Міністерство закордонних справ України жорстко відреагувало на офіційну заяву Організації ООН з питань освіти, науки і культури (UNESCO), у якій йшлося про пошкодження Києво-Печерської лаври, однак, на думку Києва, не було прямо зазначено, що удар завдала Російська Федерація. Українська дипломатія назвала таку позицію міжнародної організації неприйнятною, а речник МЗС Георгій Тихий у своїй заяві охарактеризував її як «абсурдну», підкресливши, що структура, яка має мандат на захист культурної спадщини у світі, не повинна уникати чіткого визначення відповідального за руйнування.
За словами представника українського зовнішньополітичного відомства, проблема полягає не лише у формулюваннях, а у принциповій здатності міжнародних інституцій називати агресора прямо. Він звернув увагу на те, що ЮНЕСКО, реагуючи на удар по одному з найважливіших духовних і культурних символів України, фактично уникає вказівки на Росію як на джерело атаки. У цьому контексті Тихий наголосив, що подібна обережність підриває довіру до організації, яка має бути одним із ключових глобальних механізмів захисту культурної спадщини під час воєн і збройних конфліктів.
Йдеться про удар по території Києво-Печерської лаври, яка входить до складу об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра». Комплекс є одним із найважливіших історичних і духовних центрів України та має особливий статус у міжнародному культурному просторі. Саме тому будь-які пошкодження цієї пам’ятки викликають широкий міжнародний резонанс і стають предметом обговорення не лише на рівні України, а й у структурах ООН.
У МЗС України наголошують, що у ситуації, коли об’єкти світової спадщини зазнають руйнувань унаслідок бойових дій, міжнародні організації мають діяти максимально чітко і недвозначно, оскільки мова йде не лише про дипломатичні формулювання, а про фіксацію відповідальності за воєнні злочини та руйнування культурних цінностей. Георгій Тихий підкреслив, що відсутність прямого називання Росії у подібних заявах створює враження розмитості відповідальності, що є неприпустимим у випадку систематичних атак на цивільну та культурну інфраструктуру.
Українська Національна комісія у справах ЮНЕСКО також раніше виступила із закликами до міжнародної спільноти зайняти більш жорстку позицію щодо участі Росії в роботі ключових органів організації. У Києві наголошують, що країна-агресор не повинна мати можливості впливати на рішення структури, яка займається захистом культурної спадщини, особливо в умовах, коли ця спадщина зазнає прямих атак під час війни.
У своїх заявах українська сторона також звертає увагу на необхідність посилення політичного, економічного та правового тиску на Російську Федерацію з боку міжнародної спільноти. Київ наполягає, що лише рішучі та скоординовані дії можуть зупинити подальше руйнування культурних і освітніх об’єктів, а також забезпечити притягнення винних до відповідальності.
Після хвилі критики ЮНЕСКО оприлюднила оновлену заяву, в якій уже прямо засудила удар по Києво-Печерській лаврі та наголосила, що атака відбулася в контексті ескалації війни після вторгнення Російської Федерації в Україну. В організації також заявили про готовність надати підтримку українським органам влади у фіксації пошкоджень культурних та освітніх установ, а також у визначенні невідкладних заходів реагування в межах свого мандата.
Попри це, у Києві вважають, що реакція міжнародної структури залишається недостатньо чіткою та запізнілою, а дипломатична обережність у формулюваннях не відповідає масштабам руйнувань, яких зазнає українська культурна спадщина під час повномасштабної війни. Українська сторона продовжує наполягати на тому, що міжнародні інституції повинні не лише фіксувати наслідки атак, а й однозначно називати відповідальних за них, адже це є ключовим елементом міжнародного правосуддя та історичної відповідальності.
