Аналіз останніх подій в Білорусі показує, що самопроголошений президент Олександр Лукашенко продовжує чинити опір спробам Росії залучити країну до наступальних дій проти України. Таку позицію висловили експерти Інституту вивчення війни (ISW), розглянувши заяви українських офіційних осіб та інформацію західних медіа. За їхніми оцінками, Лукашенко намагається зберегти делікатний баланс між зобов'язаннями перед Москвою та власним суверенітетом, незважаючи на посилення тиску з боку Кремля.
Згідно з публікацією The Wall Street Journal від 23 червня, Росія активізувала тиск на Лукашенка, сподіваючись на його більш активну участь у війні. Серед вимог Москви – використання білоруської території як бази для російських військ і можливість запуску безпілотників з білоруських позицій. В Кремлі сподіваються, що такі дії змусить Україну перекинути частину своїх сил до білоруського кордону, що полегшить становище російських військ.
Крім політичного тиску, Росія, за словами одного з колишніх російських розвідників, вдається й до економічних загроз. Кремль попереджає Мінськ про можливе скорочення фінансової підтримки у разі непокори Лукашенка. Оскільки білоруська економіка багато років залежить від російських кредитів і енергоресурсів, такий розвиток подій може мати серйозні наслідки.
Проте, аналітики ISW зазначають, що Лукашенко продовжує уникати червоних ліній, які можуть привести до активізації білоруської армії у війні. Від початку повномасштабної агресії Росії в 2022 році, він не погодився на участь Збройних сил Білорусі у бойових діях проти України та не дозволив залучення білоруських громадян до російської армії. Хоча територія Білорусі у 2022 році використовувалася для наступу на Київ, власна армія Мінська до справи не дійшла.
ISW також звертає увагу на інформаційну політику Лукашенка. На відміну від Кремля, який постійно говорить про загрози з боку України, білоруські офіційні особи намагаються уникати подібних заяв. Мінськ демонструє відносну нейтральність, хоча фактично залишається союзником Росії.
Інцидент із російськими ретрансляторами на білоруській території також підкреслює напруженість у відносинах між Москвою і Мінськом. Президент України Володимир Зеленський закликав до демонтажу одного з ретрансляторів, які використовуються при атаках на українські міста. 24 червня він повідомив, що ці станції зупинили свою роботу, хоч достовірна інформація про їх демонтаж залишалася невизначеною. Цей випадок свідчить про те, що Лукашенко не поспішає виконувати всі вимоги Кремля.
У відповідь на заяви Києва, Кремль різко відреагував. Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков назвав ультиматум Зеленського "агресивним втручанням" у внутрішні справи Білорусі. Він підкреслив, що Москва завжди підтримуватиме свого союзника та обговорить це питання з Лукашенком.
На думку ISW, такі заяви Кремля можуть свідчити про спробу формування наративу про загрозу з боку України, щоб виправдати подальше військове зближення. Проте західні аналітики не бачать ознак того, що Лукашенко готовий найближчим часом відправити війська на фронт. Наразі Мінськ намагається максимально затягнути виконання російських вимог, щоб уникнути прямого втягнення у війну.
Ситуація залишає багато запитань, оскільки Росія продовжує посилювати військову присутність у Білорусі, а Україна уважно стежить за розвитком подій. Роль Мінська у війні залишається важливою для безпеки як України, так і східної частини Європи. Аналітики ISW вважають, що найближчі тижні покажуть, чи зможе Лукашенко далі балансувати між вимогами Кремля та бажанням уникнути повноцінного включення Білорусі у конфлікт.