Компанія «Онур» отримала 2 мільярди на будівництво КПП на Закарпатті без конкуренції

Минулого тижня через систему «Прозорро» було оголошено тендерів на понад 17 мільярдів гривень. Найбільший і найдорожчий з них — проєкт будівництва нового пункту пропуску на українсько-румунському кордоні в Закарпатті. Його реалізацію доручили турецькій компанії «Онур конструкціон інтернешнл» за 2 мільярди гривень. Але за гучною назвою — непрозора процедура, формальна конкуренція і ризик розмитих кошторисів.

Пункт пропуску з’явиться поблизу села Біла Церква у Тячівському районі Закарпаття, напроти румунського міста Сігету Мармацієй. Інфраструктура включатиме:

  • 6 смуг для легкових автомобілів,

  • 2 автобусні смуги,

  • 6 смуг для вантажівок.

Планується, що через цей пункт щоденно проходитимуть до 1000 транспортних засобів. У зміну працюватимуть до 40 прикордонників і митників. Завершити роботи підрядник має до 2028 року.

У тендері брали участь лише дві компанії: «Онур» та «Автомагістраль-Південь». Пропозиція переможця виявилася лише на 2% дешевшою. Такий рівень «знижки» — типова ознака домовленостей або відсутності боротьби на ринку.

До того ж «Онур» отримає повний контроль над усім процесом: від проєктування до будівництва. Це означає, що компанія сама визначатиме, що саме будувати і скільки це коштує — вже після затвердження контракту. Такий підхід залишає мінімум простору для зовнішнього контролю і відкриває двері для маніпуляцій з кошторисами.

Наразі у відкритому доступі немає жодної інформації про вартість матеріалів, розцінки робіт або деталізований бюджет. Усе це з’явиться лише після завершення проєктної стадії. Але контракт уже підписано — і виділені 2 мільярди гривень фактично стануть «стелею», під яку потім підтягуватимуть проєкт.

Будівництво нового міжнародного пункту пропуску — стратегічно важливий крок, який може суттєво розвантажити західні кордони України. Але чи не стане цей об’єкт черговим прикладом роздутого кошторису і слабкої якості — залежить від громадського контролю і незалежного аудиту. Бо без прозорості та реального конкурсу великі проєкти залишаються зручним інструментом для розпилу бюджетних коштів.

Схожі статті

Тема або напрямок тексту – про що саме має бути текст?

Обсяг – скільки слів або абзаців приблизно?

Цільова аудиторія – для кого пишемо: загальна публіка, спеціалісти, діти, бізнес і т.д.?

Ще одним елементом є житлове питання. Колоша задекларував право проживання в будинку площею 77,5 м² у Києві, власником якого зазначено Андрія Колошу, ймовірно, родича. Формально це законно, але фактично дозволяє вивести значний актив за межі особистої майнової відповідальності декларанта.

Розрив між задекларованими доходами та способом життя створює низку питань до прозорості фінансової реальності співробітників правоохоронних органів. Хоча все формально задекларовано, сухі цифри свідчать про невідповідність між офіційними доходами та наявними активами.

Ця ситуація не стосується лише автомобіля чи приватного життя, а піднімає питання про походження грошей та прозорість фінансових даних, особливо у тих, хто працює у сфері ювенальної превенції та відповідає за безпеку та захист дітей.

У соцмережах заявили про можливі маніпуляції зі статусом зниклих військових

У публічному просторі з’явилася інформація з посиланням на анонімне джерело в Генеральному штабі, яке стверджує про можливі маніпуляції зі статистикою втрат у Збройних силах України. Водночас офіційних підтверджень таких даних немає, а озвучені цифри та обставини потребують ретельної перевірки й доказів. За словами джерела, починаючи з 2024 року частину загиблих військовослужбовців нібито могли зараховувати до […]

Рішення ВККС щодо судді ОАСК: підстави, обставини та наслідки

Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалила рішення про невідповідність судді Окружного адміністративного суду міста Києва Сергія Нагорянського займаній посаді. Підсумки розгляду стали результатом комплексної перевірки, яка охоплювала питання користування службовим житлом, достовірності поданих декларацій, а також професійних стандартів здійснення правосуддя. Виявлені факти та їх сукупність, за оцінкою Комісії, свідчили про системні порушення, що не сумісні зі статусом судді.

Ключовим елементом перевірки стала історія зі службовим житлом. У 2020 році суддя отримав від держави квартиру, призначену для тимчасового користування у зв’язку з виконанням службових обов’язків. Однак майже одразу після цього було розпочато дії, спрямовані на її приватизацію. Такі кроки викликали сумніви щодо правомірності використання державного майна та відповідності поведінки судді принципам доброчесності. Комісія звернула увагу на обставини отримання житла, строки та підстави для подальших дій із ним, а також на пояснення, які надавалися під час перевірки.

Також викрито заниження у деклараціях. У 2017 році син судді придбав земельну ділянку площею 0,1755 га за 85 720 грн, тоді як ринкова ціна для цього району стартує від $467 за сотку, що майже в 2,5 раза вище за фактичну суму покупки.

У 2019 році Національне агентство з питань запобігання корупції склало на Нагорянського адмінпротокол за несвоєчасне повідомлення про істотні зміни в майновому стані. Йшлося про 725 тис. грн суддівської винагороди. Суддя пояснював затримку тим, що «не звернув увагу на смс», а Печерський суд справу закрив.

Окремо Комісія зазначила сумнівну якість здійснення правосуддя: під час офіційного навчання Нагорянський ухвалив 132 рішення за 11 днів, що ставить під сумнів фактичну участь у процесі.

Дев’ять членів ВККС намагалися підтримати суддю, проте цих голосів виявилося недостатньо. П’ятеро членів проголосували проти визнання його таким, що відповідає посаді.

ВККС вирішила, що житлові схеми, проблеми з декларуванням та питання до якості правосуддя несумісні зі статусом судді. Наступним кроком Комісія внесе подання до Вищої ради правосуддя про звільнення Нагорянського з посади.

Розумію, дякую

Тип тексту: опис / стаття / офіційний лист / звернення / промо-текст / мотиваційний текст / інше

Тема або вихідний матеріал: про що саме, або на основі якого тексту

У результаті держава, за даними слідства, могла недоотримати понад 3,5 млн грн рентної плати та понад 19,3 млн грн ПДВ.

Згідно з аналітичною системою YouControl, основний вид діяльності підприємства — добування декоративного та будівельного каменю. Компанія має спеціальний дозвіл на користування надрами №3871, чинний до 2038 року, що дає право на видобуток граніту на Плисецькому родовищі. Кінцевим бенефіціаром є Валентина Дубініна, а директором — Михайло Нестеренко.

Водночас підприємство неодноразово згадувалося у журналістських розслідуваннях. Ще у 2019 році медіа та профільні асоціації повідомляли про можливі факти незаконного видобутку піску на території кар’єру. За даними активістів, пісок був виявлений у межах родовища, однак окремого дозволу на його видобуток компанія не отримувала.

Попри ці скандали, фінансові показники підприємства залишаються високими. Лише за перші три квартали 2025 року, згідно з оприлюдненою звітністю, дохід сягнув понад 83 млн грн.

Окремою проблемою залишається багаторічний борг перед державним «Укргазбанком». Станом на 2020 рік загальна заборгованість компанії перед банком складала майже 92,8 млн грн. У фінустанові повідомляли, що протягом багатьох років намагалися врегулювати ситуацію через мирові угоди та реструктуризацію, однак боржник системно не виконував зобов’язання. Останнє добровільне погашення відбулося ще у 2018 році — лише 200 тисяч гривень.

Банк був змушений розпочати процедури примусового стягнення через виконавчу службу. Частину активів боржника виставляли на торги СЕТАМ, однак виникали труднощі з фактичним доступом до майна, що ускладнювало реалізацію.

Також журналісти звертають увагу на можливі бізнес-зв’язки співвласників підприємства з особами з оточення колишнього народного депутата та ексголови Львівської ОДА Василя Горбаля, який є багаторічним почесним президентом «Укргазбанку». Зокрема, один із партнерів фігурантів кар’єру пов’язаний із Сергієм Левадою, якого медіа називали кумом і колишнім помічником Горбаля.

На тлі війни та постійної потреби держави у коштах на оборону і соціальну підтримку такі історії викликають дедалі більше запитань у суспільстві: чому підприємства з мільйонними оборотами роками не сплачують борги державним банкам, а кримінальні провадження щодо податків та користування надрами тривають без швидких результатів.

Остаточні висновки у справі мають дати слідство та суд.