“Красуня в мереживі поруч з прем’єр-міністром”, – польські ЗМІ пишуть про таємничу асистентку Туска

Недавня публічна заява прем’єра стала каталізатором дискусій, центром яких опинилася Вороновська. Її професійна діяльність та зв’язок з очільником уряду раптово опинилися під пильною увагою громадськості.

На Вороновську звернули увагу опоненти польського прем’єра, зокрема представники партії “Право і справедливість”, а також їхні прихильники.

У соцмережах почали з’являтися пости, що ставали під сумнів кваліфікацію Крістіни Вороновської, оскільки до сейму вона працювала в салоні краси.

Також їй закидають зв’язки з Росією через батька, який служив у радянській армії, і далеку родину в РФ.

В офісі Дональда Туска всі звинувачення відкидають. Сама Крістіна Вороновська скандал довкола свого імені не коментувала.

Автор фото,fakt.pl

Історію про таємничу асистентку Туска, а також її фото винесли на перші шпальти кілька польських таблоїдів. Видання Fakt питає, ким є “янголятко Туска”, а Gazeta Polska пише про “косметологиню з російськими зв’язками”.

Розповідаємо, що відомо про Крістіну Вороновську.

Чи має достатню кваліфікацію для роботи у парламенті людина, яка спеціалізується на бровах? Такі питання до польського прем’єра ставлять користувачі Х (колишній Twitter).

Інформація про помічницю Крістіну Вороновську є на сайті Сейму у розділі про Туска.

Там же вказано, що до роботи у польському парламенті вона працювала у салоні краси “Dream of beauty” у Варшаві.

Автор фото,dreamofbeauty.pl

На скрінах з сайту салону можна прочитати, що Вороновська займалась косметологією і “була закохана в анатомію шкіри”. Спеціалізація Вороновської – косметологічні процедури в області очей та брів.

Інформацію про Вороновську вже з сайту видалили. Але на спільних фото вона ще є.

Журналісти знайшли цей салон у Варшаві, але там відмовилися давати коментарі.

Вороновська з травня 2024 року є помічницею депутата Дональда Туска. Саме депутата, а не прем’єра. Адже до того, як він став прем’єром, Туска обрали до Сейму.

Крістіні Вороновській 34 роки. Вона народилася у Польщі у 1989 році. Її батько служив у радянській армії.

Пізніше її родина переїхала до України. Тут вона закінчила університет, але невідомо, який саме. Деякий час жила в Україні, працювала у банківській сфері. З 2018 року переїхала до Польщі.

Судячи з цитат з її інстанраму, Вороновська писала, що є українкою – #ukrainiangirl, а також називала себе полькою. Зараз акаунт Вороновської, що мав 70 тис. підписників, заблокований.

Крім роботи у салоні краси, на сайті парламенту також зазначено, що вона працювала в офісі партії “Громадянська платформа”.

Але схоже, що саме робота у сфері краси найбільше збурила користувачів соцмереж.

“Однією з двох помічниць прем’єр-міністра Дональда Туска є українка Крістіна Вороновська…І в цьому не було б нічого дивного, якби не той факт, що ця помічниця роками працювала… в салоні краси “Dream of beauty” у варшавському районі Мокотув”, – пишуть у Х.

Окрім того, опоненти Туска наголошують на тому факті, що робота екскосметологині збіглася у часі зі зниженням податків на косметологичні послуги у Польщі.

Кілька коментаторів у Х з правими поглядами звернули увагу, що Крістіна Вороновська народилася у 1989 році у польському селі Мендзижече, неподалік якого була радянська військова база. Її батько був військовим.

“Що її батьки там (у військовій базі – Ред.) робили?”, – запитує в Х журналіст-розслідувач Марчін Добскі.

“Там (поблизу Мендзижече- Ред.) дислокувалися радянські війська зв’язку. Цілком ймовірно, що ваша помічниця — донька офіцера. Офіцер ГРУ – тобто російської розвідки”, – віртуально запитав Туска у Х журналіст Марчін Торц.

Також у соцмережах писали про нібито її родичів в Росії. Ці повідомлення не отримали підтвердження і зводилися до спільного месиджу – у Туска є помічниця, яка пов’язана з Росією.

Скандалом довкола Вороновської активно користаються опозиційні політики, опоненти Туска, пише видання Wiadomosci. Новини про Вороновську опубілкувала загальнонаціональна польська щоденна газета Rzeczpospolita і популярний тижневик Wprost.

Автор фото,dreamofbeauty.pl

“Косметологиня з російськими контактами” – такий заголовок винесла на першу шпальту Gazeta Polska.

А ще у Х жартома пишуть, що Вороновська насправді є агентом СБУ в офісі Туска.

Багато повідомлень польських коментаторів, присвяченій Вороновській, супроводжувалися її відвертими фото з інстаграму.

Також у соцмережах поширюють фото з її інстаграму з запитанням, звідки у косметологині сумка Louis Vuitton за 10 тис. злотих (100 тис. грн).

“Хто вам сказав, що сумка справжня, а не підробка?”, – пишуть у відповідь інші користувачі.

Правоохоронці запевняють, що після того, як Дональд Туск став прем’єром у грудні минулого року, людей з його оточення перевірили. Зокрема і Крістіну Вороновську.

Ця перевірка дуже ретельна, розповів Яцек Добжинський, речник Міністерства внутрішніх справ.

Зі спростуванням інформації щодо Вороновської був змушений виступати і керівник канцелярії прем’єр-міністра Польщі Ян Грабець.

Він також запевнив, що жінку перед прийомом на роботу до Сейму перевірили спецслужби. Політик каже, що Вороновська не має доступу до жодних конфіденційних даних. Зараз у Сеймі вона а організовує роботу парламентаріїв.

Автор фото,PA

“Крістіна працює з нами у “Громадянській Платформі” з 2022 року. Її взяли на посаду секретаря, коли ми шукали нових людей для розширення офісу перед виборчими кампаніями”, – розповів Грабець у коментарі виданню Wirtualna Polska.

За його словами, вона закінчила економічний факультет в Україні та працювала там у банківській сфері. У Польщі не змогла знайти роботу за фахом, тому влаштувалась у салон краси.

У 2022 році, відгукнувшись на оголошення, вона прийшла працювати до “Громадянської платформи”.

“Керівник нашого офісу Моніка Кшепковська вирішила, що Крістіна має потенціал, що вона добре розмовляє польською, бо має польське походження, і що варто дати їй шанс”, – пригадує Грабець.

Він додає, що Вороновська швидко звикла до партійної роботи. Згодом почала керувати одним із секретаріатів і успішно організовувала зустрічі для депутатів.

За словами керівника канцелярії прем’єра, Вороновська дуже гарно працювала і на початку цього року, коли створювали парламентський офіс Туска, її рекомендували для роботи у Сеймі.

Ян Грабець розповідає, що особисто рекомендував Вороновську. Вона працює помічницею депутата за контрактом.

Керівник канцелярії прем’єра підтвердив, що Крістіна Вороновська народилася в Польщі, оскільки її батько служив там як солдат радянської армії. Після проголошення незалежності України батько Вороновської вступив до української армії. Зараз він є військовим пенсіонером. Працює в охороні.

Як повідомляє Грабець, Вороновська виросла в Україні, але її дідусь й бабуся мають польське коріння. У жінки є далека родина в Росії, але, всупереч твердженням інтернет-користувачів, це не її сестра.

Ще одне звинувачення на адресу помічниці Туска стосувалося її роботи в індустрії краси. Жінка входила до фонду “Beauty Razem”, який боровся за зниження ПДВ на косметологічні послуги.

Праві оглядачі стверджували, що саме Вороновська лобіювала в офісі прем’єра рішення уряду щодо зниження податків.

Однак обіцянку знизити податки озвучили ще раніше – у передвиборчій програмі Туска восени 2023 року.

Крім того, представники галузі стверджують, що Крістіна Вороновська не мала відношення до переговорів з урядом щодо зниження ПДВ.

“Помічниця Дональда Туска не брала участі у переговорах щодо 8% ПДВ від імені Beauty Razem”, – наголошується в заяві фонду, яку цитує видання Wprost.

Урядовий інформаційний центр також заперечив участь помічниці Вороновської в галузевих консультаціях.

Протягом тижня скандал довкола помічниці Туска не стихає. Подробиці її життя продовжують смакувати таблоїди. Це, на думку оглядачів, спричинює значну шкоду іміджу польського прем’єра.

Українку Крістіну Вороновську слід вилучити з оточення прем’єр-міністра, кажуть офіцери секретних служб, опитані виданням Rzeczpospolita .

“У Польщі достатньо людей з такими ж компетенціями, працевлаштування яких не призводить до таких серйозних іміджевих наслідків”, – вважає Ґжегож Малецький, колишній голова Управління зовнішньої розвідки.

Схожі статті

Прокурорку Черкаської області звільнили через відмову підтвердити статус інвалідності

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення з посади прокурорки Черкаської обласної прокуратури Аліни Яшник. Підставою для такого рішення стала її відмова проходити повторну медичну експертизу, необхідну для підтвердження статусу особи з інвалідністю, яким вона користувалася під час проходження служби.

У рішенні комісії наголошується, що прокурорка була належним чином повідомлена про необхідність повторного медичного огляду, однак свідомо ухилялася від його проходження без надання обґрунтованих причин. Така поведінка, за висновком КДКП, унеможливила перевірку законності отриманого статусу та стала порушенням вимог службової дисципліни.

Окремо зазначається, що після того, як Яшник подала позов до науково-дослідного інституту, який проводив експертизу, її було остаточно позбавлено статусу особи з інвалідністю. Це стало додатковою підставою для дисциплінарних заходів з боку органів прокурорського самоврядування.

Паралельно триває перевірка і щодо її чоловіка — прокурора Богдана Яшника, який також має статус особи з інвалідністю. Він відмовився проходити повторний медичний огляд, пояснивши це тим, що вже проходив МСЕК у 2016 та 2020 роках і не вважає за необхідне робити це знову.

Обидва прокурори майже одночасно отримали інвалідність у відносно молодому віці — 28 і 30 років — у 2016 році, після чого почали отримувати пенсійні виплати. Богдан Яшник спочатку отримував пенсію по інвалідності, а з 2022 року — прокурорську пенсію, розмір якої згодом зріс до понад 23 тисяч гривень на місяць, що на той момент відповідало максимальному рівню виплат.

Скандал довкола черкаської прокуратури став поштовхом до загальноукраїнських перевірок. В Офісі Генерального прокурора повідомили про намір переглянути статус усіх прокурорів, які мають інвалідність, оскільки у Черкаській області частка таких працівників сягнула 27% — у кілька разів більше, ніж середній показник по країні.

Ситуація біля Степногірська: окупанти намагаються просуватися малими групами

У районі Степногірська Запорізької області російські війська активізували спроби локального просування, застосовуючи тактику інфільтрації невеликими піхотними підрозділами. Про це повідомляють аналітики моніторингового проєкту DeepState, які фіксують поступові зміни лінії зіткнення без масштабних наступальних дій, але з постійним тиском на українську оборону.

За оцінками експертів, противник уникає класичних штурмів із залученням великої кількості техніки, натомість намагається просочуватися в межах населених пунктів, використовуючи складний рельєф, забудову та зруйновану інфраструктуру. Такі дії ускладнюють виявлення ворога та створюють додаткове навантаження на підрозділи Сил оборони, які змушені реагувати на постійні дрібні загрози на різних ділянках.

«Звичайно, у Степногірську ще є наші позиції, але зараз вони перебувають у перемішку», — зазначають аналітики DeepState, вказуючи на складну тактичну ситуацію в районі.

Ключову роль у стримуванні російських груп відіграють українські оператори безпілотників, які намагаються виявляти противника ще на підходах до населених пунктів або під час його перебування в будівлях і на польових позиціях. Водночас погодні умови — туман, холод і сніг — ускладнюють роботу дронів, чим користуються окупанти для прихованого переміщення.

Аналітики також повідомляють, що після втрати південної частини Степногірська з багатоповерховою забудовою російські війська отримали можливість накопичувати там сили для подальших атак. Крім того, зафіксовано просочування в село Приморське, де щільна приватна забудова та відносно незначні руйнування створюють «сіру зону», у якій противник може пересуватися непомітно.

Російські підрозділи не припиняють спроб просуватися на північ у напрямку річки Конка, зокрема в районах Малокатеринівки та прилеглих населених пунктів. Фіксується також інфільтрація у бік Лук’янівського, де раніше російські групи вже виявляли та знищували Сили оборони. Схожа ситуація спостерігається і поблизу Степового, де наразі уточнюється, чи змогли окупанти закріпитися.

Речник Сил оборони півдня Владислав Волошин раніше заявляв, що російські війська тиснуть на Степногірськ, оскільки це селище розташоване на вигідному плацдармі, з якого можна вести обстріли Запоріжжя та логістичних маршрутів із міста. Інтенсивні бої тривають також у районі Гуляйполя, де противник діє малими штурмовими групами та намагається прорватися вглиб української оборони.

У Балаклійській громаді спалахнув скандал через кошти на житло для переселенців

У Балаклійській громаді Харківської області набирає обертів гучний скандал, пов’язаний із використанням фінансової допомоги, призначеної для облаштування тимчасового житла для внутрішньо переміщених осіб. У центрі уваги — проєкт капітального ремонту четвертого поверху готелю «Ювілейний» у Балаклії, який мав бути переобладнаний для проживання 52 переселенців. Кошти на реалізацію цього проєкту надала Вінницька громада в межах міжмуніципальної підтримки.

За інформацією з обізнаних джерел, реалізація проєкту супроводжувалася численними порушеннями. Зокрема, йдеться про можливе створення схеми з виведення бюджетних коштів за участю начальника Балаклійської міської військової адміністрації Віталія Карабанова та керівника комунального підприємства «Балаклійський Житлокомунсервіс» Олександра Скалозубова. За попередніми даними, ремонтні роботи могли бути формально задекларовані як виконані в повному обсязі, тоді як фактичний стан приміщень не відповідає заявленим у документації показникам.

Ця компанія, за даними відкритих реєстрів, формально має лише одного найманого працівника, але при цьому регулярно виграє закупівлі у Балаклійській громаді. У тендері на ремонт готелю вартістю понад 8 мільйонів гривень «Харбілд» був єдиним учасником, а подана ним тендерна документація містила численні неточності та помилки в обсягах робіт.

Суть імовірної схеми полягає в тому, що військова адміністрація забезпечувала адміністративне прикриття проєкту, а комунальне підприємство формувало умови закупівлі під конкретного підрядника. За твердженням джерел, окремі представники податкових і правоохоронних органів могли ігнорувати очевидні порушення, що дозволяло продовжувати реалізацію проєкту без втручання.

Особливу увагу привертає кошторис ремонту, в якому зафіксовано суттєві завищення цін на матеріали. Так, плити OSB були закладені по 385 гривень за одиницю при середній ринковій ціні близько 170 гривень, біметалеві радіатори — по 570 гривень за секцію замість реальних 230 гривень, а цемент у кошторисі коштував удвічі дорожче за роздрібні ціни в Харкові.

Такі розбіжності свідчать про можливе штучне завищення вартості робіт із подальшим виведенням коштів через фіктивні або імітовані підряди. У підсумку гроші, які мали піти на облаштування житла для людей, що втратили домівки через війну, могли бути використані у приватних інтересах.

Дії правоохоронних органів: розслідування, контроль і відповідальність у воєнний час

Правоохоронні органи продовжують відігравати ключову роль у забезпеченні законності та безпеки в умовах воєнного стану. Їхня робота охоплює не лише розслідування кримінальних правопорушень, а й протидію корупції, документування злочинів, пов’язаних з війною, а також підтримання громадського порядку у прифронтових і тилових регіонах.

Особливу увагу силові структури зосереджують на справах, що мають суспільний резонанс. Йдеться про зловживання службовим становищем, незаконне збагачення, ухилення від мобілізаційних обов’язків та розкрадання бюджетних коштів. У таких випадках правоохоронці проводять обшуки, вилучають документацію, допитують свідків і збирають доказову базу для подальшої передачі матеріалів до суду.

«Керівнику кооперативу повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України — навмисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах», — зазначили в прокуратурі.

За матеріалами слідства, з вересня 2018 року по квітень 2022 року кооператив продав 60 квартир у Чернівцях на загальну суму понад 53,5 мільйона гривень. При цьому ПДВ із цих операцій не було сплачено, внаслідок чого державний бюджет недоотримав понад 10 мільйонів гривень.

Слідство встановило, що фактичний продаж житла маскували під «інвестиції» асоційованих членів кооперативу. Квартири передавалися за договорами пайової участі, що дозволяло забудовнику уникати сплати податку на додану вартість. Водночас, за висновками правоохоронців, ці операції мали всі ознаки звичайних договорів купівлі-продажу, які підлягають оподаткуванню.

Наразі тривають слідчі дії, спрямовані на встановлення всіх обставин справи та можливих співучасників схеми.