Під час повномасштабної війни в Україні на Миколаївщині виникла ситуація, коли група підрядних компаній, здобувши державні контракти на будівництво укриттів і ремонт соціальних об’єктів, почала займати домінуючі позиції в тендерах. Ці компанії здобували підряди без серйозної конкуренції, що викликає великі питання про прозорість процесу. Спільною рисою всіх цих підрядників є їхні зв’язки з Олександром Кукурузою — депутатом обласної ради та головою Вознесенської районної адміністрації. Зокрема, виявилось, що саме компанії, пов’язані з його оточенням, отримували найбільші замовлення на будівельні роботи.
Однією з таких компаній є ТОВ «Перша українська будівельна», яку очолює родич Кукурузи. Це підприємство стало основним бенефіціаром численних тендерів, загальна сума яких перевищує 230 мільйонів гривень. Проте ці підряди не обходяться без запитань. Журналістське розслідування виявило суттєві проблеми з цінами на матеріали, зокрема на арматуру, які виглядають значно завищеними в порівнянні з ринковими. Крім того, багато підрядників, які можуть пропонувати конкурентні ціни або кращі умови, фактично не отримують шансів на участь у тендерах.
Ще один соратник посадовця, депутат та однопартієць Володимир Подолян, створив одразу кілька компаній, які отримали державні контракти на суму понад 124 мільйони гривень. А фірми «Господар-2» та інші підприємства, пов’язані з бізнес-оточенням Кукурузи, “освоїли” сотні мільйонів, займаючись будівництвом укриттів та ремонтами лікарень.
Антимонопольний комітет уже зафіксував змови між цими структурами, наклавши штрафи за антиконкурентні дії. Але попри це, компанії продовжують вигравати тендери — завдяки формальним довідкам про “досвід робіт” та блискавичній участі у процедурах, де фактична конкуренція відсутня.
Журналісти також з’ясували, що частину техніки, якою користуються підрядники, вони орендують у підприємства, контрольний пакет якого належить самому Кукурузі. Крім того, серед партнерів цих компаній є бізнесмен із російським паспортом.
У коментарі медіа Олександр Кукуруза визнав, що власники компаній — його родичі та друзі, але конфлікту інтересів у цьому не бачить. За його словами, він лише “давав поради” бізнесменам і не має формального стосунку до управління жодною з фірм.
Таким чином, “відновлення” Миколаївщини за участі близьких до Кукурузи компаній перетворюється на схему системного освоєння бюджетних коштів — через завищені кошториси, змови на тендерах та імітацію конкуренції.