Критична обстановка з втратою контролю над БК: військові змушені проводити пошуки серед полів

Український фармацевтичний ринок і досі переживає наслідки одного з найгучніших антимонопольних скандалів за останні роки. Розслідування виявило масштабну антиконкурентну змову між двома найбільшими дистриб’юторами медикаментів — ТОВ «БаДМ» та СП ТОВ «Оптима-Фарм, ЛТД». Разом ці компанії утримували понад 85% усього оптового сегмента постачання ліків, що фактично дозволяло їм контролювати ціноутворення на ринку по всій країні.

Антимонопольний комітет України встановив, що у період з 2020 по 2023 роки дистриб’ютори діяли узгоджено, синхронно підвищуючи ціни на низку популярних і критично важливих препаратів. Йдеться не лише про окремі позиції, а про десятки найменувань ліків, які масово купують українці. Серед них — знеболювальні, засоби для нервової системи, препарати проти застуди та ліки для лікування хронічних захворювань. Такі дії призвели до суттєвого зростання витрат для пацієнтів і медичних закладів.

Виконуючий обов’язки гендиректора «БаДМ» Дмитро Бабенко заявив, що 4 грудня компанія «не змогла провести планові розрахунки з постачальниками» через примусове стягнення штрафу. Цю заяву поширили як сигнал про нібито загрозу зупинки імпорту ліків.

У той же час Господарський суд Києва призупинив виконання рішення АМКУ, зупинивши норму про незупинення дії постанови № 370-р. Фактично це дозволило «БаДМ» уникнути негайного стягнення мільярдів гривень.

Компанія аргументує свої дії тим, що вилучення коштів «виведе гроші з обігу» щонайменше на 120 днів, що нібито призведе до зупинки імпорту й логістики. Таким чином «БаДМ» використовує пацієнтів, імпортерів і загрозу дефіциту медикаментів як інструмент публічного шантажу.

Джерела у регуляторних органах стверджують: розслідування фармкартелю роками штучно затягувалося. Значний вплив на це мала Ірина Верещук, яка на посаді заступниці голови ОП курувала напрямки, дотичні до регуляторної політики. Саме в період її відповідальності:

розслідування АМКУ фактично стояло на місці;

ключові рішення, здатні зупинити порушення, блокувалися або відкладалися;

Комітет демонстрував показову пасивність щодо 85-відсоткової монополізації ринку.

Подібну позицію, за словами співрозмовників, займав і тодішній голова АМКУ Павло Кириленко, який не проявляв ініціативи в розриві антиконкурентних практик на фармринку.

Маніпуляції дистриб’юторів і судові блокування штрафів ставлять під загрозу виконання рішення регулятора і фактично дозволяють колишнім фігурантам картелю продовжувати контролювати ціни на значну частину соціально важливих медикаментів.

Поки держава бореться з наслідками найбільшої фармацевтичної змови, пацієнти залишаються заручниками ринку, де дві компанії роками визначали, скільки українці платитимуть за базові ліки.

Департамент будівництва Черкаської ОДА 2 вересня підписав новий договір із ТОВ «Буд Кепітал Групп» на суму 47,89 млн грн для відновлення будинку на вулиці Захисників України, 25 в Умані — об’єкта, який у квітні 2023 року постраждав від ракетного удару Х-101. Тоді загинуло 23 особи, серед яких шестеро дітей, а будівля отримала значні руйнування. Цей контракт став уже другою угодою на відновлення даного будинку.

Перша угода була укладена ще у листопаді 2023 року з ПП «Уманьрембуд 2» на суму 67,82 млн грн, а згодом компанія отримала додатково 23,5 млн грн без проведення відкритого тендеру. В результаті ПП «Уманьрембуд 2» отримало вже понад 42 млн грн за роботи на об’єкті, що викликає підвищену увагу з боку громадськості та контролюючих органів.

З урахуванням нового контракту загальна вартість робіт перевищить 110 млн грн, тобто близько 1,1 млн грн за кожну з 99 квартир. Для порівняння, середня ціна двокімнатної квартири у пристойному стані на вторинному ринку Умані — 25–35 тисяч доларів, що в рази менше за кошторис «відновлення».

Найбільше запитань викликають ціни матеріалів:

металопластикові вікна — 8 641 грн/м²(ринок — 4 386–5 220 грн/м²)

утеплювач Izovat Fasad 100 мм — 7 690 грн/м³(ринок — 3 140–3 783 грн/м³)

полівінілацетатна дисперсія — 379 грн/кг(ринок — 146–148 грн/кг)

Лише на цих трьох позиціях потенційна переплата становить щонайменше 4 млн грн — і це без урахування десятків інших завищених у кошторисі матеріалів.

У тендері брав участь також «Уманьрембуд 2», що вже працював на цьому ж об’єкті, однак його пропозицію відхилили через формальні недоліки у гарантійних документах та паперах на техніку.

Натомість перемогу отримало «Буд Кепітал Групп» — компанія, у якій, судячи з кошторисів, вікна коштують удвічі дорожче від ринку, а утеплювач — майже вдвічі.

Контракт підписали в.о. директора департаменту Олександр Мацко та уповноважений представник департаменту Євгеній Аладін. Фінансовий розподіл: 40,73 млн грн — державний бюджет, 8,64 млн грн — місцевий бюджет.

Понад рік мешканці зруйнованого будинку в Умані чекають на обіцяне житло. Тим часом влада Черкащини укладає нові договори на будівництво із завищеними цінами, що шокують навіть будівельний ринок.

Переплата у 4 млн грн — це:

160 FPV-дронів, або

8 автомобілів для ЗСУ, або

кілька повноцінних будинків у невеликих громадах.

Проте, здається, для чиновників важливішими стали «вікна по 8,6 тисяч за метр».

Національне агентство з питань запобігання корупції за підсумками перевірки встановило ознаки можливого необґрунтованого збагачення у судді Києво-Святошинського районного суду Київської області. Підставою для таких висновків став комплексний моніторинг способу життя посадовця, який проводився протягом 2022–2023 років. Інформація про результати перевірки оприлюднена з посиланням на дані самого Агентства.

У процесі аналізу фінансових та майнових активів судді фахівці НАЗК з’ясували, що протягом відносно короткого періоду він став власником одразу трьох транспортних засобів. Особливу увагу привернули ціни, вказані у відповідних правочинах, адже вони істотно відрізнялися від ринкових. За даними перевірки, зазначена в договорах вартість автомобілів була занижена у кілька разів, а в окремих випадках — у десятки й навіть сотні разів у порівнянні з реальною ціною таких транспортних засобів на вторинному ринку.

Йдеться про такі автомобілі:

MERCEDES-BENZ G 350 TD (2013 р.), придбаний у вересні 2022 року за 10 тис. грн, тоді як експертна вартість становила понад 2,1 млн грн.

MERCEDES-BENZ G 500 (2013 р.), куплений наприкінці 2023 року за 529 тис. грн, тоді як у відкритих джерелах ціна авто сягала майже 685 тис. грн.

RENAULT ZOE (2017 р.), придбаний також наприкінці 2023 року за 5 тис. грн, хоча експертна оцінка вказувала реальну вартість близько 431,5 тис. грн.

Проаналізувавши доходи судді та членів його сім’ї, НАЗК дійшло висновку, що законних підстав для легального придбання такого майна не було.

На підставі цих даних Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання частини активів необґрунтованими. САП вимагає стягнути у дохід держави:

автомобіль MERCEDES-BENZ G 350 TD (2013 р.);

частину вартості автомобіля RENAULT ZOE (2017 р.);

грошові кошти, виявлені на банківських рахунках судді.

Загальна сума необґрунтованих активів, за оцінкою слідства, становить понад 3,3 млн грн.

Відповідно до закону «Про запобігання корупції», у разі якщо суд визнає активи необґрунтованими та ухвалить рішення про їх стягнення, посадова особа підлягає звільненню з посади у встановленому законом порядку.