оформлена і земельна ділянка, на якій зведено будинок. Вартість цього майна, яким фактично користується родина, у декларації Сергія Шиндерука не вказана.

Крім того, у 2024 році детектив БЕБ придбав автомобіль FORD MONDEO 2012 року випуску за 157 тис. грн. За оцінками аналітиків, ринкова вартість такого авто може становити близько 350 тис. грн, що вдвічі більше від задекларованої ціни купівлі.

За минулий рік Сергій Шиндерук задекларував 769 тис. грн заробітної плати в БЕБ, трохи більше 7 тис. грн компенсації частини процентної ставки за кредитом у межах програми «єОселя» та 2,1 млн грн грошових подарунків від родичок. Його дружина отримала лише соціальні виплати по догляду за дитиною — 10 320 грн за рік, інших доходів вона не мала.

У декларації також зазначено, що детектив зберігає готівкою понад 9 тис. доларів США та має майже 15 тис. грн на банківських рахунках. Загальний обсяг задекларованих заощаджень становить близько 400 тис. грн. Заощадження дружини в документі не відображені.

Анна Саліванчук про особисте життя після розлучення: чому акторка уникає побачень

Яскрава, харизматична та впевнена у собі Анна Саліванчук після розлучення з чоловіком — народним депутатом — продовжує залишатися у статусі холостячки. З огляду на популярність і публічність акторки, багато хто вважає, що вона не може мати проблем із увагою з боку чоловіків. Втім, сама Анна зруйнувала цей стереотип, зробивши відверте зізнання про своє особисте життя.

Акторка розповіла, що фактично не ходить на побачення. Причина полягає не у браку пропозицій, а у внутрішньому виборі та певному розчаруванні у форматі сучасного спілкування. За її словами, чоловіки, які проявляють ініціативу та пишуть їй у соцмережах, зазвичай не викликають у неї зацікавлення. Натомість ті, хто справді привертає її увагу, часто не наважуються зробити перший крок.

Саліванчук переконана, що потенційних кавалерів відлякує її сильна енергетика та емоційність. Вона наголошує, що йдеться не про фінансові можливості, а саме про внутрішню готовність бути поруч із жінкою з потужним характером.

«Пишуть ті, хто не може потягнути Анну Саліванчук. І я зараз не про фінанси, а емоційно. Вони просто бояться навіть моєї енергії, на жаль», — відверто поділилася акторка.

Зірка також зазначила, що постійно відчуває сексуальний інтерес з боку чоловіків, однак далі поглядів справа зазвичай не заходить. За її словами, чоловіки звертають на неї увагу, але не наважуються підійти та проявити ініціативу.

«Я дивлюся, як на мене реагують чоловіки — вони дивляться, вибачте, слинку ковтають, але підійти не підійдуть. Ну то навіщо мені такі чоловіки? Мені потрібен той, хто не буде боятися», — заявила Саліванчук.

Водночас акторка не приховує, що відкрита до нових стосунків. Вона зізнається, що шукає сильного партнера, поруч із яким зможе дозволити собі бути не лише впевненою й самодостатньою, а й слабкою жінкою.

Її головне бажання звучить просто і щиро: «Я хочу… просто, щоб мене хтось обійняв».

ЄС погодив масштабну фінансову підтримку України: 90 мільярдів євро стануть доступними вже на початку року

Європейський Союз ухвалив рішення про виділення Україні значного фінансового пакета обсягом 90 мільярдів євро. Очікується, що доступ до цих коштів відкриється вже на старті наступного року, що має стати важливим ресурсом для підтримки економічної стабільності країни в умовах триваючих викликів.

Про ухвалене рішення повідомило видання Politico з посиланням на заяву канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. За його словами, фінансування може надійти Україні не пізніше другої половини січня, що дозволить уряду заздалегідь планувати використання коштів для першочергових потреб держави.

Канцлер Німеччини також заявив, що заморожені російські державні активи в Європі можуть бути використані для погашення цього кредиту, якщо Росія після завершення війни добровільно не погодиться виплатити Україні репарації.

«Заморожені російські активи залишатимуться заблокованими доти, доки Росія не виплатить Україні репарації. Україні доведеться погасити кредит лише після того, як Росія виплатить репарації. Якщо ж цього не станеться, ми — у повній відповідності з міжнародним правом — використаємо заморожені російські активи для погашення кредиту», — наголосив Мерц.

Голова Європейської ради Антоніу Кошта зі свого боку підтвердив, що переговори щодо правового механізму використання заморожених активів Росії тривають. За його словами, Європейська комісія отримала мандат на подальшу роботу над репараційним кредитом, який базуватиметься саме на цих коштах.

Механізм передбачає, що всі країни ЄС, за винятком Чехії, Угорщини та Словаччини, об’єднаються для залучення 90 мільярдів євро спільного боргу, гарантованого бюджетом Євросоюзу. Ці кошти Україна отримуватиме у вигляді позики протягом 2026–2027 років.

Погашення боргу планується здійснювати за рахунок майбутніх російських військових репарацій. Водночас у підсумковій заяві лідерів ЄС за результатами саміту зазначено, що у разі відмови Росії виплатити компенсацію Євросоюз залишає за собою право використати заморожені державні активи РФ для повернення кредитних коштів.

Угода дозволить Україні покрити дефіцит державного бюджету у розмірі 71,7 мільярда євро в наступному році та забезпечити подальше фінансування оборони від російської агресії. Паралельно дипломати ЄС продовжать роботу над технічними та юридичними аспектами репараційного механізму.

Рішення було ухвалене вранці 19 грудня у Брюсселі після майже 15 годин переговорів. Антоніу Кошта заявив, що Європейський Союз виконав узяті на себе зобов’язання щодо підтримки України.

«У нас є угода. Рішення про надання Україні підтримки в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки ухвалено. Ми пообіцяли — ми виконали», — підкреслив він.