Міф про доброту бідних: як соціальний статус впливає на поведінку людини

Довгі роки в психології існувала думка, що люди з низьким рівнем доходу є більш добрими, щедрими та співчутливими до оточуючих. Однак, нещодавнє глобальне дослідження, яке охоплює понад 2,3 млн осіб з 60 країн світу, показало, що це припущення не відповідає реальності. Вчені, що працювали над дослідженням, встановили, що насправді люди з нижчим доходом виявляють меншу доброту та щедрість по відношенню до інших.

За словами дослідників, у соціальних ситуаціях, де ресурси обмежені, людям важче виявляти доброту або співчуття до інших. Коли у людини є обмежений доступ до фінансових чи інших ресурсів, її інтереси часто зосереджуються на власному виживанні. Це може знижувати здатність думати про потреби інших людей, що є основою для прояву доброти та щедрості.

Вчені з Нідерландів, Китаю та Німеччини аналізували дані з 471 незалежного дослідження, що охоплювали період з 1968 року. Усього було проаналізовано понад 2,3 млн осіб — дітей, підлітків і дорослих — з різних країн, таких як Китай, США, Німеччина, Іспанія, Італія, Канада, Швеція та Австралія.

Дослідження фокусувалося на впливі соціального класу (дохід та освіта) на “просоціальну” поведінку, тобто на дії, що спрямовані на допомогу іншим, такі як пожертви, волонтерство чи піклування про тварин. І хоча результати показали, що люди з вищим доходом мають трохи вищий рівень емпатії та доброти до інших, ця різниця була статистично значущою, але не надзвичайно великою.

Це спростовує традиційну думку, що менш заможні люди автоматично є більш добрими або готовими до самопожертви. Проте, дослідники зазначають, що не можна прямо порівнювати різні країни та соціокультурні контексти, оскільки в кожному суспільстві соціальні фактори можуть по-різному впливати на поведінку.

Це дослідження наголошує на тому, що соціальні та економічні умови значно впливають на поведінку людини. Зокрема, високий рівень добробуту та освіченості може сприяти вищому рівню емпатії, що підтверджується результатами дослідження. Вищі доходи дають людині більше можливостей для соціальних контактів, участі в благодійних ініціативах та допомоги іншим, що може бути однією з причин підвищеної доброти.

Результати цього дослідження показують, що соціальні стереотипи щодо доброти та щедрості людей з низьким доходом не завжди є правильними. Виявляється, що поведінка людини залежить не тільки від її матеріального становища, але й від багатьох інших факторів, таких як виховання, культурні норми та рівень освіти. Отже, не можна робити загальні висновки на основі рівня доходу однієї особи або групи.

Схожі статті

Шлях до кохання: Як Катерина Реп’яхова знайшла своє щастя з Віктором Павліком

Катерина Реп’яхова, блогерка та дружина відомого українського співака Віктора Павліка, вперше розповіла про своє особисте життя до зустрічі з артистом. В одному з недавніх постів у своєму фотоблозі вона поділилася важливими моментами з минулого, розповівши про стосунки, які були до знайомства з Павліком. Виявилося, що на момент їхньої зустрічі Катерина пережила великий етап у своєму житті.

За словами блогерки, її попередні стосунки тривали близько п’яти років. Це був серйозний період, який вона оцінює як важливий у своєму житті, особливо для молодої дівчини. Проте, попри тривалість і глибину тих стосунків, вони не принесли їй справжнього щастя, оскільки з часом вони стали вичерпними, і зрозуміло, що це вже не був її шлях.

Також Катерина відповіла на запитання про різницю у віці з чоловіком. Нагадаємо, блогерка молодша за Віктора Павліка на 28 років, що неодноразово ставало темою обговорень у мережі. За словами Реп’яхової, на початку стосунків вона не звертала уваги на вік чоловіка і не відчувала жодного дискомфорту. Проте зараз, коли Віктору Павліку виповнилося 60 років, різниця віку певною мірою відчувається.

Катерина наголосила: «Коли ми познайомилися, йому було 50 років. І тоді це був чоловік у розквіті літ».

Відомо, що Віктор Павлік і Катерина Реп’яхова разом уже близько десяти років. У 2020 році закохані таємно розписалися та офіційно узаконили стосунки. Подружжя виховує спільного сина Михайла.

ДБР викрило нову корупційну схему підриву мобілізації в Україні: підозри щодо лікарів та військових чиновників

Державне бюро розслідувань (ДБР) виявило чергову масштабну схему, що сприяла підриву мобілізаційного процесу в Україні. Слідчі органи повідомили про підозри членам військово-лікарської комісії Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (РТЦК та СП) Одеси. За даними ДБР, лікарі цієї комісії діяли у змові з організаторами корупційної схеми, яка вже була раніше викрита правоохоронцями.

Згідно з матеріалами слідства, місцевий мешканець залучив до злочинної діяльності кілька осіб, зокрема співробітника Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України. Участь у схемі також брали працівники Приморського РТЦК та СП, а також двоє знайомих, які мали безпосереднє відношення до організації незаконних операцій.

Слідство встановило, що лікарі оформлювали «липові» висновки про проходження військово-лікарської комісії без фактичної присутності призовників. Один з медиків підписував документи за себе та за інших членів комісії, що дозволяло незаконно оформлювати відстрочки від служби.

Наразі чотирьом членам військово-лікарської комісії повідомлено про підозру у службовому підробленні за ч. 1 ст. 366 КК України. Досудове розслідування завершене, обвинувальний акт скеровано до суду. Санкція статті передбачає покарання до трьох років обмеження волі. Процесуальне керівництво здійснювала Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.

Європейський Союз на екстреному саміті: необхідність збереження фокусу на Україні в умовах загострення відносин з США

Після складного тижня, сповненого напруженістю у відносинах зі Сполученими Штатами, Європейський Союз заявив про потребу знову зосередити політичну увагу на Україні. Це питання стало одним із ключових на екстреному саміті, який відбувся в Брюсселі на тлі різкого загострення трансатлантичних відносин і публічних погроз з боку президента США щодо економічного та територіального тиску на Європу. Європейські лідери визнали, що довіра між Брюсселем і Вашингтоном серйозно похитнулася, і ситуація потребує невідкладного реагування.

Водночас, незважаючи на очевидні тривоги щодо відносин із США, керівники ЄС підкреслили, що не можуть дозволити собі глибокий конфлікт з Америкою через критичну залежність від американських ринків і військову підтримку. Зокрема, Європейський Союз зацікавлений у збереженні стабільних економічних зв'язків із США, адже американські інвестиції та ринки є важливими для економічного розвитку Європи.

У Брюсселі звучали сигнали про необхідність повернення до прагматичного діалогу. Керівники кількох урядів заявили, що Європа втратила час у внутрішніх суперечках і тепер змушена відновлювати серйозні переговори зі США, незалежно від політичних емоцій і особистих конфліктів.

Одним із перших практичних кроків стало відновлення процесу ратифікації торговельної угоди між ЄС і США, яку раніше було фактично заморожено. У Брюсселі вважають, що тимчасова деескалація після контактів між Вашингтоном і керівництвом НАТО створила вікно можливостей для повернення до переговорів.

Водночас саме українське питання залишається найчутливішим. До останнього загострення між ЄС і США сторони працювали над рамковими домовленостями щодо майбутнього мирного врегулювання, включно з американськими гарантіями безпеки для України у разі нової агресії з боку Росії. Після дипломатичної кризи цей процес фактично зупинився.

У європейських столицях дедалі гучніше лунають побоювання, що Україна може знову відійти на другий план — особливо на тлі прямих контактів представників США з Москвою. У Брюсселі наголошують, що українське питання не може ставати заручником політичних конфліктів між союзниками.

Паралельно в ЄС заявляють про підготовку масштабного післявоєнного пакета підтримки України, який передбачає довгострокову економічну відбудову та інтеграцію. У Брюсселі також нагадують, що обсяг фінансової допомоги Україні вже сягнув сотень мільярдів євро, включно з кредитами та макрофінансовою підтримкою.

Ці заяви прозвучали на тлі критики з боку Києва, де неодноразово наголошували, що Європа надто довго обмежується дискусіями, не переходячи до рішучих дій. Європейські лідери визнають, що затримки та внутрішні суперечки підірвали довіру до здатності ЄС діяти швидко.

Водночас Брюссель дав зрозуміти, що готовий до жорсткої відповіді у разі нової ескалації з боку США. Уже підготовлено пакети контрзаходів у сфері торгівлі, а також розглядається застосування механізмів захисту від економічного примусу.

Попри тимчасове зниження напруги, в ЄС визнають: стратегічна невизначеність у відносинах зі США зберігається. Саме тому Союз планує прискорити рух до стратегічної автономії — насамперед у сфері оборони, промислової політики та глобальної конкурентоспроможності.

У Брюсселі підкреслюють, що нинішню кризу вдалося пережити без відкритого розриву, однак у майбутньому Європа має бути значно сильнішою і менш залежною від зовнішніх рішень.

Території в обмін на деескалацію: що готують переговори в Абу-Дабі

За інформацією наших джерел, під час тристоронньої зустрічі української, російської та американської переговорних груп в Абу-Дабі будуть обговорюватись “питання територій та припинення ударів по критичній інфраструктурі України”. “Попередньо Москва готова на припинення ударів по критичній інфраструктурі України в обмін на припинення ударів по НПЗ та військовим заводам вглиб території РФ” – зазначає джерело. Водночас, за […]