2024 рік може стати вирішальним для економіки України, що опиняється в складному фінансовому становищі. Народний депутат Ярослав Железняк, цитуючи матеріали міжнародних видань, зокрема The Economist, зазначив, що відсутність чітких рішень Євросоюзу щодо подальшої підтримки може призвести до того, що Україна опиниться на межі банкрутства вже до лютого наступного року. Така ситуація може мати катастрофічні наслідки для державного бюджету, що вже сьогодні вимагає значних фінансових вливань з боку міжнародних партнерів.
Один із найбільших ризиків, на які звертає увагу Железняк, полягає не лише в кількості обіцяних коштів, а й у тому, чи вдасться європейським країнам узгодити спільну стратегію допомоги Україні. Відсутність чіткого механізму фінансової підтримки створює серйозні невизначеності для українського уряду, який залежить від зовнішніх інвестицій та кредитів для покриття дефіциту бюджету.
У результаті маємо парадокс: про великі суми говорять, але жодної впевненості немає — ні коли вони надійдуть, ні на що саме їх дозволять витрачати. Железняк каже, що нині під питанням не тільки сам кредит у сотні мільярдів євро під російські активи, а й сфери його використання: оборона, бюджетні дірки, відновлення інфраструктури. Кожна з країн намагається нав’язати власні умови, і це затягує рішення.
Ще один чутливий момент, на який звертає увагу The Economist і який цитує депутат, — ставлення партнерів до ризику корупції в Україні. Західні уряди визнають, що українська оборонна промисловість навчилася швидко виробляти дрони та інші технології, які реально працюють на фронті. Але при цьому залишається недовіра до прозорості розподілу коштів. Для частини європейських столиць це аргумент не поспішати з прямими інвестиціями у військові програми всередині України.
Узагальнюючи цю позицію, Железняк описує ситуацію так: запас міжнародної підтримки обмежений у часі; у лютому ми можемо підійти до точки, коли без зовнішніх грошей бюджет просто не зведеться; навіть якщо ЄС погодиться на новий пакет, немає впевненості, що ці кошти справді підуть на критичні потреби, а не застрягнуть у політичних торгах між столицями Євросоюзу. І все це відбувається на тлі того, що український уряд всередині країни продовжує анонсувати програми підтримки бізнесу й соціальні ініціативи, тоді як зовнішні партнери бачать першочерговим питанням виживання бюджету й фінансування оборони.
Таким чином, і The Economist, і цитований ним Железняк описують один і той самий ризик: фінансова стійкість України тепер залежить не стільки від суми обіцяної допомоги, скільки від здатності ЄС домовитися й довіряти Києву в питанні використання цих грошей.
Росія може відмовитися від подальших мирних переговорів з Україною у разі, якщо Київ не погодиться на виведення українських військ із підконтрольної частини Донецької області. Про це повідомляють поінформовані джерела, знайомі з перебігом підготовки майбутніх переговорів. За словами співрозмовників, зустріч представників сторін може відбутися вже наступного тижня та розглядається як ключова для подальшої долі дипломатичного процесу. […]
За інформацією з джерел в Офісі Президента, переговорний процес із Міжнародним валютним фондом щодо нової програми фінансування супроводжується вимогами про перегляд податкової політики та параметрів соціальних видатків. За словами співрозмовника, ключові положення, які обговорювалися, стосуються можливого підвищення окремих податків і оптимізації бюджетних витрат. Джерело стверджує, що українська сторона намагалася відтермінувати запровадження частини рішень, які можуть […]
За інформацією джерел, наступна зустріч у форматі Україна–США–РФ може відбутися вже на початку березня в Абу-Дабі. За попередніми даними, головною темою стане підготовка можливої зустрічі на рівні лідерів держав. Йдеться про узгодження параметрів, формату та порядку денного потенційних перемовин між главами країн. Співрозмовники зазначають, що сторони наразі працюють над технічними деталями, зокрема над переліком питань, […]