У червні 2026 року Україна може стикнутися з серйозними бюджетними проблемами, навіть після того, як уряд вирішив призупинити введення податку на додану вартість (ПДВ) для фізичних осіб-підприємців. Основною причиною цього є невиконання інших умов міжнародних кредиторів, від яких залежить критично важливе фінансування.
Аналіз, проведений щодо податкової політики та співпраці з міжнародними партнерами, вказує на те, що уряд, очолюваний Юлією Свириденко, досяг відстрочки запровадження однієї з найсуперечливіших податкових ініціатив – введення ПДВ для підприємців на спрощеній системі. 20 квітня Свириденко повідомила, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) проявив розуміння стосовно чутливості цього питання. Проте, це не означає скасування вимоги, а лише перенесення термінів реалізації на початок 2027 року.
Введення ПДВ для малого бізнесу було частиною більш ширшої податкової реформи, закладеної в "Національній стратегії доходів до 2030 року", яку розробив український Мінфін у відповідь на вимоги МВФ щодо збільшення внутрішніх доходів та зменшення зовнішньої залежності. Проте така ініціатива викликала бурхливу реакцію серед підприємців, які вважають її загрозою виживанню малих підприємств в умовах війни, а також застереження експертів щодо можливого масового закриття бізнесу.
Уряд наполягає на необхідності цього кроку для боротьби з ухиленням від сплати податків та "тіньовими" операціями. Параметри реформи вже були пом'якшені: поріг доходу для обов'язкового ПДВ підвищили з 1 млн грн до приблизно 4 млн грн, що відповідає європейським нормам. Незважаючи на відстрочку введення ПДВ для ФОПів, інші податкові умови, узгоджені з МВФ, залишаються в силі, зокрема, скасування податкової пільги на міжнародні посилки.
Ця норма стала основною перешкодою для подальшого фінансування. Зараз українці можуть отримувати товари з-за кордону вартістю до 150 євро без сплати ПДВ і мита. Уряд пропонує скасувати цю пільгу, що може принести бюджету близько 10 млрд грн, а також допомогти боротися з контрабандою і вирівняти конкурентні умови між імпортом і внутрішнім виробництвом. Проте законопроект стикається з недостатньою підтримкою в парламенті через його непопулярність серед населення.
Недотримання вимог МВФ може мати негативні наслідки. Україна розраховує на надходження від Європейського Союзу в рамках кредитної програми на 90 млрд євро, зокрема на 16,7 млрд євро у 2026 році. Однак ці кошти залежать від виконання умов програми з МВФ, і якщо Верховна Рада не ухвалить необхідні рішення, фінансування може затриматися.
За словами представників Кабміну, у разі затримки фінансування вже в червні уряд може опинитися в ситуації дефіциту. Мінфіну доведеться перерозподіляти бюджетні ресурси, пріоритезувати витрати на оборону та заморожувати частину цивільних і капітальних витрат.
Окремо виникають розбіжності з ЄС щодо використання коштів. Президент Володимир Зеленський зазначав, що частина фінансування має йти на захист енергетичної інфраструктури, проте ЄС наполягає на спрямуванні фінансування на оборонні цілі.
Навіть якщо Україна отримає всі заплановані кошти, проблема не зникне, оскільки у 2027 році обсяг міжнародної допомоги зменшиться, а потреби бюджету залишаться на рівні 36–38 млрд євро на рік. Це означає, що найближчим часом уряд знову може бути змушений повернутися до непопулярних податкових рішень, посилити фіскальний тиск і шукати нові джерела фінансування. Таким чином, питання введення ПДВ для ФОПів знову стане актуальним без можливості відстрочення.
Відстрочка ПДВ для ФОПів є лише тимчасовим компромісом, який не вирішує системні проблеми державних фінансів. Залежність від зовнішньої підтримки та невиконання умов партнерів можуть призвести до фінансових труднощів вже найближчим часом. Верховна Рада повинна ухвалити ключові рішення до початку літа, інакше уряд змушений буде діяти в умовах обмежених ресурсів.