Міжнародний день рідної мови: значення та традиції 21 лютого

Голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін став об'єктом розслідування через свою інтенсивну закордонну діяльність. За останні кілька місяців він провів більше 70 днів за кордоном, що викликало запитання щодо мети та регулярності таких поїздок. Відповідно до розслідування журналістів BIHUS.Info, поїздки Проніна збігаються з важливими політичними та антикорупційними подіями в Україні, що надає ще більше значення цим поїздкам.

Згідно з інформацією, оприлюдненою у розслідуванні, вже в перший місяць на посаді Пронін двічі відвідав Париж та побував у Люксембурзі. Однією з поїздок було зумовлено пропуск важливої події в Україні – засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, на яке він був запрошений. Така ситуація викликала обурення серед депутатів, адже Пронін пропустив важливу можливість дати пояснення щодо своєї роботи та участі в антикорупційних ініціативах.

Надалі інтенсивність відряджень зросла. Наприкінці вересня 2025 року посадовець після свого дня народження вирушив до швейцарського Цюриха, де запланована зустріч тривала фактично тиждень. Через короткий проміжок часу відбулася ще одна поїздка до Швейцарії – цього разу до Берна, також тривалістю близько тижня.

Упродовж 2025 року Пронін щонайменше тричі відвідував Францію. Окрему увагу журналісти звернули на відрядження до Танзанії та Мексики. За їхніми даними, офіційна тривалість заходів не відповідала фактичному часу перебування за кордоном. Наприклад, у Мексиці заплановане п’ятиденне відрядження тривало майже два тижні. Поїздка до Танзанії тривалістю 11 днів, як зазначають розслідувачі, збіглася з днем народження дружини посадовця.

У матеріалі також аналізуються збіги відряджень із резонансними подіями. Зокрема, у вересні народний депутат Ярослав Железняк публічно заявив про можливі порушення під час будівництва фортифікацій у Донецькій області, за які раніше відповідала Полтавська обласна державна адміністрація, очолювана Проніним у минулому. У жовтні детективи НАБУ провели обшуки у керівництва служби. Серед фігурантів опинився перший заступник голови Держфінмоніторингу Богдан Корольчук, в офісі якого, за даними слідства, виявили значні суми готівки та документи. У цей час Пронін перебував у відрядженні за кордоном.

Окремо журналісти згадують про затримки у передачі матеріалів до антикорупційних органів у межах розслідування «Мідас». За їхніми словами, служба надала лише частину запитуваних матеріалів, а відповіді на окремі запити затримувалися на місяці.

У розслідуванні також звертають увагу на символічні деталі: низка поїздок припадала на дні сімейних свят, а частина кадрових рішень нового керівництва, на думку журналістів, більше нагадувала PR-кампанію, ніж зосередження на ключових функціях служби – контролі фінансових потоків та взаємодії з антикорупційними органами.

Офіційної позиції Філіпа Проніна щодо оприлюднених даних на момент публікації розслідування не було озвучено.

У Києві, в будівлі ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» за адресою вул. Шота Руставелі, 39/41, ймовірно, продовжує свою діяльність шахрайський кол-центр, попри те, що раніше вже проводилися слідчі дії. Журналісти проекту «СтопКор» зафіксували активність підозрілого офісу на 9 та 10 поверхах цього приміщення. Під час чергового візиту медіа-агенти виявили численні ознаки того, що офіс може бути залучений до шахрайських схем, що стосуються псевдоінвестиційних проектів.

Згідно з інформацією, яку вдалося зібрати журналістам, приміщення, де працює кол-центр, виглядає так, ніби воно спеціально забарикадоване. Це може свідчити про те, що у випадку раптового візиту правоохоронців або інших перевіряючих органів, там готові застосувати заходи для захисту своїх «діяльностей». Крім того, для охорони об’єкта, за словами очевидців, було залучено до 20 молодих людей, які ймовірно виконують роль фізичної охорони або здійснюють контроль за вхідними та вихідними особами.

Журналісти залишили на дверях офісу попереджувальні наклейки та листівки про можливу шахрайську діяльність. За інформацією СтопКору, кол-центр може функціонувати за сприяння керівництва Укрпрофоздоровниці. Зокрема, у матеріалі згадується голова правління установи професор Микола Субота.

Микола Субота очолює правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» з 2011 року. Раніше діяльність підприємства неодноразово ставала предметом публічних дискусій та перевірок через підозри у зловживаннях із майном профспілок та санаторними об’єктами.

У розслідуванні також згадуються факти, оприлюднені раніше в медіа, щодо майнових придбань, які, на думку активістів, могли не відповідати офіційним доходам посадовця. У 2017 році біля Укрпрофоздоровниці проходили акції протесту з вимогою перевірити можливі корупційні схеми в установі.

Варто зазначити, що ще влітку минулого року на цій локації проводилися обшуки через підозри у діяльності шахрайського кол-центру. Тоді правоохоронці отримали доступ до приміщень для проведення слідчих дій.

Наразі офіційної реакції керівництва Укрпрофоздоровниці або правоохоронних органів щодо нових заяв журналістів не оприлюднено. Водночас питання функціонування подібних контакт-центрів у столиці залишається актуальним, а перевірка викладених фактів потребує належної правової оцінки.

В столиці України правоохоронці нейтралізували злочинну схему, що передбачала незаконний виїзд військовозобов'язаних осіб за кордон. Затриманий 26-річний чоловік організував процес під виглядом участі в футбольній команді, пропонуючи клієнтам нібито легальний спосіб виїзду. За кожного «клієнта» він вимагав 10 тисяч доларів.

Згідно з інформацією поліції, організатор оборудки обіцяв, що особи, які бажають покинути Україну, будуть працевлаштовані в спорті, а всі необхідні документи будуть оформлені відповідно до вимог. Однак, у ході спецоперації, проведеної слідчими та оперативниками, було встановлено, що схема мала на меті обманути державні органи та здійснити виїзд без необхідних дозволів.

Під час зустрічей із потенційними “клієнтами” він укладав домовленості та гарантував повний супровід. За даними слідства, на виконання всіх формальностей відводилося до десяти днів – від підписання контракту з “футбольною командою” до безпосереднього супроводу на кордоні. У пакет послуг входили також розробка маршруту та поради щодо поведінки під час перевірок.

Затримання відбулося під час однієї з таких зустрічей, коли організатор отримував частину обумовленої суми. За інформацією правоохоронців, він намагався мінімізувати ризики викриття: запропонував передати готівку в салоні таксі, щоб переконатися у відсутності стеження. Втім, оперативники задокументували передачу коштів і затримали його у процесуальному порядку.

Операцію ініціювали та провели співробітники Голосіївського управління поліції у взаємодії з оперативниками Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Після затримання чоловіку повідомлено про підозру за частиною третьою статті 332 Кримінального кодексу України – незаконне переправлення осіб через державний кордон. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до дев’яти років.

Досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють можливих спільників та інших осіб, які могли скористатися незаконною схемою.

Український виробник засобів радіоелектронної боротьби під брендом Contra Drone потрапив у центр гучного скандалу, що стосується ймовірного використання криптовалют і криптогаманців для виведення коштів. Мова йде про діяльність фізичної особи-підприємця Андрія Яковчука, а також пов'язаної з ним компанії ТОВ «Флай-Груп Україна», яка бере участь у державних тендерах на постачання обладнання РЕБ для Сил оборони України. За попередньою інформацією, власниками ТОВ є Юрков Тимофій Олександрович із Києва.

Тенденція використання новітніх фінансових інструментів, таких як криптовалюти, викликає серйозні питання щодо законності та прозорості фінансових операцій в українському бізнес-середовищі. Використання криптогаманців може призвести до труднощів у відстеженні фінансових потоків, а також відкрити можливості для незаконних фінансових операцій. На даний момент є декілька джерел, які вказують на можливу наявність непорозумінь у зв'язку з фінансовими операціями компанії, що може мати серйозні наслідки для репутації виробника та його подальшої діяльності.

У матеріалах, які стали підставою для суспільного резонансу, зазначається, що кошти, отримані за контрактами на постачання засобів РЕБ, можуть виводитися через підконтрольних фізичних осіб-підприємців під виглядом оплати за послуги. Подальший рух грошей, за твердженнями авторів розслідування, здійснюється через криптогаманці та операції з криптовалютами, що ускладнює відстеження фінансових потоків.

Окрему увагу привернули витрати родини підрядника. Згідно з опублікованими документами, лише на внутрішні потреби родина витратила близько одного мільйона гривень, а ще понад 932 тисячі гривень було витрачено на відпочинок у країнах Європи. Такі суми, на думку критиків, не відповідають офіційно задекларованим можливостям малого бізнесу зі скромним статутним капіталом.

При цьому Яковчук бере участь у численних тендерах, пов’язаних із закупівлею обладнання для потреб оборони. З огляду на воєнний стан та критичну важливість засобів РЕБ для фронту, будь-які підозри у нецільовому використанні коштів або їх відмиванні можуть мати не лише фінансові, а й безпекові наслідки.