Мобілізація в Україні: що робити, якщо вам за 60 і ви отримали повістку

В Україні триває мобілізація, яка охоплює чоловіків віком від 25 до 60 років. Однак інколи повістки отримують і ті, хто вже перетнув цей віковий рубіж. Чи законно це, і що робити в такій ситуації, пояснила адвокатка Тетяна Савченко.

Згідно зі статтею 22 Закону України “Про військовий обов’язок та військову службу”, 60 років – це граничний вік мобілізації для рядових, сержантів та офіцерів нижчої ланки. Після досягнення цього віку чоловік вже не вважається військовозобов’язаним і не підлягає призову.

“У 59 років ще можуть призвати, а в 60 — вже ні”, — наголошує юристка.

Досягнувши 60-річного віку, потрібно самостійно звернутися до територіального центру комплектування (ТЦК), надати необхідні документи та написати заяву про зняття з військового обліку. Лише після цього військові зобов’язання офіційно припиняються, і повістки більше не мають права вручати.

Якщо ж особу після 60 років мобілізували, вона може подати рапорт на звільнення за статтею 26 того ж закону. У такому разі військова частина повинна звільнити її зі служби.

Чоловіків після 50 років можуть мобілізувати, якщо вони придатні до служби. Для офіцерів високого рангу граничний вік мобілізації становить 65 років. Також військовослужбовці з високою кваліфікацією можуть за власним бажанням продовжити службу до цього віку.

Омбудсман Дмитро Лубінець повідомив, що у 2025 році зросла кількість звернень щодо порушень прав людини з боку ТЦК. Йдеться, зокрема, про випадки незаконного вручення повісток і неправомірну мобілізацію.

З огляду на це, правозахисники радять ретельно стежити за дотриманням законодавства, особливо у випадках, коли повістки отримують люди, які не підлягають мобілізації.

The post Мобілізація в Україні: що робити, якщо вам за 60 і ви отримали повістку first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Україні загрожує енергетична криза: в ОП готують план дій на випадок блекауту

Наші джерела в Офісі Президента повідомили, що днями Андрій Єрмак провів закриту нараду з представниками Кабінету Міністрів щодо стану критичної інфраструктури та готовності країни до проходження опалювального сезону. За словами співрозмовників, усі сценарії, представлені урядовцями, виявилися негативними. Основна проблема — нестача енергоресурсів і висока ймовірність повторних атак на енергосистему. За попередніми оцінками, запасів природного газу […]

Маша Єфросиніна: Як вона майже потрапила до культового кліпу “Океану Ельзи”

Маша Єфросиніна, відома українська ведуча, нещодавно привернула увагу мережі, поділившись розкішними фотографіями своїх струнких ніг. Однак за красивими знімками стоїть цікава історія, яка захоплює не менше. Маша згадала подію з юності, коли її життя могло кардинально змінитися — вона мала шанс стати частиною легендарного кліпу гурту "Океан Ельзи" на пісню "Там, де нас нема".

Виявилося, що в ті часи, на самому початку її кар'єри, Єфросиніна проходила кастинг… для зйомок ніг. Це здається дивним, але саме так починався її шлях до популярності. Того року, 1998-го, "Океан Ельзи" ще тільки розпочинав свою кар'єру, а їхній кліп став першим офіційним відео гурту. Режисер Семен Горовий, який працював над проектом, вибирав різні образи та деталі для цього кліпу, і Маша стала однією з кандидаток на роль. Вона сподівалася хоча б на кілька секунд кадру, адже для молодої дівчини це була б чудова можливість потрапити до такого великого проекту.

“Я ходила на кастинг ніг для кліпу “Там, де нас нема”. І мої ноги не сподобалися режисеру. Не пройшла. Уявляєте? — сміється Маша. — Зате тепер можу з гордістю сказати: я пробувалася на роль ніг в “Океані Ельзи”!”

Єфросиніна також пригадала, як уперше побачила гурт наживо, коли працювала ведучою ранкового шоу “Підйом”.“Коли вони вперше з’явилися в ефірі, були дуже сором’язливі. Всі. Уявіть собі цих хлопців такими — не знали, де себе подіти”, — розповіла вона.

Ведуча згадала й події 2004 року, коли разом зі Святославом Вакарчуком брала участь у Помаранчевій революції. Після протестів вони поверталися до її дому, грілися вином і саме тоді почали справжню дружбу.

Наталія Могилевська та Оля Цибульська: новий поцілунок, що прикував увагу публіки

Після яскравого поцілунку з Віталієм Козловським, який став темою обговорень серед фанатів та ЗМІ, співачка Наталія Могилевська знову опинилася в центрі уваги. Цього разу причиною стала її несподівана реакція під час участі у радіоефірі на "Радіо Максимум". Артистка разом зі своєю колегою, співачкою Олею Цибульською, взяла участь у розважальному челенджі, під час якого, виявляється, вони не лише продемонстрували свою безпосередність, а й поділилися моментом, що став справжньою сенсацією.

Все почалося з того, що Могилевська запропонувала своїм колегам та ведучим виконати певний розважальний завдання – зробити «колесо» (що є традиційним елементом багатьох радіопрограм). Втім, те, що сталося далі, спантеличило не тільки присутніх, але й всіх слухачів. Наталія раптово поцілувала Олю Цибульську на знак дружби та веселощів, чим неабияк здивувала публіку.

У ролику, який швидко розлетівся соцмережами, Наталія жартома звертається до Віталія Козловського:“Що за тренд ти запустив? Який кошмар! Мене ж чоловік просто приб’є!” — сказала вона, сміючись.

У коментарях під відео користувачі засипали зірок компліментами — більшість відзначила, що між ними справжня енергія та драйв:

– «Ну ви просто вогонь!»– «Які ви гарні!»– «У вас би вийшов класний дует!»– «Енергія зашкалює!»

Нагадаємо, нещодавно Наталія Могилевська дала великий концерт у Києві, на якому був присутній її чоловік Валентин. Пара познайомилася на початку повномасштабного вторгнення й нині виховує двох названих донечок.

Міністерство юстиції України підтвердило наявність виконавчих проваджень проти агропідприємств, що проводили фіктивні фінансові операції

Міністерство юстиції України офіційно підтвердило, що проти кількох українських агропідприємств у період з 2021 по 2024 роки були ініційовані виконавчі провадження. Це стало наслідком численних фінансових операцій, які містять ознаки фіктивності. Згідно з даними, які надано Міністерством, у розслідуваннях фігурують такі компанії, як ТОВ «Агрофірма Джулинка» (Черкаська область), ТОВ «Агрофірма Восход» (Сумська область), ТОВ «Норма Трейд Груп» (Одеса), ТОВ «Слобожанська зернова компанія» (Харків), ТОВ «Агротрейд Юкрейн» (Одеса), ТОВ «Агроенергоінвест» (Київ), ТОВ «УкрАгроРесурс» (Полтава) та ТОВ «Авантаж-7».

Ці підприємства є частиною більш широкого розслідування, що стосується можливих зловживань у сфері агробізнесу, де зафіксовано багато операцій, що не відповідають реальним економічним вимогам. Йдеться про сумнівні фінансові схеми, що, ймовірно, використовувались для ухилення від оподаткування або для створення фіктивних фінансових звітів.

Ці підприємства здійснювали зовнішньоекономічні операції з іноземними компаніями HARVESTREAM AG (Швейцарія), Cosmopolitan Trade & Development SDN BHD (Малайзія) та MAVERA GRUP GEMICILIK (Туреччина). За даними Мін’юсту, унаслідок цих дій державний бюджет України зазнав збитків на суму понад 530 млн гривень.

За інформацією з відповіді відомства, щодо більшості зазначених компаній відкрито десятки виконавчих проваджень у державній та приватній виконавчій службі. Серед боржників фігурують ТОВ «Агрофірма Джулинка», ТОВ «Агрофірма Восход», ТОВ «Норма Трейд Груп», ТОВ «Агроенергоінвест», ТОВ «Аскет Шиппінг», ТОВ «УкрАгроРесурс», ТОВ «Житниця Слобожанщини» та ТОВ «Авантаж-7».

На виконанні перебувають десятки справ — зокрема №№ 49095789, 50685609, 71190125, 73332351, 76466135, 74562352, 70676638, 70677011, 70677440 та інші.

При цьому частина з цих компаній одночасно виступає і боржниками, і стягувачами в різних справах, що може свідчити про використання виконавчих документів для внутрішніх розрахунків між афілійованими фірмами. Такі дії дозволяють імітувати фінансову активність і маскувати рух коштів у межах схеми.

Окремі виконавчі дії наразі проводять приватні виконавці у Харківській, Полтавській, Київській, Миколаївській та Вінницькій областях.

Отримані документи підтверджують, що діяльність згаданих компаній має ознаки узгодженої схеми, спрямованої на проведення безтоварних операцій, виведення грошей за кордон і ухилення від сплати податків. Через фіктивні угоди з іноземними контрагентами створювався штучний податковий кредит, а валютна виручка в Україну не поверталася.