Компанії Владислави Молчанової підозрюються у несплаті податків

Владислава Молчанова, яка очікує групу компаній «Столиця груп», вже давно відома в Києві своїми масштабними будівельними проектами. Проте останнім часом її ім’я все частіше з’являється в новинах не завдяки успіхам у бізнесі, а через гучні скандали, пов’язані із забудовами, податковими питаннями та офшорними схемами.

Журналісти проаналізували судові справи, в яких фігурують фірми Молчанової, і знайшли в них багато цікавого, пише Антикор.

В листопаді 2023 року Личаківський районний суд Львова ухвалив рішення про дозвіл на обшуки приміщень, що розташовані в ТРЦ «Ретровіль» у столичному районі Виноградар і на праві власності належать ТОВ «Мартін». Метою обшуків заявлялось «виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, пошук та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування». Справа стосується забудови земель агрокомбінату «Пуща-Водиця», де зводяться житлові квартали «Варшавський», «Варшавський Плюс», «Діброва Парк» та «Варшавський 2». Розслідування ведеться з травня 2022 року. З матеріалів справи відомо, що землі, на яких ведеться забудова компаніями Молчанової, належать державі й громадянам України та раніше використовувались посадовими особами ДП, агрокомбінату «Пуща-Водиця», для проведення наукових досліджень, а киянами – для рекреаційних цілей. До того ж, за законодавством, вони не підлягають приватизації.

Скриншот з матеріалів справи

Слідство підозрює, що посадові особи агрокомбінату «Пуща-Водиця» та Міністерства аграрної політики могли діяти за попередньою змовою на користь компаній, які входять до «Столиця груп». Мова про наступні фірми: ТОВ «Сітібудсервіс», ТОВ «Олівер-Буд», ТОВ «Мартін», ТОВ «Каштанове місто», ТОВ «Конкорд-ДС Плюс», ТОВ «Датоліт», ТОВ «Проєктінвестбуд» та ТОВ «Інтерпроєкт».

Правоохоронці зауважують, що посадовці могли зловживати службовим становищем і потурати компаніям Молчанової в укладанні інвестиційних договорів з метою забудови вказаних земель з поступовим незаконним відчуженням ділянок, які належать громадянам України, в тому числі до повної втрати державного контролю над агрокомбінатом та доведення його до банкрутства.

Насправді, історія із забудовою фруктових садів на Виноградарі тягнеться набагато довше, ніж з 2022 року. Перша черга комплексу «Варшавський», а разом із ним ТРЦ «Ретровіль», вже тривалий час введені в експлуатацію. Інші ЖК активно будуються, попри судові тяганини.

У рішенні суду, який дозволив обшуки в приміщеннях ТРЦ «Ретровіль», є цікава ремарка. Серед документації слідчі хотіли знайти чорнові записи з відмітками про надання юридичним та фізичним особам хабарів та розподілу неправомірної вигоди між учасниками злочинної схеми. Простими словами, правоохоронці мали шукати корупційні зв’язки, ймовірні записи про хабарі, а також документально непідтверджені грошові кошти, дані з мобільних телефонів і комп’ютерної техніки.

Скриншот з матеріалів справи

Бізнес-партнерами Молчанової в зазначеній забудові виступають литовці Раймондас Туменас, Агне Рузгиєне та Марина Познякова. Вони ж є співзасновниками ТОВ «Кшталт», яке також розмістилось у приміщеннях «Ретровілю», де мали відбуватись обшуки.

Однією із засновниць ТОВ «Кшталт» у 2012 році була Компанія з управління активами «Бізнес-гарант». Вона фігурувала разом із фірмами «Столиця груп» у справі щодо ймовірного ухилення від сплати податків. Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «КУА «Бізнес-гарант» діють за рахунок пайових закритих недиверсифікованих венчурних інвестиційних фондів під час фінансування об`єктів будівництва групи компаній Stolitsa Group. Водночас «Бізнес-гарант», ймовірно, неправомірно сплачував певні суми дивідендів для кіпрських компаній S.G. Stolitsa group limited та Nambel holdings limited, таким чином не декларуючи їх для оподаткування в Україні. Слідство підозрювало, що тільки за 2020 рік подібна схема дозволила фірмам, пов’язаним із Молчановою, умисно ухилитись від сплати ПДВ на суму 98,8 млн гривень.

Скриншот з матеріалів справи

S.G. Stolitsa group limited – це кіпрський філіал компанії Владислави Молчанової. На офіційному сайті зазначається, що ця «фірма разом із Elakol Developments Ltd та Numbel Holdings Ltd є кіпрськими учасниками «Столиця груп» і інвестиційними холдинговими компаніями, що зосереджені на проєктах, пов’язаних з нерухомістю та іншими бізнес-підприємствами в Європі».

Хоча українські правоохоронні органи, принаймні у 2021 році, вважали, що кіпрські офшорки використовувались не для якихось там проєктів в Європі, а для мінімізації оподаткування в Україні. Втім, справа про несплату 98,8 млн гривень до українського бюджету так і не отримала розвитку й була «похована» в тенетах судової системи.

З довідки щодо компанії ТОВ «Кшталт», якою керують литовські бізнес-партнери Молчанової, ниточки тягнуться до ще однієї кримінальної справи. У 2017 році його співзасновником була фірма Skopian Holdings Limited. Вона зареєстрована за однією адресою з головною фірмою «Столиця груп» Elakol developments limited – Кіпр, місто Нікосія, вул. Кеннеді, 64, офіс 301. Ймовірно, це ще одна фірма з цілої низки, яка могла використовуватись для направлення фіктивних дивідендів.

У тому ж 2017 році бачимо серед засновників ТОВ «Кшталт» Nigazum holdings limited з Кіпру. Нею керує Єкатерина Торала, яка водночас є директоркою згаданої вище Numbel Holdings Ltd, яка є кіпрським учасником «Столиця груп» Молчанової.

Фірма Nigazum holdings limited разом із литовськими партнерами Молчанової була співзасновицею київського ТОВ «Будмегасервіс».

У 2016 році воно потрапило у скандал із забудовою лісу в Святошинському районі Києва. І в тому ж році кіпріоти отримали «добро» від Антимонопольного комітету Україну на придбання контрольного пакету акцій «Будмегасервісу».

У 2008 році ТОВ «Будмегасервіс» через суд отримало право на земельну ділянку площею 9109 кв. метрів на вулиці Стеценка у Києві. Якщо коротко, то фірма попросила суд визнати дійсним договір з Київською міською радою про викуп зазначеної ділянки, яку ТОВ «Будмегасервіс» спочатку орендувало. Причиною позову було те, що київська влада ігнорувала ухвалення рішення. В результаті суд визнав договір про купівлю цієї ділянки і віддав її партнерам Молчанової, а київська влада, судячи з відсутності апеляції, особливо й не була проти. У 2019 році «Будмегасервіс» було ліквідовано, тож усі кінці цієї справи глибоко поховані.

Ключові аспекти судової справи

Одна з найсвіжіших кримінальних справ, в яких фігурують компанії Молчанової та наближені до неї особи, стосується київського сільськогосподарського ринку «Столичний». Колишні співвласники ринку підозрювали забудовницю в рейдерському захопленні, а в кримінальному провадженні №52021000000000296 йдеться про ймовірне незаконне відчуження земельної ділянки під цим об’єктом. Слідство підозрює, що посадові особи Головного управління Держгеокадастру в Київській області завдяки зміні цільового призначення земельної ділянки відчужили на користь третіх осіб 18 га земель державної власності, ринковою вартістю 19,2 млн гривень. Зміна цільового призначення відбулася за заявою ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний».

Одним із співзасновників останнього є ТОВ «Сучасні ринкові інновації», яке через компанію «Оілсі» належить до групи фірм «Столиця груп». До листопада 2021 року бенефіціаром «Сучасних ринкових інновацій» був син Владислави Молчанової Іван, на якого за останні роки були переписані майже всі ключові компанії групи забудовниці.

В липні 2024 року по згаданій справі щодо ринку «Столичний» детективи НАБУ проводили обшуки. Серед вилученого, зокрема, був мобільний телефон, який належить цивільному чоловіку Молчанової Сергію Коровченку. Правоохоронці знайшли у ньому листування, яке стосується зазначеної земельної ділянки під ринком, зокрема скан-копії договорів оренди тощо. Телефон Коровченка був вилучений і, судячи з останніх судових рішень, залишається під арештом, як речовий доказ.

Журналісти проаналізували тільки частину кримінальних справ щодо компаній, пов’язаних із Владиславою Молчановою. Але і їх достатньо, аби зрозуміти, що незаконне відчуження земель, використання службового становища посадовими особами, виведення коштів в офшори та несплата податків до бюджету України – це звична для забудовниці справа.

The post Компанії Владислави Молчанової підозрюються у несплаті податків first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

“Території в обмін на мир” – медійники Офісу отримали завдання провести моніторинг настроїв суспільства. Джерела

За інформацією наших джерел, після закритої наради в Офісі Президента, близькі до Офісу медійники отримали завдання провести заміри настроїв у суспільстві щодо готовності “обміну територій на мир”. Також, за інформацією джерела, під час закритої наради обговорювались варіанти легалізації рішення про зупинку бойових дій в обмін на території через парламент. Зокрема, в ОП розглядають варіант перекладення […]

Білорусь робить кроки до відновлення діалогу з Україною: прагнення до компромісу чи стратегічний маневр?

Білорусь зробила публічний крок у напрямку відновлення діалогу з Україною, висловивши готовність до переговорів з українською стороною в контексті поточної ескалації. Заява голови КДБ Івана Тертеля, який оголосив про бажання знайти консенсус щодо припинення війни, стала важливою подією на міжнародній арені. За його словами, Білорусь готова до «тихих і спокійних домовленостей», що дозволять знизити напруженість і знайти компроміс у складних умовах війни.

Тертель зазначив, що президент Білорусі працює над стабілізацією ситуації в регіоні і що Мінськ вже досяг певного балансу між інтересами різних сторін, що дозволяє вести такі переговори. Зокрема, керівник КДБ акцентував увагу на готовності Білорусі сприяти мирному процесу через дипломатичні канали. Він також підкреслив, що такі зусилля важливі для зниження санкційного тиску на країну, адже саме економічні обмеження стали однією з основних проблем для Білорусі в останні роки.

Заяви пролунали на тлі зусиль Мінська вийти з політичної та економічної ізоляції, накладеної після виборів 2020 року та участі у підтримці російського вторгнення. Упродовж останніх тижнів білоруська риторика пом’якшилася: влада демонструє готовність долучатися до мирних ініціатив, водночас просуваючи контакти з європейськими столицями та Вашингтоном.

За наявною інформацією, білоруські дипломати провели низку зустрічей із представниками ЄС, обговорюючи роль Мінська в безпекових дискусіях. У вересні відбулося часткове відновлення діалогу зі Сполученими Штатами: Вашингтон посприяв домовленостям щодо звільнення частини політичних в’язнів, натомість погодився на пом’якшення обмежень проти «Белавіа». Представник американської адміністрації Кіт Келлогг пояснив, що підтримання каналів зв’язку з Мінськом розглядається як елемент ширших зусиль з припинення війни.

Попри такі сигнали, Білорусь не розриває військово-політичного зв’язку з Москвою. Минулого місяця Мінськ і Кремль провели масштабні навчання «Захід-2025», які стали демонстрацією сили на східному фланзі НАТО та знаком того, що стратегічний союз зберігається. На початку жовтня Олександр Лукашенко також звинуватив Київ у небажанні домовлятися, застерігши, що без переговорів Україна «може перестати існувати як держава».

Корупційні скандали в КМДА: хто наступний на вихід?

У Київській міській державній адміністрації (КМДА) на тлі останніх подій почали активно обговорювати можливі звільнення серед високопосадовців. За інформацією джерела видання 360ua.news, поки екс-перший заступник мера Микола Поворозник прибирає свої речі з кабінету, в адміністрації почали активно ставити ставки на те, хто з наступних високопосадовців може втратити свою посаду через корупційні скандали.

Одним із основних претендентів на звільнення є заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Марина Хонда. Вона потрапила під пильну увагу громадськості та правоохоронців через ряд підозрілих ситуацій, пов'язаних з її діяльністю. Наразі ставки на її звільнення оцінюються як 1 до 2. Не менш високі прогнози на звільнення і для заступника голови КМДА Валентина Мондриївського. Спостерігачі вказують, що корупційні скандали навколо його імені не зменшуються, і його позиція в адміністрації все більше стає під питанням.

Нагадаємо, Марина Хонда та Валентин Мондріївський фігуранти ряду гучних корупційних скандалів пов’язаних з розкраданням бюджетних коштів столиці.

Як ми писали раніше, за даними правоохоронців, ключову роль у схемі розкрадання бюджетних коштів у розмірі 149 мільйонів гривень виділених на медичну допомогу тяжкохворим відігравала саме Марина Хонда, а затримання заступника директора Департаменту охорони здоров’я КМДА Геннадія Лепського стало лише початком великої кримінальної справи.

Нагадаємо, мова йде кошти, призначені для надання паліативної допомоги хворим, які виділялись на рівні 55 тисяч гривень на місяць для кожного пацієнта.

Проте насправді, пацієнти отримували лише 5 тисяч, а решта грошей йшла на покупку елітних автомобілів та нерухомості для чиновників КМДА.

Один з автомобілів, Porsche Cayenne, який формально був зареєстрований для перевезення тяжкохворих, насправді використовували самі фігуранти справи. Цей автомобіль, разом із іншими активами, став частиною незаконного збагачення високопосадовців, в тому числі Марини Хонди.

Стосовно корупційних потоків, які контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський, читайте у нашому матеріалі: Схеми розкрадання бюджету Києва чиновником КМДА.

Нове правило для українців у США: платіж за дозвіл на в’їзд (parole) з 16 жовтня 2025 року

З 16 жовтня 2025 року українці, які перебувають у США за програмою Uniting for Ukraine (U4U) або подають заявку на продовження дозволу на в'їзд (parole), будуть зобов’язані сплатити збір у розмірі $1000. Про це повідомила Служба громадянства та імміграції США (USCIS), вказавши, що цей платіж буде актуальним не лише для нових заявок, але й для продовження дозволу на в’їзд (re-parole).

Збір стягуватиметься щороку, з коригуванням суми відповідно до рівня інфляції, що регулюється законом HR 1. Важливо зазначити, що цей платіж застосовується тільки в тому випадку, якщо особа перебуває на території США і їй надається або поновлюється дозвіл на в’їзд. Якщо заявник вже попередньо отримав схвалення своєї заяви за умови сплати цього збору, то наступні етапи процесу оформлення дозволу також потребуватимуть сплати відповідної суми.

Відомство також зазначає, що в окремих випадках можливі винятки з вимоги про оплату. Деталі таких винятків USCIS визначатиме індивідуально під час розгляду звернення.

Для бенефіціарів U4U це означає, що всі нові клопотання про надання або продовження parole мають включати етап оплати збору після відповідного повідомлення від USCIS. Наголошується, що йдеться саме про імміграційний збір за надання (або поновлення) статусу parole, а не про інші платежі.