Михайло Бродський, президент Федерації баскетболу України та відомий бізнесмен, поділився зворушливою історією про свого 11-річного сина Давида, який через війну прагне повернутися до рідного Києва. В інтерв'ю журналісту Дмитру Гордону, опублікованому на YouTube-каналі “В гостях у Гордона”, Бродський розповів, що хлопчик не лише мріє про дім, а й у минулому навіть пропонував батькові "найняти кілера" для президента Росії Володимира Путіна, сподіваючись, що це допоможе швидше закінчити бойові дії.
Бродський зазначив, що війна суттєво вплинула на психологічний стан його молодшого сина. Давид важко переносить звуки вибухів та повітряних тривог, і через це родина намагається обмежити його перебування в Україні. "Не так давно мій син став на коліна і сказав: 'Тату, хочу в Київ'", – поділився емоційними переживаннями батька.
Політик підкреслив, що через стан дитини він не зміг задовольнити цю просьбу. Однак одна з найбільш вражаючих історій сталася два роки тому, коли Давид, зібравши гроші, просив батька винайняти кілера для Путіна. "Я запитав його, що він має на увазі, а він відповів: 'Щоб закінчилася війна, я хочу повернутися додому'," – переказав слова сина Бродський.
Ця історія підняла тему впливу війни на дітей, які страждають від втрати безпеки та тривоги. Бродський підтвердив, що діти особливо болісно переживають наслідки конфлікту: їх страхи, туга за домом та вимушене переселення є явищем, яке не можна ігнорувати.
Інтерв'ю з Бродським стало предметом активних обговорень у соціальних мережах, де користувачі акцентували увагу на тому, як повномасштабна війна вплинула на наймолодших українців.
Михайло Бродський – не лише політик, що двічі балотувався на пост президента України, але й людина, яка пережила чимало викликів у своїй кар'єрі. Його думки про війну та її наслідки, висловлені в розмові з Гордоном, стали важливим доповненням до розуміння сучасної геополітичної ситуації в Україні.
На фоні нових атак Росії на українські міста, проблема повернення додому залишається надзвичайно актуальною для багатьох українців, які були вимушені залишити свої домівки через війну. Психологи неодноразово підкреслювали, що діти, які переживають такі травми, потребують особливої уваги та підтримки.