Лідер польської опозиційної партії «Право і справедливість» (PiS) Ярослав Качинський виступив із резонансною заявою щодо України. Політик стверджує, що на території колишніх польських сіл на заході України нібито проводяться незаконні розкопки, під час яких можуть бути осквернені людські останки та викрадені цінності. При цьому Качинський не навів конкретних місць, дат або інших доказів, які дозволили б незалежно підтвердити висунуті ним звинувачення.
Заява пролунала в особливо чутливий момент для українсько-польських відносин. Останніми місяцями Київ і Варшава активізували роботу над пошуком та ексгумацією останків поляків, загиблих під час трагічних подій Другої світової війни. Водночас історична тематика знову стала одним із найбільш конфліктних питань у відносинах двох держав.
Nielegalne wykopaliska na terenie dawnych polskich wsi w Galicji Wschodniej okazują się faktem. Profanowanie szczątków zmarłych i rabowanie biżuterii ofiar, wśród których są ofiary rzezi wołyńskiej, przez tzw. grupy czarnych kopaczy w celach zarobkowych, wszystko to ma się…
— Jarosław Kaczyński (@OficjalnyJK) August 14, 2026
Качинський написав у соцмережах, що отримав інформацію про діяльність так званих «чорних копачів» у місцях, де раніше існували польські села в регіоні, який у польській історіографії називають Східною Галичиною. За твердженням політика, йдеться не просто про несанкціонований пошук історичних предметів, а про втручання у місця поховань.
Лідер PiS також заявив про нібито осквернення останків загиблих та пошук коштовностей заради фінансової вигоди. Ще серйозніше звинувачення Качинський адресував місцевій українській владі, стверджуючи, що подібна діяльність нібито відбувається за її «мовчазної згоди».
Однак важлива деталь полягає в тому, що у своїй публічній заяві польський політик не уточнив, де саме відбувалися описані ним події. Не були названі конкретні населені пункти, особи, причетні до розкопок, або матеріали правоохоронних органів, які підтверджували б його слова. Українські та польські медіа, які повідомили про заяву Качинського, також звертають увагу на відсутність конкретних доказів.
Попри це, Качинський анонсував політичну реакцію. За його словами, «Право і справедливість» має намір звернутися до найважливіших державних установ Польщі, зокрема до Міністерства закордонних справ, із вимогою надати пояснення та відреагувати на те, що лідер PiS називає «злочинною діяльністю».
Таким чином, історія може вийти за межі заяви опозиційного політика і стати предметом офіційної комунікації між Варшавою та Києвом. Водночас станом на момент появи повідомлень немає підтвердження, що польські державні органи встановили факти незаконних розкопок саме за описаних Качинським обставин.
Особливо показовим є час появи заяви. Лише нещодавно на Волині проходили офіційні ексгумаційні роботи, санкціоновані українською стороною. 13 липня польський Інститут національної пам’яті розпочав роботи на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька у колишньому Любомльському повіті. Для проведення ексгумації польські фахівці отримали необхідні дозволи України.
До робіт залучили фахівців польського Інституту національної пам’яті, спеціалістів підприємства «Волинські старожитності» та представника Вроцлавського медичного університету. У процесі також брали участь представники польського Міністерства культури і національної спадщини та консульства Польщі в Луцьку.
Роботи проводилися у трьох місцях, де під час попередніх досліджень у квітні були виявлені людські останки. Йшлося про братську могилу у Волі Островецькій, поховання біля фундаменту колишньої школи в Острівках та окрему могилу неподалік місцевого кладовища.
Уже протягом другого тижня досліджень польський IPN повідомляв про виявлення в одній із братських могил останків щонайменше 38 людей. Поряд знаходили особисті речі, зокрема медальйони, хрестики, елементи одягу та прикраси. Офіційні роботи мали тривати до 7 серпня.
Це суттєво відрізняється від ситуації, яку описує Качинський. Роботи IPN проводилися офіційно, після отримання дозволів української сторони та за участю представників польських державних установ. Натомість лідер PiS говорить про зовсім інші, нібито несанкціоновані розкопки. Публічних доказів того, що між цими подіями існує будь-який зв’язок, наразі немає.
Тема ексгумацій багато років була одним із головних історичних подразників у відносинах Києва та Варшави. Україна після тривалої перерви відновила можливість проведення пошукових та ексгумаційних робіт польських жертв. Водночас суперечки навколо оцінки Волинської трагедії та діяльності ОУН і УПА продовжують впливати на сучасні політичні відносини двох держав. Reuters у червні зазначав, що історична пам’ять знову стала джерелом серйозної напруги між союзниками.
До того ж історичний конфлікт активно використовується у інформаційному протистоянні. Reuters 14 серпня повідомив із посиланням на польських посадовців та експертів, що Росія посилює дезінформаційні кампанії в Польщі, використовуючи саме суперечки між Варшавою та Києвом навколо Волинської трагедії. За даними, наведеними агентством, антиукраїнський контент у польському сегменті соцмереж різко зріс, причому частина активності штучно посилювалася ботами.
Це не означає, що конкретна заява Качинського пов’язана з російською дезінформацією — доказів такого зв’язку немає. Однак загальний інформаційний фон робить будь-які непідтверджені звинувачення навколо історичних поховань особливо чутливими.
Ситуація також демонструє парадокс нинішніх польсько-українських відносин. З одного боку, після багаторічних суперечок Україна фактично відкрила шлях для проведення польськими фахівцями офіційних пошукових та ексгумаційних робіт. Останні дослідження на Волині відбувалися за дозволом Києва та із залученням польських державних структур. З іншого — історичні питання продовжують ставати приводом для нових політичних конфліктів.
Тепер ключовим питанням є те, чи представить «Право і справедливість» конкретні матеріали на підтвердження слів свого лідера. Без назв населених пунктів, матеріалів правоохоронців, фотографій, документів або інших перевірених доказів твердження Качинського залишаються саме заявами польського політика.
Не менш важливою буде реакція офіційної Варшави та української сторони. Якщо інформація про незаконне втручання у поховання підтвердиться, йтиметься вже не лише про політичну суперечку, а про можливе правопорушення, яке потребуватиме розслідування. Якщо ж підтверджень не з’явиться, резонансна заява ризикує стати ще одним епізодом дедалі гострішої боротьби навколо історичної пам’яті — теми, яка знову помітно впливає на відносини України та Польщі.