Колишній директор ДП «Спецтехноекспорт» Павло Барбул, який перебуває під слідством у ВАКС за корупційні дії, активно намагається прибрати будь-які згадки про себе з інтернету. Тим часом він зміг легалізувати близько 150 тисяч доларів через серію підозріло однотипних судових рішень.
Йдеться про справи, де Барбул позивався до боржників і отримував стягнення коштів за борговими розписками. Позивачем у цих справах виступала його адвокатка Алла Тоцька. Цікаво, що відповідачі у судах не заперечували проти позовів, що виглядає дуже дивно і викликає підозри у використанні судів для легалізації коштів.
Після звільнення Барбула з посади у червні 2018 року за згодою сторін, він задекларував 7,35 млн гривень готівкою. Перевірок його майнового стану з боку НАЗК тоді не проводилося. Після цього колишній посадовець зайнявся лихварською діяльністю.
Наприклад, у січні 2020 року Барбул дав у борг киянину Дмитру Стельмашову 100 тисяч доларів під 3% річних. Кошти мали бути повернуті наприкінці лютого, але відповідач цього не зробив. Суд вирішив стягнути борг та проценти у 6,23 тисячі доларів, і відповідач не заперечував проти позову.
У серпні 2023 року суд у Тернополі ухвалив рішення на користь Барбула у справі проти Володимира Гловака, який отримав 135 тисяч доларів у 2018 та 2020 роках під 3% річних. Суд стягнув борг та проценти у 257,2 тисячі гривень.
Остання справа – рішення Голосіївського райсуду Києва від 27 листопада 2024 року. Позов на 15 тисяч доларів проти Михайла Гончара був задоволений, включно з річними відсотками у 31,8 тисячі гривень.
Експерти припускають, що така серія однотипних судових рішень без оскарження може бути схемою легалізації коштів Барбула.
