Українська оборонна промисловість за роки повномасштабної війни сформувала не лише величезний ринок дронів, роботизованих комплексів, систем РЕБ і ракет, а й власну, поки що доволі хаотичну культуру назв. Поруч із цілком традиційними «Лелекою», «Соколом», «Богданою» чи «Козаком» тепер існують «Батон», «Кабан», P1-SUN, D1L-DUCK та інші назви, які нерідко стають приводом для жартів і суперечок у соцмережах.
«Оборонка» спільно з державним оборонним кластером Brave1 проаналізувала 3773 найменування продукції, представленої на Brave1Market. Після відсіювання повторів і різних модифікацій дослідники отримали 992 унікальні назви й спробували зрозуміти, за якою логікою українські виробники сьогодні називають свою зброю.
З’ясувалося, що найбільше українська оборонка любить тваринний світ. До цієї категорії належать 21,3% усіх проаналізованих назв. Друге місце посіли абревіатури й технічні коди — 15,4%. Ще 12,4% становлять спеціально вигадані брендові назви, 10,8% — слова, що описують дію або властивість, а 10,1% пов’язані з міфологією та фольклором.
Тварини особливо популярні серед виробників безпілотників. Тут можна знайти «Сойку», «Пугача», «Шпака», «Лелеку», «Кажана», «Сокола» й «Колібрі». Проблема лише в тому, що найочевидніші назви птахів уже практично використані. У Brave1 раніше жартували, що виробникам доводиться переходити до дедалі екзотичніших варіантів — на ринку вже з’являлися навіть «Какаду» та «Фламінго».
Схожа ситуація із наземними роботизованими комплексами. Тут частка назв, пов’язаних із тваринами, перевищує 27%. Українські роботи отримують імена «Кабан», «Мураха», «Терміт», «Веприк», «Рись» або «Змій».
Керівник відділу комунікацій Brave1 Євген Гриценко пояснює це спробою передати характер самої техніки. Якщо машина має бути витривалою, живучою та невибагливою, розробники шукають відповідну асоціацію у природі.
У системах радіоелектронної боротьби та розвідки ситуація інша. Тут частіше використовують технічні індекси або абстрактні поняття: «Шквал», «Міраж», «Буревій», «Імла», «Заграва». Є й більш побутові «Купол», «Парасолька» чи «Каскад».
Одна з найцікавіших назв у цьому сегменті — «Ліма». Система отримала її через особливість роботи: під її впливом GPS-модулі можуть визначати своє місцезнаходження так, ніби перебувають у столиці Перу.
До повномасштабного вторгнення українські виробники частіше орієнтувалися на експортний ринок. Звідси англомовні назви на кшталт Raybird або технічні позначення ACS-3 та PD-2. Інші компанії ще тоді робили ставку на українські слова — «Лелека», «Вільха», «Козак», «Богдана».
Після 24 лютого 2022 року пріоритети змінилися. Для військових стало важливіше, щоб назву можна було швидко вимовити, запам’ятати і передати по рації. Водночас із розвитком внутрішнього оборонного ринку неймінг поступово перетворився ще й на інструмент маркетингу.
Сотні українських виробників тепер конкурують не лише за державні контракти, а й безпосередньо за увагу підрозділів. Через Brave1Market та DOT-Chain військові можуть порівнювати різні продукти, а тому впізнаваність бренду стала додатковою перевагою.
Саме це частково пояснює появу дедалі оригінальніших назв.
Є в українській оборонці й окремий культурний напрям. Близько 4,4% назв у вибірці Brave1 пов’язані з українською історією та культурою.
Компанії The Fourth Law і Odd Systems, наприклад, називають продукцію на честь українських діячів XX століття. Тепловізійна камера «Курбас» отримала ім’я режисера Леся Курбаса, перехоплювач «Зеров-8» — поета Миколи Зерова, а FPV-дрон «Стус» — Василя Стуса.
Співзасновник компаній Ярослав Ажнюк пояснював такий підхід бажанням закладати у назву зміст і водночас повертати в суспільний простір імена людей, яких переслідував і знищував радянський режим.
Інші виробники створюють власну стилістику. Airlogix, наприклад, використовує давньоєгипетську міфологію. У компанії з’явилися безпілотники Gor, Anubis і Seth-X — на честь Гора, Анубіса та Сета.
Однак найбільше дискусій викликає зовсім інша категорія — назви з іронією, побутовою лексикою або навмисною провокацією.
На українському ринку вже є «Батон», «Мангал», «Тетріс», «Валіза». Компанія Vyriy Industries назвала свій аналог російської «Молнии» просто «Блискавкою», а плату ініціації — RICO, на честь пінгвіна-вибухотехніка з мультфільму «Мадагаскар».
Найвідомішим прикладом став дрон-перехоплювач P1-SUN компанії SkyFall. Формально назва вимовляється як «Пі-Ван-Сан», однак в українському інформаційному просторі вона дуже швидко перетворилася на «Пісюн».
Жарт виявився настільки впізнаваним, що назва фактично почала жити окремо від виробника. За словами Гриценка, P1-SUN привертав увагу навіть іноземців на міжнародній виставці Eurosatory у Парижі. Згодом виробник представив і подовжену версію — P1-SUN Long.
Після цього на ринку почали з’являтися ще більш провокативні конструкції, зокрема D1L-DUCK та UEB-1.
Саме тут думки представників оборонної індустрії розходяться.
У Brave1 вважають, що гумор органічно вписується в українську військову культуру, де зневага до ворога, самоіронія та нестандартність давно стали частиною традиції. Побутова назва може навіть психологічно спростити ставлення до техніки: «Кабан» чи «Батон» сприймається не як дорогий музейний експонат, а як робочий інструмент.
Ярослав Ажнюк, навпаки, різко критикує тренд на лайливі та вульгарні назви. На його думку, українська культура має достатньо історичних постатей, символів та власних сенсів, щоб не зводити неймінг оборонних технологій до грубих жартів.
Єдиної відповіді на питання, якою має бути назва української зброї, поки немає.
Статистика Brave1 добре показує, наскільки різноманітним є ринок. Латинка та кирилиця використовуються практично порівну — 49,7% проти 46,7%. При цьому 42,5% назв мають українську лексичну основу, 23,5% — англійську, а ще понад п’ята частина взагалі не є словами й складається з кодів або вигаданих конструкцій.
Україна фактично формує свою традицію військового неймінгу просто зараз — паралельно з вибуховим розвитком оборонної промисловості. В одних назвах залишаються радянські й міжнародні традиції технічних індексів, в інших з’являються українська історія та культура, а поруч існують гумор, меми й відверта провокація.
І поки українська оборонка створює сотні нових моделей техніки, здається, одне питання ставатиме дедалі складнішим: як назвати наступний дрон, якщо майже всі птахи вже зайняті?