ДБР та Офіс Генпрокурора повідомили про підозру колишньому директору з енергоефективності та управління майном Групи НАК «Нафтогаз України» Віталію Щербенку. Слідчі встановили, що він завдав компанії понад 26 млн грн збитків, уклавши договір оренди адмінбудівлі, яка майже три місяці була непридатною до використання.
Цей епізод став лише одним із проявів системних практик, що діяли в «Нафтогазі» за керівництва Олексія Чернишова.
Розслідування вказують, що за часів Чернишова в компанії створювалися фіктивні посади з зарплатами понад 300 тис. грн, через які «бронювали» працівників від мобілізації. Фінансові потоки між «Нафтогазом» і оператором ГТС залишалися непрозорими, а закупівлі та оренда майна відбувалися без належного контролю. Частина схем була зав’язана на осіб, наближених до уряду, що фактично блокувало будь-які спроби аудиту чи антикорупційного втручання.
Формально компанія демонструвала зростання: лише у першому кварталі 2025 року «Укргазвидобування» пробурило понад 107 тис. метрів свердловин. Але це супроводжувалося масштабними екологічними порушеннями. Буровий шлам — токсичні відходи видобутку — зливався на поля та у водойми поблизу сіл.
Для прикриття створювалися «фіктивні полігони», які отримували дозволи від Міндовкілля, але не мали жодної інфраструктури для безпечного зберігання. Серед таких структур — ТОВ «ЕКОПРОМ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТ» та ТОВ «ВТОРМАГ», що використовувалися для ухилення від податків і маскування реального стану справ.
Ключову роль у цих схемах відігравав саме Олексій Чернишов, який централізував контроль і забезпечував «кришування» через урядові структури. У публічних звітах «Нафтогаз» показував рекордні цифри видобутку та заявляв про кроки до енергонезалежності. Насправді ж фінансові та екологічні ризики залишалися поза увагою держави, а вигоду отримувало вузьке коло осіб.
Таким чином, за фасадом офіційних успіхів ховається системна корупція, яка шкодить як державному бюджету, так і довкіллю.