Купання на Водохреще: популярна традиція, яка з’явилася у 90-ті

Занурення в крижану ополонку на Водохреще, яке сьогодні є популярним святковим обрядом серед багатьох українців, має досить сучасне походження. Попри те, що цю традицію часто сприймають як давню та невід’ємну частину української культури, її історія свідчить про інше.

Купання в ополонці на Водохреще не є давнім звичаєм, характерним для українських земель. У християнській традиції основним обрядом, пов’язаним із цим святом, є освячення води. У минулому саме хрещення новонавернених вірян було ключовою подією цього дня.

Вважається, що занурення у воду на Водохреще — це своєрідний “рудимент” практики масового хрещення вірян, яке проводилося ще в перші століття християнства. Однак сам звичай купатися в ополонці після освячення води набув популярності лише в пострадянський період, коли “бандюгани”, які повибивалися у чиновники, почали фотографуватися та показувати, які вони “побожні люди” й купаються на Водохреще. Особливо така забава на свято була поширена на російській території.

У спогадах козацької доби є розповіді, як козаки, українці того часу з повагою ставилися до освячення води в день Водохреща. Люди йшли за водою зі своїми посудинами і ніколи не лізли у щойно освячену воду, яку з благоговінням набирали собі додому.

Традиція водохресних купань в освяченій воді походить з територій, на яких зароджувалося християнство, у тому числі з Римської імперії. На землях, які раніше входили до цієї імперії, не такі суворі зими, як у нас. Варто зазначити, що у Греції є традиція діставати з води хрест, який єпископ викидає, і багато людей пливуть та пірнають за ним. Це довколоцерковна забава.

І пірнання в ополонку у нас варто сприймати як певну святкову народну забаву, а не як релігійну традицію.

Коли купатися на Водохреще 2025 року / фото УНІАН, Андрій Марієнко

Як правильно купатись на Водохреще

Терапевтка Тетяна Градик пояснила, як правильно пірнати в ополонку. Обов’язковим є дотримання таких правил:

  • Люди мають бути неголодні.
  • У воді потрібно перебувати не довше, аніж 3-5 секунд.
  • Ліпше окунатися лише до шиї, щоб не намочити волосся. Якщо волосся лишиться сухим, – зменшиться імовірність виникнення ГРВІ.
  • До занурення підготувати сухі рушники та одяг, щоб можна було відразу після пірнання витертися й одягтися.

Тільки за таких умов пірнання будуть безпечними.

Кому не можна купатися на Водохреще

Тетяна Градик нагадує, що не можна пірнати в ополонку людям з:

  • хронічними хворобами серцево-судинної системи і перенесеним інфарктом;
  • гіпертонією;
  • хворобами нервової системи (наприклад, епілепсією);
  • черепно-мозковими травмами;
  • порушеннями судин головного мозку;
  • ендокринними хворобами, в тому числі цукровим діабетом;
  • шкірно-венерологічними захворюваннями;
  • нещодавно перенесеними операціями чи важкими травмами.

Ще слід уникати занурення в ополонку особам, які мають глаукому, гострі запальні захворювання носоглотки, придаткових пазух носа чи вух або кон’юнктивіт, запалення легень, бронхіт, бронхіальну астму. Не варто пірнати й тим, хто має захворювання сечостатевої системи, шлунково-кишкового тракту, до прикладу, виразкову хворобу шлунку, холецистит.

Також лікарка пояснила, чи можна купатися на Водохреще дітям:

“Я б не рекомендувала окунати в ополонку дітей віком до трьох років. Якщо дитині від 3 до 10 років, то їй можна купатися в ополонці лише з дозволу педіатра. Для занурення в льодяну воду діти мають бути здоровими, і перед купанням їм треба проходити підготовку, поступово загартовуватися щоденно або хоча б щотижня упродовж року. Під час загартовування температуру, в якій купаються діти, мають поступово знижувати.”

За словами терапевтки, 10-річного віку діти можуть пробувати занурюватися в ополонку разом з дорослими після попередньої підготовки, якщо у них немає протипоказань для купання.

The post Купання на Водохреще: популярна традиція, яка з’явилася у 90-ті first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Розширення “сірої” зони на Сумщині: прикордоння стикається з новими викликами безпеці

У районі прикордонного села Комарівка Шосткинського району Сумської області зафіксовано суттєве збільшення так званої «сірої» зони. Її площа зросла майже утричі — з 1,98 до 5,98 квадратного кілометра, що свідчить про ускладнення безпекової ситуації вздовж державного кордону. Такі дані наводять аналітики, які системно відстежують події на фронті та в прикордонних районах України.

Експерти зазначають, що останнім часом спостерігається підвищена активність російських малих піхотних груп, які намагаються діяти приховано та використовувати особливості місцевого рельєфу. Подібні підрозділи періодично заходять на територію населеного пункту, шукаючи можливості для тимчасового закріплення та створення напруження в прикордонній зоні.

Аналітики зазначають, що російські війська фактично прощупують оборону, перевіряючи можливості для розширення зони контролю та масштабування цієї тактики. За їхніми словами, подібний сценарій уже мав місце в районі Грабовського, де противнику вдалося закріпитися.

Українські Сили оборони намагаються оперативно реагувати на появу ворожих піхотних груп, виявляти їх та знищувати. Водночас, як зазначається, через низку об’єктивних проблем на окремих ділянках кордону зробити це вдається не завжди.

Осінтери також наголошують, що кількість подібних “сірих” зон уздовж українсько-російського кордону зростає. Втім, у багатьох випадках українським захисникам усе ж вдається на початковому етапі зірвати спроби проникнення військ РФ та ліквідувати загарбників ще до їхнього закріплення.

Конфлікт у військовому керівництві: Генштаб не підтримує нові підходи до мобілізації

У Генеральному штабі виступають проти ініціатив нового міністра оборони щодо запровадження примусової мобілізації. Про це повідомляють поінформовані джерела, обізнані з перебігом внутрішніх дискусій у військовому керівництві. За їхніми словами, наразі створено окрему робочу групу, яку особисто курирує Федоров. Саме в межах цієї групи опрацьовуються пропозиції щодо зміни підходів до мобілізації, однак підтримки з боку Генштабу […]

Британська підтримка енергосектору України: 20 мільйонів фунтів на відновлення та захист критичної інфраструктури

Велика Британія оголосила про надання Україні 20 мільйонів фунтів стерлінгів для відновлення та зміцнення енергетичної інфраструктури, яка зазнала масштабних пошкоджень унаслідок російських атак. У британському уряді підкреслили, що цілеспрямовані удари по енергетичному сектору призвели до серйозних гуманітарних наслідків, залишивши сотні тисяч громадян без електроенергії та теплопостачання в розпал зимового періоду.

За оцінками міжнародних партнерів, найбільше від перебоїв постраждали соціально вразливі групи населення — діти, люди похилого віку, пацієнти лікарень, а також освітні заклади. В окремих регіонах України температура повітря опускалася до мінус 20 градусів, що значно ускладнило повсякденне життя та створило додаткові ризики для здоров’я людей. У таких умовах стабільне енергопостачання стало критично важливим фактором виживання.

У повідомленні наголошується, що виділене фінансування забезпечить екстрену підтримку для ремонту, відновлення, захисту та стабільної роботи енергосистеми по всій країні. Йдеться про підтримку електропостачання й опалення в житлових будинках, лікарнях та школах в умовах суворої зими.

Уряд Британії також підкреслив символічність дати оголошення допомоги. Про виділення коштів було заявлено 16 січня — у день, коли Україна та Велика Британія відзначають першу річницю угоди про 100-річне партнерство.

У Лондоні зазначили, що це партнерство уособлює цінності, які Росія намагається зруйнувати своєю агресією. Британська сторона наголосила на захопленні мужністю та стійкістю українців, які щодня чинять опір повномасштабному вторгненню. У заяві також підкреслюється, що Велика Британія залишатиметься поруч з Україною не лише зараз, а й у довгостроковій перспективі — як у межах двосторонніх відносин, так і на міжнародній арені.

Аналітики США застерігають: стратегічні амбіції Путіна виходять далеко за межі війни проти України

Воєнні та політичні цілі російського диктатора Володимира Путіна не зводяться виключно до агресії проти України. До такого висновку дійшли американські аналітики, проаналізувавши його останні публічні заяви, риторику кремлівських посадовців і зміст офіційних документів. У звіті підкреслюється, що Москва послідовно намагається подати повномасштабну війну як нібито «вимушену реакцію» на дії Заходу.

Ключовим елементом цієї аргументації Кремль називає розширення Північноатлантичного альянсу. Російська влада системно просуває тезу про те, що зближення сусідніх держав із НАТО становить загрозу її безпеці, хоча фактично йдеться про суверенне право країн самостійно визначати власний зовнішньополітичний курс. Аналітики зазначають, що така риторика використовується для виправдання не лише війни проти України, а й потенційного тиску на інші держави регіону.

Аналітики зазначають, що така риторика свідчить: Путіна не влаштує жодне мирне врегулювання, яке стосується лише України. На їхню думку, Кремль наполягає на значно ширших вимогах, зокрема на радикальній зміні всієї системи європейської безпеки та фактичному перегляді ролі НАТО.

У матеріалі також пояснюється, що виконання ультиматумів, які Росія висунула наприкінці 2021 року і які Путін знову згадав у своїй промові 15 січня 2026 року, призвело б до руйнування Альянсу. Це, у свою чергу, означало б кардинальний перегляд архітектури безпеки в Європі на користь Москви.

Аналітики наголошують, що Путін неодноразово демонстрував: його вимоги значно ширші, ніж ті, що фігурували в запропонованих мирних планах. Він залишається відданим своїм початковим воєнним цілям 2021–2022 років, які виходять за межі територіальних питань і не обмежуються лише Україною.

15 січня під час церемонії прийому вірчих грамот від послів 34 країн Путін заговорив про «мир», водночас фактично пригрозив Україні продовженням війни. Він запропонував «повернутися до предметного обговорення ініціатив Росії щодо нової і справедливої архітектури безпеки» та вкотре поклав відповідальність за війну на Київ.

За словами диктатора, «криза навколо України стала прямим наслідком ігнорування інтересів Росії» та просування НАТО до її кордонів, попри нібито публічні обіцянки Заходу цього не робити. Окремо він заявив про «деградацію» міжнародної ситуації, звинувативши західні країни в підміні дипломатії односторонніми й небезпечними діями.

Аналітики вважають ці заяви черговим підтвердженням того, що Кремль використовує мирну риторику не для пошуку компромісу, а для просування значно ширших геополітичних цілей.