Служба безпеки України оголосила про підозру особі, причетній до одного з найбільших актів розграбування культурних цінностей під час війни — вивезення понад 10 тисяч експонатів із Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка. Підозрюваним є Андрій Мальгін, який очолює Центральний музей Тавриди в окупованому Криму. За інформацією правоохоронців, він координував незаконне транспортування музейних цінностей у листопаді 2022 року.
Слідство встановило, що у дні 1–2 листопада 2022 року, під час відступу російських військ із Херсона, було організоване масове вивезення культурних цінностей. З музею вивезли 10 785 експонатів, включаючи картини, ікони, графічні роботи та інші об'єкти, які складають значну частину музейного фонду. Крім того, за оцінками правоохоронців, загалом було незаконно вивезено понад 10 тисяч предметів мистецтва.
Вивезення експонатів відбувалося в умовах хаотичного відступу, але за свідченнями, діяло за чітким планом. Експонати завантажували в автомобілі та транспортували спочатку на лівобережжя Херсонської області, а потім до тимчасово окупованого Криму. Частина викрадених предметів, за інформацією міжнародних партнерів, могла бути передана в кримські музеї або прихована для подальшого перепродажу.
Андрій Мальгін зіграв ключову роль у цій схемі. Починаючи з 2014 року, він підтримував політику російської окупації в Криму та сприяв інтеграції українських культурних установ у російську систему. З початком повномасштабної війни він, за даними слідства, активно долучився до вивезення культурних цінностей з окупованих територій. Раніше він підпадав під санкції Європейського Союзу та Швейцарії через свою причетність до зберігання викрадених творів мистецтва.
Слідчі кваліфікували дії Мальгіна як воєнний злочин — порушення законів війни, вчинене за попередньою змовою. Наразі обговорюється питання його оголошення в міжнародний розшук. Українські правоохоронці також активізують зусилля для встановлення інших учасників даної схеми, включаючи представників окупаційної адміністрації.
Паралельно тривають зусилля щодо повернення викрадених цінностей. Зокрема, з 2026 року Україна зможе безпосередньо вносити дані про викрадені об’єкти до систем Інтерполу, що суттєво розширить можливості пошуку. Вже сотні предметів, викрадених із Херсонських музеїв, внесено до міжнародних обліків.
Експерти вважають, що випадок із Херсонським художнім музеєм є одним із найбільших задокументованих актів культурного мародерства в Європі за останні роки. До війни колекція музею налічувала близько 14 тисяч експонатів, тому вивезення понад 10 тисяч призвело до втрати значної частини фонду.
Пограбування культурних установ на окупованих територіях стало системним явищем. Офіс Генерального прокурора України також зафіксував аналогічні випадки в Маріуполі та інших об'єктах культурної спадщини, що свідчить про цілеспрямовану політику привласнення культурних цінностей.
Такі дії мають не лише матеріальні, а й символічні наслідки, оскільки призводять до знищення культурної ідентичності та переписування історії. Викрадення мистецьких творів загрожує знищенням частини культурної пам'яті країни та ускладнює її відновлення після війни.
В Україні продовжують працювати над поверненням викрадених експонатів, проводячи ідентифікацію, створюючи цифрові каталоги та організовуючи виставки, присвячені втраченим колекціям. Це не лише фіксує злочини, але й підвищує міжнародну увагу до проблеми.
Отже, справа про розграбування Херсонського музею стала символом боротьби за культурну спадщину України та ілюстрацією того, як війна впливає на історичну пам’ять нації.