В Україні почав діяти спеціальний прикордонний режим у смузі завширшки один кілометр уздовж державного кордону з Росією та Білоруссю. Нові правила запроваджені на весь період воєнного стану й суттєво обмежують вільний в’їзд, перебування, проживання, пересування людей та проведення робіт у безпосередній близькості до кордону. У Державній прикордонній службі пояснюють рішення необхідністю посилити оборону, зменшити ризики диверсій і захистити самих громадян у районах, де зберігається підвищена військова небезпека.
Підставою стала постанова Кабінету Міністрів №1049 від 17 серпня 2026 року, якою уряд змінив пункт 2-1 постанови №1147 «Про прикордонний режим». Документ уже набув чинності, а підрозділи ДПСУ почали застосовувати нові норми. В оновленому тексті прямо передбачено встановлення на період воєнного стану спеціального режиму на земельних ділянках шириною один кілометр уздовж кордону України з Російською Федерацією та Республікою Білорусь.
У межах цієї смуги забороняється вільний в’їзд, перебування, проживання та пересування осіб. Окремо обмежено виконання робіт, якщо вони не пов’язані з відсіччю російської агресії, обороною України або охороною державного кордону. Важлива деталь полягає в тому, що нова норма сформульована щодо земельної смуги завширшки один кілометр загалом і не обмежує її лише ділянками, переданими ДПСУ для облаштування фортифікацій.
Саме цим нововведення відрізняється від режиму, який існував раніше. Після змін 2023 року законодавство вже передбачало спеціальний режим на земельних ділянках завширшки 30–50 метрів уздовж більшості сухопутного кордону, а на напрямках Росії та Білорусі — до двох кілометрів. Але там ішлося про землі, надані в постійне користування військовим частинам ДПСУ для будівництва та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд. Постанова №1049 окремо встановила на час воєнного стану кілометрову спеціальну зону вздовж двох найбільш небезпечних напрямків.
Це не означає, що вся прикордонна територія України в інших регіонах раптом стала закритою. В Україні й раніше існувало поняття прикордонної смуги, для перебування в якій потрібен відповідний дозвіл Держприкордонслужби. За чинними правилами громадяни України, іноземці та особи без громадянства в’їжджають, перебувають, проживають і проводять роботи у прикордонній смузі з дозволу відповідного органу ДПСУ та за наявності документів, що посвідчують особу. Під час мобілізації та воєнного стану чоловіки-громадяни України віком від 18 до 60 років також повинні мати військово-обліковий документ.
Заяву для отримання дозволу можна подавати відповідному прикордонному органу в паперовій або електронній формі. Для неповнолітніх дозвіл оформлюється за зверненням одного з батьків, опікуна чи іншого законного представника. Крім того, нормативні акти передбачають окремі категорії осіб, які можуть в’їжджати до прикордонної смуги без такого дозволу — зокрема низку вищих посадових осіб держави.
Однак нове рішення щодо кордону з Росією та Білоруссю має насамперед безпековий характер. У ДПСУ пояснюють, що безпосередньо біля державного рубежу необхідно мінімізувати неконтрольоване перебування цивільних, роботу сторонніх осіб і діяльність, яка може заважати оборонним заходам. Умови повномасштабної війни роблять такі ділянки особливо чутливими до проникнення диверсійно-розвідувальних груп, ведення розвідки та інших загроз.
Окремий фактор — Білорусь. Саме з її території російські війська у лютому 2022 року наступали на Київ та північні області України. Білоруські війська безпосередньо у повномасштабну війну не вступили, однак Мінськ залишається найближчим військово-політичним союзником Москви та продовжує надавати Росії можливості для військової співпраці. Reuters у червні нагадував, що Білорусь дозволяла РФ використовувати свою територію під час вторгнення, а також розміщує російську військову інфраструктуру та тактичну ядерну зброю.
У 2026 році українська сторона також звернула увагу на зростання розвідувальної активності на північному напрямку. The Guardian у червні повідомляв із українсько-білоруського прикордоння, що військові фіксували приблизно 20-відсоткове збільшення кількості російських розвідувальних безпілотників, які заходили з білоруського напрямку. Одночасно Україна посилювала північний кордон протитанковими ровами, бетонними загородженнями типу «зуби дракона», колючим дротом та іншими інженерними спорудами.
Президент Володимир Зеленський у червні також заявляв про використання білоруської території для забезпечення російських дронових операцій. Зокрема, Київ вимагав демонтувати ретрансляційне обладнання, яке, за українськими даними, допомагало російським безпілотникам. Пізніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що Україна готується до можливих загроз із півночі, хоча ознак повторення сценарію наступу на Київ з території Білорусі тоді не було.
І зараз Держприкордонслужба не заявляє про безпосередню підготовку білоруської армії до вторгнення. Ще 2 вересня речник ДПСУ Андрій Демченко повідомляв, що безпосередньо біля українського кордону не фіксується формування чи нарощування білоруського ударного угруповання. Водночас він наголошував: загроза з білоруського напрямку нікуди не зникла, тому Україна повинна постійно стежити за ситуацією й утримувати укріпленим увесь північний рубіж.
На особливу увагу заслуговує розбудова білоруської військової інфраструктури в Гомельській області. Біля села Якимівка приблизно за 40 кілометрів від українського кордону планують створити залізничну інфраструктуру для військового полігону. За проєктною документацією, там передбачена окрема під’їзна колія, розрахована на 60 вагонів, а також вантажна платформа з пандусом, яка дозволить розвантажувати колісну та важку гусеничну техніку.
Поряд із цим білоруська армія формує нову 37-му окрему десантно-штурмову бригаду неподалік Гомеля. У серпні командувач білоруських Сил спеціальних операцій Олександр Ільюкевич повідомляв, що частину підрозділів уже сформовано, набрано офіцерів та особовий склад і триває їхня підготовка. За доступними даними, завершення повного формування з’єднання розраховане не на найближчі місяці, тому сама поява бригади не є доказом підготовки нового наступу на Україну.
Не менш небезпечним залишається безпосередньо російський кордон. Начальник українських Збройних сил улітку говорив про необхідність готуватися до потенційних дій Росії з північного сходу, зокрема з Брянської області. За оцінкою Сирського, можливий удар на цьому напрямку міг би бути спрямований не стільки на повторний прорив до Києва, скільки на захоплення частини Чернігівської області та розтягування українських резервів уздовж величезної лінії фронту й кордону.
Тому запровадження кілометрової спеціальної смуги має одразу кілька практичних завдань. Це створення контрольованого простору для військових і прикордонників, безпечніше будівництво фортифікацій, ускладнення роботи ворожої розвідки та диверсантів і зниження ризику того, що цивільні випадково опиняться у небезпечних районах.
У ДПСУ окремо наголошують, що обмеження тимчасові. Спеціальний режим саме в однокілометровій смузі вздовж Росії та Білорусі прив’язаний до дії воєнного стану. Після його припинення ця норма в нинішньому вигляді перестане застосовуватися, тоді як загальне законодавство про прикордонний режим продовжить діяти.
Важливо й те, що нове рішення не слід трактувати як оголошення неминучого наступу з боку Білорусі. Українські прикордонники прямо заявляють, що ударного угруповання там наразі немає. Водночас досвід 2022 року, розбудова військової інфраструктури, розвідувальна активність і тісна військова співпраця Мінська з Москвою змушують Україну розглядати північний кордон як стратегічно небезпечний напрямок навіть за відсутності ознак безпосереднього вторгнення.
Саме тому влада переходить від окремих обмежень на землях ДПСУ до ширшого режиму в однокілометровій зоні. Для жителів прикордонних громад це означає, що перед поїздкою, виконанням господарських робіт чи іншою діяльністю безпосередньо біля кордону варто уточнювати правила у відповідному прикордонному загоні. Порушення прикордонного режиму може тягнути адміністративну або іншу передбачену законом відповідальність.