Багато українців, які виїхали за кордон під час повномасштабної війни, залишили свої квартири без нагляду. Однак навіть у відсутності мешканців нарахування комунальних послуг не зупиняється автоматично. Повернувшись додому через кілька років, власники житла можуть виявити неприємний «сюрприз» — рахунки з чималими боргами.
На сайті Верховної Ради нагадують: існують законні механізми, які дозволяють зменшити або навіть уникнути таких боргів — але лише за умови завчасного оформлення документів.
Згідно з українським законодавством, якщо у квартирі ніхто не проживає понад 30 днів, власник має право звернутися до комунальної організації з відповідною заявою. Разом із заявою потрібно надати документальне підтвердження своєї відсутності — це може бути довідка про тимчасове проживання або роботу за кордоном.
У такому випадку тимчасово можуть бути зупинені нарахування за споживання газу, електроенергії, холодної та гарячої води, а також за вивезення сміття.
Проте деякі платежі все одно залишаються обов’язковими, незалежно від факту проживання. Це стосується:
-
опалення;
-
управління багатоквартирним будинком.
Тобто навіть якщо ви довго не жили в помешканні, борг за ці послуги може накопичуватись.
Якщо борг уже накопичився, виникає інше логічне запитання: чи законно вимагати оплату за всі роки, поки житло стояло порожнім?
Тут варто згадати про строк позовної давності, закріплений у Цивільному кодексі України. Для більшості боргів за комунальні послуги він становить три роки. Це означає, що компанія може стягнути оплату тільки за останні три роки до моменту звернення до суду або пред’явлення претензії.
Однак це правило не діє, якщо людина визнавала борг. Наприклад, якщо вона:
-
частково оплачувала заборгованість;
-
підписувала угоду про реструктуризацію;
-
просила відтермінування платежу.
У таких випадках строк позовної давності переривається, і компанія має право вимагати оплату за довший період.
Тож важливо знати свої права та вчасно оформляти документи. Це допоможе уникнути не лише неприємних «сюрпризів» після повернення додому, але й зайвих витрат на оплату послуг, якими фактично ніхто не користувався.