Майже третина дорослих українців, опитаних у межах міжнародного дослідження, відповідає діагностичним критеріям посттравматичного стресового розладу (ПТСР) або його комплексної форми. Британські науковці встановили, що найбільше на психологічний стан впливають пережиті травматичні події, вимушене переселення, попередній військовий досвід та тривале життя в умовах небезпеки.
Про це свідчать результати дослідження Королівського коледжу Лондона, опублікованого 28 вересня 2026 року в науковому журналі European Journal of Psychotraumatology.
Дослідники проаналізували результати масштабного телефонного опитування 2504 дорослих українців, проведеного у травні 2024 року на територіях, підконтрольних уряду України.
За результатами опитування, 25,2% респондентів відповідали критеріям ПТСР, а ще 6% — комплексного посттравматичного стресового розладу. Загалом цей показник становив 31,2%.
Водночас науковці наголошують, що результати ґрунтуються на самооцінці симптомів, а не на клінічному обстеженні кожного учасника. Тому їх не можна автоматично прирівнювати до кількості людей з офіційно встановленим діагнозом.
Звичайний ПТСР може проявлятися нав’язливими спогадами про травматичні події, нічними кошмарами, підвищеною тривожністю, порушеннями сну та уникненням ситуацій, які нагадують про пережите.
Комплексний ПТСР також може супроводжуватися труднощами з регулюванням емоцій, негативним сприйняттям себе та проблемами у стосунках з іншими людьми.
Одним із найважливіших висновків дослідження стало те, що психологічні наслідки війни не обмежуються військовослужбовцями або жителями прифронтових територій.
Серед груп із підвищеною ймовірністю ПТСР або комплексного ПТСР вчені назвали жінок, людей старшого віку, внутрішньо переміщених осіб, людей із попереднім військовим досвідом та тих, хто пережив численні травматичні події.
Зокрема, дослідження показало, що вплив попередніх травм може накопичуватися. Людина, яка до повномасштабного вторгнення пережила тяжку хворобу, втрату близьких або інші небезпечні події, могла зіткнутися з новими психологічними випробуваннями після початку великої війни.
За результатами опитування, 92,9% респондентів повідомили щонайменше про одну травматичну подію в дорослому віці, а 45,2% — у дитинстві.
Крім того, 79% опитаних повідомили про травматичний досвід після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Водночас 77% переживали такі події ще до нього.
Серед найпоширеніших травматичних ситуацій учасники називали пожежі, тяжкі людські страждання, дорожньо-транспортні пригоди, небезпечні захворювання та перебування в зоні бойових дій.
Таким чином, дослідження демонструє, що повномасштабна війна посилила вже наявний психологічний тягар українського суспільства.
Науковці також звернули увагу на те, що прояви ПТСР під час активної війни можуть відрізнятися від симптомів, які спостерігаються після завершення бойових дій.
Постійна небезпека, повторні обстріли, вимушене переселення та невизначеність майбутнього створюють умови, за яких люди не завжди мають можливість психологічно відновитися після пережитого.
Раніше «Ненька інфо» розповідала про психологічні наслідки російської окупації та труднощі повернення до мирного життя.
Також видання аналізувало, як повномасштабна війна змінила українське суспільство та чому психологічне виснаження стає одним із викликів для соціальної згуртованості.
Автори міжнародного дослідження наголошують на необхідності розвивати доступну систему психологічної підтримки, раннього виявлення розладів і спеціалізованої допомоги людям, які пережили тяжкі травматичні події.
Водночас пережитий стрес не обов’язково призводить до розвитку ПТСР. У багатьох людей психологічні реакції поступово слабшають, а за наявності стійких симптомів ефективними можуть бути доказові методи психотерапії.
Головний висновок науковців полягає в тому, що наслідки війни для психічного здоров’я українців уже становлять серйозний виклик для системи охорони здоров’я. Підтримка людей, які пережили травматичні події, потрібна не лише після завершення бойових дій, а й зараз, поки війна триває.