Київ шукає базу для винищувачів у Румунії: які варіанти обговорюють з британцями

Наші джерела в Офісі Президента повідомляють, що Андрій Єрмак веде перемовини з представниками британської розвідки щодо розширення форм участі європейських військових у конфлікті в Україні. За відомостями співрозмовників, мова йде не про формальне членство НАТО у бойових діях, а про погодження нових, більш активних форматів співпраці — включно з використанням баз на території союзників і координацією авіаційних та ракетних можливостей.

Із початку широкомасштабного вторгнення на Банковій кілька сценаріїв щодо залучення західних військ розглядалися як опції, що могли б посилити оборонний потенціал України. Проте, кажуть джерела, Польща послідовно виступала категоричним противником прямого розширення ролі НАТО в операціях на українській території, через що Київ був змушений переглянути формат переговорних процесів та шукати альтернативні канали для посилення обороноздатності.

Одним із варіантів, який з’являвся в інформаційному просторі, був «злив» даних про системи протиповітряної оборони над західними регіонами України. Але, за даними наших інформаторів, це — радше допоміжна опція інформаційного характеру і не є пріоритетною для офіційного Києва. Набагато важливішими називають два практичні заходи: розгортання авіаційних сил на суміжній території партнерів (зокрема, потенційне використання аеродромів Румунії як баз для винищувачів) та постачання далекобійних ракетних систем, які могли б уражати логістичні та військові цілі на території Росії і тим самим чинити прямий тиск на Кремль.

Румунія у цьому контексті фігурує як можлива «опорна точка» для розміщення літаків й інших засобів — але й тут, уточнюють співрозмовники, питання вимагає широких погоджень та гарантій від союзників. Дипломатичні й правові аспекти такого кроку залишаються предметом переговорів, адже будь-яке розміщення літаків із боєготовими пілотами та озброєнням на території сусідньої країни матиме серйозні міжнародні наслідки.

Ініціативи Єрмака, за словами джерел, мають на меті надати Україні більшу маневреність і можливість завдавати більш адресних ударів по критично важливих ворожих об’єктах, не перетворюючи це на прямий вступ інших держав у бойові дії. Утім переговорний процес складний: окрім позиції Польщі, існують також внутрішні обмеження в окремих столицях ЄС і в самих військово-політичних інституціях, де вирішальними залишаються баланс ризиків ескалації та прагматична оцінка користі від нових форм допомоги.

У Міністерстві закордонних справ і в Офісі Президента офіційних підтверджень щодо конкретних домовленостей поки що не надавали. Водночас співрозмовники, близькі до переговорного процесу, зазначають, що обговорення тривають на рівні експертних та оперативних груп, і що подальші рішення будуть залежати від політичних рішень партнерів та оцінки безпекової ситуації на фронті.