Китай запропонував Україні новий пакет гуманітарної енергетичної допомоги для подолання наслідків російських ударів по інфраструктурі. Водночас у США заявляють, що Пекін фактично продовжує підтримувати російську військову машину, яка ці удари здійснює.
Як повідомляє Fox News, посол США в НАТО Метью Вітакер публічно звинуватив Китай у тому, що він має реальні важелі впливу на Москву, однак не використовує їх для припинення війни.
За словами Вітакера, Пекін міг би зупинити конфлікт, припинивши продаж Росії технологій подвійного призначення та зменшивши закупівлю російської нафти й газу. Дипломат наголосив, що війна Росії проти України, на його переконання, значною мірою тримається на підтримці Китаю.
Заяви пролунали після зустрічі міністра закордонних справ Китаю Ван І з главою МЗС України Андрієм Сибігою на полях міжнародної конференції. Китайська сторона пообіцяла надати гуманітарну енергетичну допомогу, яка має допомогти Україні впоратися з наслідками регулярних атак на об’єкти енергетики. Водночас Пекін не розкрив ані обсягів, ані конкретного змісту запропонованого пакета.
Китай офіційно наполягає, що не є стороною конфлікту та виступає за політичне врегулювання. Пекін заперечує постачання летальної зброї Росії і заявляє про прагнення відігравати “конструктивну роль” у врегулюванні кризи.
Однак у Вашингтоні дедалі частіше характеризують Китай як ключового зовнішнього союзника Москви. За оцінками американських чиновників, Росія суттєво залежить від китайських компонентів і технологій, зокрема тих, що можуть використовуватися у виробництві безпілотників та іншого військового обладнання.
Крім того, Китай залишається одним із найбільших покупців російської нафти. Ці закупівлі забезпечують Кремлю стабільні доходи в умовах західних санкцій і цінових обмежень. Саме ці кошти, на думку західних політиків, дозволяють Москві продовжувати воєнні дії.
Таким чином, Пекін одночасно підтримує дипломатичні контакти з Києвом і пропонує гуманітарну допомогу, але зберігає економічну співпрацю з Москвою. Для європейських урядів, які розглядають можливість посилення обмежень щодо китайських компаній через експорт товарів подвійного призначення, така позиція Китаю створює додаткову дипломатичну складність.
