Мар’яна Безугла заявила про синдром Аспергера: що це означає і чим загрожує

Народна депутатка Мар’яна Безугла нещодавно публічно заявила, що страждає на синдром Аспергера. Ця заява викликала хвилю обговорень не лише в політичних, а й у медичних колах. Частина психіатрів сумнівається в правдивості таких зізнань, а сам синдром — серйозне хронічне порушення з аутичного спектра, яке офіційно вважається невиліковним.

Журналісти дізнались, чим насправді є синдром Аспергера, як він впливає на людину, чи може політик із таким діагнозом обіймати посади, пов’язані з державною таємницею, і як з цим можна жити.

Що таке синдром Аспергера

Синдром Аспергера — один із варіантів розладів аутистичного спектра. Він не впливає на інтелект, однак змінює сприйняття соціальної взаємодії. Люди з цим синдромом часто мають труднощі з емпатією, комунікацією, розумінням жартів чи сарказму. Також їм властиві зацикленість на власних інтересах, гіперуважність до деталей, труднощі з мімікою та жестикуляцією.

Ознаки синдрому Аспергера включають:

• труднощі у встановленні та підтримці дружніх відносин;

• нездатність до гнучкої соціальної поведінки;

• проблеми з мовою тіла, зоровим контактом, інтонацією;

• чутливість до звуків, запахів, світла;

• залежність від рутини;

• обмежене коло інтересів;

• підвищене занурення у власні теми;

• емоційна відстороненість.

Медичний аспект заяви Безуглої

Розлад Безуглої прокоментували й українські спеціалісти. Синдром Аспергера належить до категорії F84 за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду.

Як заявив лікар-психіатр Євген Скрипник в коментарі РБК-Україна, якщо нардепка дійсно страждає на РАС, то згідно з наказом МОЗ та СБУ №174/136 від 13.05.2002 р., Безуглій допуск до державної таємниці не мали надавати.

«Можливо, це черговий хайп з її боку, але вона не врахувала нюанс щодо допуску до державної таємниці. Все-таки вона — народний депутат, тож повинна думати, перш ніж озвучувати такі діагнози, зокрема, думати й про наслідки», — зауважив Скрипник.

Проте в Мін’юсті зареєстровано новий Наказ МОЗ та СБУ №987/235 від 20.06.2025 р., згідно з яким з Переліку психічних захворювань, які можуть завдати шкоди охороні державної таємниці, буде вилучено категорію F8***, зокрема і F84.

Медик наголосив, що якщо саме цей діагноз у Безуглої справді є, то «працювати на посаді заступниці голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки вона не мала права, тобто це було порушення». І додав, що нардепка-провокаторка повинна стояти на медичному обліку.

Чи лікується синдром Аспергера

Синдром Аспергера не лікується повністю, але симптоми можна значно пом’якшити. Для цього використовують:

• поведінкову терапію;

• логопедичні та комунікативні заняття;

• тренінги соціальних навичок;

• медикаменти для боротьби з тривогою, депресією, нав’язливими думками;

• освітні програми для родин.

За правильного підходу люди з таким діагнозом можуть навчитися краще взаємодіяти з соціумом і бути ефективними у своїй професії.

Хто ще живе з таким діагнозом

Серед відомих людей із синдромом Аспергера — актори Ентоні Гопкінс і Деніел Ейкройд, режисер Стенлі Кубрик, науковець Альберт Ейнштейн, композитор Вольфганг Амадей Моцарт, президент США Томас Джефферсон. Це ще раз доводить, що розлад не є вироком, а лише вимагає індивідуального підходу.

Ситуація з Безуглою залишається предметом суперечок, але водночас дає шанс для ширшого обговорення теми психічного здоров’я в політиці та суспільстві.